Америка у вогні: як по США прокотилася хвиля масових протестів

Вже тиждень США охоплені масовими протестами, які спровокувало вбивство поліцейськими афроамериканця Джорджа Флойда. По всій країні протестувальники б'ються з поліцією, горять розграбовані магазини, більше десятка осіб загинули в зіткненнях. І протестна хвиля поки не спадає. 

Кризу посилює те, що вже через п'ять місяців у США відбудуться президентські вибори, і теми поліцейського насильства, прав афроамериканців і боротьби з масовими заворушеннями будуть грати під час кампанії найважливішу роль. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна. 

Історія, яка може справити вирішальний вплив на вибори президента США, почалася з того, що 25 травня чорношкірий американець Джордж Флойд зайшов в магазин Cup Foods в Міннеаполісі, штат Міннесота, щоб купити пачку цигарок. Тінейджер-продавець запідозрив, що Флойд розрахувався фальшивою двадцяткою і зателефонував у поліцію.

Полісмени застали Флойда, коли він сидів у машині неподалік. Згідно з їхнім звітом, він чинив активний опір арешту, тож копи наділи на нього наручники та повалили на землю.

Один з полісменів, Дерек Шовін, придавив шию Флойда своїм коліном до асфальту і так утримував його майже дев'ять хвилин. Заарештований просив його хоч трохи послабити тиск, повторюючи: "Я не можу дихати", але Шовін не реагував. Ці кадри потрапили на відео, зняті випадковими перехожими, і пізніше широко розійшлися по соцмережам. Флойд втратив свідомість і невдовзі помер у лікарні.

"Штатна" ситуація

Перші протести в Міннеаполісі почалися вже на наступний день. Вони були викликані в першу чергу необґрунтовано жорстоким поводженням поліції в цій історії. Шовіна, як і ще трьох поліцейських, які прибули за викликом, звільнили. Через пару днів йому висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. В сумі це загрожує екс-поліцейському 35-річним тюремним ув'язненням.

Але це не могло зупинити хвилю протестів, яка до того моменту захлеснула всі Штати і стала наймасштабнішою і найжорстокішою за останній час. Акції, центральним гаслом яких стало Black Lives Matter ("Життя чорних мають значення"), були мирними лише перші кілька годин.

Вже після обіду 26 травня під поліцейською ділянкою Міннеаполіса пройшли перші зіткнення з поліцією, з боку демонстрантів у хід йшли камені і пляшки, поліція відповідала гумовими кулями і сльозогінним газом. 28 травня цю ділянку поліції було розгромлено і спалено протестувальниками.

Аналогічні заворушення почалися в містах по всій країні, комендантська година і Національна гвардія поки не в силах їх зупинити. Повсюдним явищем стало мародерство. Протестувальники громлять як великі мережеві супермаркети, так і дрібні крамнички та кафе.

Багато з них належать якраз темношкірим американцям і представникам різних національних меншин. Щоб уберегтися від погрому, їхні власники великими літерами прямо на вітринах пишуть "Належить меншості". Але це не надто допомагає вберегти майно від розлючених протестувальників.

До 2 червня у зв'язку з протестами загинули вже 11 осіб, кількість заарештованих вимірюється тисячами. Серед інших постраждав і офіс телеканалу CNN в Атланті, заворушення відбувалися безпосередньо під Білим домом, через що президент Дональд Трамп 29 травня за наполяганням спецслужб був поміщений в підземний бункер під будівлею.

"Давайте говорити прямо: ситуація в Міннеаполісі більше жодним чином не пов'язана з вбивством Джорджа Флойда. Мова вже йде про атаку на громадянське суспільство, навіювання страху і руйнування наших великих міст", – заявив 28 травня губернатор Міннесоти Тім Вальц.

Примітно, що в ряді міст паралельно проходять мирні демонстрації та масові сутички. В одному районі протестувальники з плакатами і мегафонами вимагають справедливого розслідування вбивства Флойда, покарання всіх винних і захисту прав темношкірих американців, а буквально через кілька кварталів – перевернуті поліцейські машини, підпалені і розграбовані магазини, масові бійки і перестрілки з жертвами. І ознак того, що хвиля насильства почне спадати в найближчі дні, поки не видно.

Американські ЗМІ, принаймні ті, які симпатизують демократам, визнають, що вбивство Флойда стало лише каталізатором суспільного невдоволення, для якого є цілком об'єктивні причини. За підрахунками The New York Times, 60% застрелених поліцією жителів Міннеаполіса складають афроамериканці, тоді як їх частка в населенні міста – лише 20%.

Подібні диспропорції, підкреслюють активісти Black Lives Matter та співчуваючі їм, характерні і для всієї країни. Гучні інциденти з загибеллю афроамериканців від рук поліції, з подальшими вуличними протестами (нехай і менш масштабними, ніж зараз), в останні роки трапляються регулярно.

І нерідко поліцейські (як правило, білі американці) визнаються невинними в тому, що трапилося. Яскравий приклад – вбивство афроамериканця Еріка Гарнера в Нью-Йорку в 2014 році, який також був фактично задушений поліцейським під час затримання, і перед смертю, як і Флойд, повторював слова "Я не можу дихати" ("I can't breathe"), які стали гаслом Black Lives Matter.

