Безконтрольність і зрівнялівка податку на війну можуть звести на нівець 1,5% додаткового податку на доходи громадян, - авторська стаття
Павло Костіцин
Антитерористична операція (АТО) на сході України абсолютно прогнозовано виявилася непідйомною для державного бюджету. Витрати на неї вже перевищують 1,5 млрд грн на місяць, а до кінця року, за даними Міністерства фінансів, доведеться витратити ще 9,1 млрд грн. Це недозволена розкіш, коли ВВП країни за ІІ квартал впав на 4,7%, а девальвація з початку року досягла 40%. Труднощі з фінансуванням АТО визнав навіть Президент Петро Порошенко, який заявив, що для того, щоб підтримувати щоденні витрати на військові дії в розмірі 70 млн грн, необхідно вносити зміни до бюджету, а також Податкового кодексу. Що, власне, парламентарі зробили 31 липня на закритому засіданні.
По-перше, депутати майже одноголосно прийняли рішення секвеструвати бюджет (збільшили надходження за рахунок податкових надходжень і урізали витрати на соціальні програми). По-друге, ввели новий, так званий "військовий податок". Про плани по впровадженню такого збору уряд повідомив буквально кілька днів тому. А вже 31 липня парламентарі спішно проголосували за новий механізм по наповненню діркуватого бюджету - шляхом введення 1,5% цільового (військового) податку на доходи фізосіб.
1,5% під Яценюка
Суть "військового" збору досить проста: тимчасово, до 1 січня 2015 р., з усіх працевлаштованих осіб будуть стягуватися додаткові 1,5%. Якщо вірити даним Державної служби статистики, на початок липня в Україні було близько 9,4 млн найманих працівників. Фактично, це і є цільова група для нового податку.
"Збір торкнеться всіх громадян, які отримують доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат; винагород, які нараховуються та виплачуються в рамках трудових взаємовідносин з роботодавцем", - пояснила юрист юридичної фірми FELIX Інна Плескач. Також в базу нарахування податку потрапляють виграші по будь-яких лотереях, а також від азартних ігор.
Що важливо - податковим агентом буде виступати роботодавець (тобто, не платити не вийде), а сам податок увійде до складу податку на доходи фізосіб, завдяки чому зросте загальне навантаження на фонд зарплати працюючого бізнесу.
Безумовно, мета, з одного боку, блага: критичне недофінансування української армії не дозволяє швидко та ефективно завершити бойову операцію в східному регіоні. А перерозподіл коштів через бюджет бачиться більш ефективним і надійним інструментом, ніж різноманітні і досить розрізнені акції під гаслом "Підтримай армію! Переведи гроші на чиюсь карту якогось банку".
У той же час, новий збір вже піддався досить жорсткій критиці. Наприклад, за словами колишнього члена бюджетного комітету Оксани Калетник, справа не в розмірі збору (15 грн з 1 тис. грн - суттєва сума), а в цільовому розподілі.
Згоден з нею і депутат від партії "Удар" Павло Розенко, який виступав за ведення диференційованої шкали збору: від 1% для менш забезпечених верств населення і до 4-5% для заможних українців. Крім того, "Удар" пропонував ввести збір у розмірі 0,25% від обороту великих підприємств. Однак, як зазначив сам Розенко вчора в перервах між засіданнями Ради, Мінфін зарубав його ініціативу, пояснивши, що для її впровадження необхідно розробляти нове програмне забезпечення, а на це, мовляв, немає ні часу, ні коштів.
Згідно із законом, надходження від "воєнного податку" будуть акумулюватися у Резервному фонді бюджету, витрати з якого, по суті, ніким не контролюються. "Одному прем'єр-міністру (Арсенію Яценюку) відомо, як будуть витрачатися ці гроші. Причому, він може самостійно ними розпоряджатися, без тендерів, без якого-небудь механізму закупівель - одним розчерком пера", - пояснила директор департаменту податкового планування юридичної фірми ICF Наталія Ульянова.
Хоча для контролю розподілу отриманих в результаті військового збору коштів багато не потрібно. Досить створити спецфонд і призначити його ревізорів - міністерства, відомства та громадські організації. "І при цьому зобов'язати публічно звітувати, куди і на що були витрачені гроші. Тільки так можна добитися прозорості", - підкреслила Ульянова.
"Одному прем'єр-міністру (Арсенію Яценюку) відомо, як будуть витрачатися ці гроші. Причому, він може самостійно ними розпоряджатися, без тендерів, без якого-небудь механізму закупівель - одним розчерком пера"
Небезпечна зрівнялівка
Друга проблема в тому, що нехай і номінальне, але збільшення податкового навантаження з великою ймовірністю призведе до негативної реакції суспільства і підприємців. І, отже, до спроб ухилення від сплати цього податку.
Найпопулярніший спосіб відомий всім - мінімізація бази оподаткування. Регулярно і далеко не перший рік чиновники різного рангу, і в тому числі, представники податкових структур заявляють про те, що до 40-50% зарплат знаходяться в тіні. Чергові побори явно призведуть до зростання цього співвідношення. І явно не на користь "білих" зарплат.
"Крім того, на сьогоднішній день зарплати на всіх підприємствах урізуються, працівники позбавляються премій і додаткових виплат. Державні компанії, організації скасовують надбавки. Роботодавці декларують лише мінімальну зарплату, з якої військовому збору припадає 9 грн (при застосуванні податкової пільги) або 15,4 грн. (якщо пільга не застосовується)", - навела приклад Інна Плескач.
Причому, як вважають експерти, сама по собі несплата військового збору - занадто очевидне порушення, яке загрожує чималими санкціями (до 17-425 тис. грн). Тому заниження сум, швидше за все, буде проходити в зв'язці з ухиленням від сплати податку на доходи фізосіб. Схем для цього предостатньо.
Так що сума у розмірі 2,9 млрд грн, яку планується отримати до кінця року в бюджет завдяки "військовому податку", практично недосяжна. До того ж, злі язики вже заговорили про те, що введення збору побічно буде підігрівати військові дії і погіршить і без того незавидне становище України.
