Українець, який відвідав усі країни світу: Одного разу потрапив під ракетний обстріл в Іраку
Киянин Костянтин Симоненко офіційно став першим українцем, який відвідав усі країни світу. У вересні 2018 року йому дали сертифікат, який підтверджує, що він встановив Національний рекорд. Грамоту Костянтину вручили біля знаменитих статуй на острові Пасхи.
"Вважаю дуже символічним, що рекорд наздогнав Костянтина на самому віддаленому населеному острові в світі! Для цього він протягом 10 років старанно об'їжджав Чилі. Щоб потрапити туди в самому кінці із 193-х країн списку", - зазначив представник Національного реєстру рекордів України Віталій Зорін на своїй сторінці у Facebook.
Досліджувати світ Костянтин Симоненко мріяв ще з самого дитинства. Він надихався захоплюючими розповідями про людей, які відвідують далекі міста і країни, і через деякий час почав їздити по світу сам. Так, тільки за останні шість років у Костянтина було 379 перельотів і в цілому 57 діб, проведених у повітрі. Він зізнається: на те, щоб здійснити свою давню мрію і відвідати всі 193 країни, у нього пішло десять років, і при цьому він багато разів хотів зупинитися. Але все-таки результат досягнуто!
Як мандрівник ішов до своєї заповітної мрії, з якими труднощами стикався і які тонкощі поїздок, на його думку, потрібно знати під час планування подорожей – в матеріалі РБК Lite.
Костянтин, які почуття та емоції у вас були, коли вам вручали сертифікат, який офіційно підтверджує, що ви побували у всіх країнах світу?
Було відчуття задоволення від того, що я все-таки зміг здійснити мрію дитинства. Адже відвідати всі 193 країни - це досить складна задача, на яку пішло майже 10 років безперервних подорожей, пригод, мук, коли багато разів хотілося все кинути. А ще я в цей момент думав, що, нарешті, зможу хоча б два місяці побути вдома.
З чого почалося ваше захоплення подорожами?
Я з дитинства читав книжки про мандрівників і далекі заморські країни. Знав назви всіх столиць світу, довжину річок і висоту найвищих вершин світу. Але, будучи радянським школярем, я розумів, що про далекі країни я можу тільки мріяти.
Потім Радянський Союз розпався, ще через 10 років з'явилися фінансові можливості, так і втягнувся. Тим більше, що раніше моя робота була пов'язана з міжнародною діяльністю, і я досить часто їздив у відрядження.
Як ви поєднуєте роботу, сім'ю і поїздки?
У моєму житті є дві людини, які зробили можливим те, що я зміг об'їхати увесь світ. Це моя дружина, яка відпускала мене, брала на себе турботи за домом і дітьми. І це мій компаньйон по бізнесу, який запалився моєю мрією і брав на себе кермо управління компанією, поки я їздив по світу.
Крім того, я намагаюся, щоб у мене завжди був зв'язок у поїздках. В якій би далекий куточок планети я не забрався, спосіб зв'язатися з будинком я знайду.
Фото: "Африка - це свого роду наркотик. Ніщо не дає такого припливу адреналіну, як Африка, навіть Океанія" – написав на своїй сторінці Костянтин після відвідування країн Нігер і Буркіна-Фасо (facebook.com/konstantin.traveller)
Коли я готуюся до поїздки, то завжди уточнюю, чи там є зв'язок. Якщо все зовсім погано, то доводиться брати в оренду супутниковий телефон. Все-таки це важливо, щоб рідні знали, що з тобою все добре.
Скільки часу на даний момент ви провели в перельотах або переїздах в поїздах, автобусах?
За останні 6 років у мене було 379 перельотів і 57 діб, проведених у повітрі. Я користуюся потягами рідко і тільки там, де це дійсно ефективний спосіб пересування.
Наприклад, в Китаї дуже зручна мережа високошвидкісних поїздів, якими можна дістатися майже до будь-якої точки країни.
Ще поїздами зручно користуватися в Європі. Але не в Африці або Азії, там поїзд означає повну відсутність графіку руху, вкрай низьку швидкість і повну відсутність безпеки.
Скільки в середньому часу ви приділяєте на перебування в тій чи іншій країні?
Все залежить від країни, від логістики і ще дуже багатьох факторів. Приміром, Тувалу, Кірібаті або Науру можна об'їхати повністю за дві години на велосипеді. А потім три дні чекати наступного літака, щоб відлетіти.
В Австралію чи США я буду їздити все життя і все одно, мабуть, не зможу побачити все, що хочу. Крім того, є країни, де пересування мандрівника сильно обмежене або неспокійною ситуацією, або військовими діями. У тій же Сомалі я б із задоволенням провів кілька тижнів і обстежив її вздовж узбережжя, але, на жаль, виїжджати за межі столиці там не можна.
Тому з кожною країною виходить по-різному. В середньому час перебування в країні може коливатися від 1 дня до декількох тижнів.
Ваша дружина, наскільки я розумію, теж любить подорожувати. Які країни більше любить відвідувати вона, а які – ви? Як ви знаходите компроміс, яку країну відвідати наступною?
Так, дружина - теж мандрівниця, і відвідала вже більше 60 країн. Звісно, є країни, особливо мусульманські, в яких жінці не дуже комфортно. Є країни Африки, де досить небезпечно. В такі країни я їжджу один.