Фото: twitter.com

На думку професора соціології з Університету Лос-Анджелеса Дарнелла Ханта, нинішні заворушення стали наймасштабнішими з 1968 року, після того, як був убитий відомий борець за права афроамериканців Мартін Лютер Кінг.

"Історія з Джорджем Флойдом не стала причиною того, що відбувається – це була соломинка, яка зламала спину верблюда", – сказав він у коментарі BBC. Як і багато інші коментаторів, він вважає, що справжня причина того, що відбувається – расизм, який в США так і не змогли остаточно подолати.

Безумовно, свою роль зіграла і пандемія коронавірусу і карантин, через який в США різко зросла кількість безробітних, досягнувши 40 мільйонів чоловік. Серед інших, втратив роботу і убитий поліцейськими Джордж Флойд.

Трамп проти Twitter і антифа

Після того, як заворушення стали набирати хід, на ситуацію відреагував особисто Дональд Трамп, який закликав до жорстких заходів проти їх учасників. "Коли починається мародерство, починається стрілянина", – написав він у своєму Twitter, чим ще більше розпалив невдоволення протестувальників.

У своєму твіті американський президент процитував слова екс-шефа поліції Майамі Уолтера Хедлі, якими той у 1960-х роках пояснював, чому його підлеглі активно застосовують силу проти темношкірих американців.

Адміністрація Twitter приховала пост Трампа, вказавши, що він порушує правила соцмережі щодо закликів до насильства. Раніше адміністрація цієї соцмережі позначила як фейкові два інших твіти Трампа. У відповідь на це американський президент видав указ, в якому звинуватив компанію в цензурі і упередженості, закликавши змінити законодавство, яке регулює роботу Twitter та інших соціальних мереж.

"Президент Трамп залишався в безпеці (в бункері під Білим домом, – ред.) і йому нічого було сказати, крім того, щоб підливати бензин у вогонь", – розкритикувала дії президента США під час протестів продемократична The Washington Post.

Фото: twitter.com

Сам Трамп тим часом визначився з головним винуватцем усього, що відбувається, звинувативши в розпалюванні протестів "радикальних лівих", "анархістів" і рух "антифа". Останніх він навіть пообіцяв внести в офіційний список терористичних організацій, що навряд чи можливо, оскільки "антифа" не являють собою єдиної структури з лідерами, ієрархією і формальним членством.

Активісти різних ліворадикальних угруповань дійсно були помічені в активній участі у заворушеннях по всій країні. У той же час, як пише The New York Times, вирішили скористатися ситуацією і праві радикали, зокрема представники вельми екстравагантних рухів. Приміром, Boogaloo boys – формування білих супрематистів, яке готується до майбутньої громадянської расової війни у США і носить квітчасті гавайські сорочки в якості своєрідної уніформи, разом з камуфляжем і вогнепальною зброєю.

За інформацією того ж The New York Times, радники Трампа не можуть визначитися з лінією, яку під час протестів повинен зайняти Білий дім. На думку деяких з них, нинішні протести можуть зіграти Трампу навіть на руку, якщо він на виборах зробить ставку на заклики до "закону і порядку", як у свій час успішно зробив Річард Ніксон після масових протестів 1968 року.

Втім, поки що ситуація для чинного президента виглядає не надто привабливо. Згідно з останнім опитуванням, проведеним ABC News і The Washington Post, він поступається своєму майбутньому конкуренту, демократу Джо Байдену, цілими 10% підтримки.

Більш того, як зазначає CNN, Байден є першим кандидатом-опозиціонером, який обходить чинного на даний момент президента у всіх травневих опитуваннях, починаючи з 1976 року. При цьому мінімальна перевага над Трампом у Байдена становить не менше 4%.

Тоді як рівень схвалення діями Трампа коливається довкола "мінус десяти відсотків". Останніми президентами з подібним негативним балансом довіри були Джиммі Картер у 1980-му і Джордж Буш-старший у 1992-м. До речі, обидва політика згодом не змогли переобратися на другий термін.

Протести в США можуть коштувати Дональду Трампу перемоги на президентських виборах (Фото: flickr.com/gageskidmore)

З урахуванням особливостей американської виборчої системи, в якій переможець президентських виборів визначається не простою більшістю голосів виборців, а колегією виборщиків, позиції Байдена також виглядають непогано.

Згідно з підрахунками популярного американського ресурсу 270towin, кандидат від демократів вже зараз може розраховувати на 272 голоси виборщиків, без урахування штатів, що "не визначилися", тоді як для перемоги на виборах достатньо 270 голосів.

Зараз найбільш актуальне питання для Байдена – вибір кандидата у віце-президенти. Раніше він пообіцяв, що це місце займе жінка. І, як прогнозують американські оглядачі, з урахуванням поточних протестів він зупинить свій вибір на афроамериканці, щоб перед виборами закріпити симпатії темношкірих виборців.

Втім, говорити про перемогу Байдена навіть на тлі кон'юнктури, яка вдало для нього складається, поки занадто рано. Адже в 2016 році соціологи пророкували того ж Трампу впевнену поразку на президентських виборах.