Згідно зі статистикою, третина українців, на жаль, не виїжджали не те що з країни, а навіть і за межі області, в якій живуть. Як ви думаєте, чому? Адже не завжди все залежить від доходу: подорожувати по Україні, приміром, можна досить дешево. Та й не тільки по Україні, а і за сусіднім країнам.
Така статистика - не тільки в Україні, але і в більшості навіть більш розвинених країн. Як я зазвичай кажу, у деяких є "ген мандрівника", в інших його немає. І ви абсолютно праві, що справа не в доходах.
Подорожі в Європу, особливо у Східну, зараз дешеві, як ніколи. Є лоукостери, є доступні готелі та хостели. Просто комусь важливіше назбирати на новий Айфон, а кому потрібні нові враження та емоції. Тут справа виключно в системі внутрішніх цінностей кожної людини.
Візу якої країни отримати вам було найскладніше? Адже є країни, наприклад, в Африці, в які за визначенням немає туристичних віз. Які у вас були складнощі з візами і як ви їх вирішували?
Так, є цілий ряд країн, де туристичні візи в принципі не видають. Тоді доводиться придумувати різні варіанти. Наприклад, в Сомалі я поїхав як бортмеханік вертольотів, а в Лівію - як спеціаліст по сільському господарству.
Є країни, які дуже неохоче видають туристичні візи. Приміром, візу в Туркменістан я чекав більш як півтора роки, отримавши попередньо безліч відмов. І тільки допомога нашого Посольства в Туркменістані, нарешті, дозволила мені отримати візу на п'ять днів у липні, коли температура в Туркменістані досягала під 50 градусів.
Фото: В Науру за візи відповідає одна єдина людина у всій державі. Це єдина в світі країна, де немає офіційної столиці. По периметру острова йде окружна дорога, і вздовж неї селяться жителі (konstantin.travel)
Ще є цілий ряд екзотичних країн, куди візу отримати вкрай важко через ставлення місцевих до своїх обов'язків. Приміром, в Науру за візи відповідає одна єдина людина у всій державі. Я написав йому більш 20 імейлів, дзвонив незліченну кількість разів. Але все імейли залишилися без відповіді.
Довелося просити одного з місцевих жителів особисто сходити в цю контору і у вигляді особистої послуги попросити чиновника зайнятися моєю візою. В результаті візу я все-таки отримав, хоча і за 2 дні до вильоту.
Ви колекціонуєте тарілки з подорожей. Які найбільш незвичайні експонати у вас є? Де ви їх зберігаєте?
Кожна тарілка мають свою історію, і я пам'ятаю їх усі. В туристичних країнах з сувенірами важко. Немає туристів, немає і сувенірів. Тому доводилося йти на усілякі хитрощі.
Фото: "У Сомалі я поїхав як бортмеханік вертольотів, а в Лівію - як спеціаліст по сільському господарству" – Костянтин Симоненко. На фото - Сомалі (konstantin.travel)
Зазвичай я домовлявся з місцевими майстрами, які робили мені тарілки на замовлення. Бувало, плели з пальми, бувало, вирізали з дерева або навіть вирізали з алебастру. У Ємені, наприклад, вдалося купити тарілку прямо зі стіни місцевого начальника районної поліції.
Зі зберіганням тарілок, звичайно, проблема, їх надто багато. Я їх навіть ніколи не бачив всіх разом. Менша частина колекції висить у мене вдома на стіні, а велика частина дбайливо розкладена по коробках і чекає свого часу.
Які небезпечні ситуації траплялися з вами в країнах, які зазвичай не рекомендують відвідувати туристам? Як їх уникнути?
Більшість небезпек сильно перебільшені. Якщо, звичайно, в країні не йдуть відкриті бойові дії або збройний конфлікт. Зазвичай, якщо слідувати елементарним правилам розумної обережності, нічого поганого з вами не трапиться.
Перш за все, в будь-яких країнах третього світу потрібно вкрай обережно ставитися до води. Тут звичайна вода з-під крана містить мільярди хвороботворних інфекцій.
Краще пити виключно бутильовану фільтровану й оброблену воду. Навіть чистити зуби краще виключно нею. Потрібно чітко розуміти: необроблена вода в таких країнах - це отрута. І, звичайно, потрібно мати хорошу аптечку на всі випадки життя.
Щеплення для таких країн треба робити обов'язково, щоб не говорили "розумні статті" з інтернету. У мене стандартний набір необхідних щеплень для Африки: від гепатиту, правця, жовтої лихоманки, менінгіту, черевного тифу, поліомієліту, дифтерії, кліщового енцефаліту.
Треба вкрай серйозно ставитися до вивчення актуальної інформації про країну, в яку ви збираєтеся поїхати. Причому саме актуальну: чим свіжіша інформація, тим краще. Адже у багатьох країнах ситуація змінюється блискавично. Зазвичай за місяць до поїздки я починаю щодня моніторити місцеві і світові новинні агентства по конкретній країні, щоб зрозуміти, наскільки це безпечно, чого треба уникати і так далі.
Завжди треба точно знати, чи малярійна це зона в даний конкретний період часу. Якщо малярійна, я зазвичай беру спеціальні профілактичні препарати. Малярія - це вкрай неприємне захворювання.
За всі 10 років подорожей Африкою та іншими частинами світу я сильно захворів тільки один раз – отруївся в Бурунді: 3 дні температура під 40, а врятували мене антибіотики з аптечки.
Звичайно, є форс-мажорні обставини, які від тебе не залежать. Наприклад, я одного разу потрапив під ракетний обстріл в Іраку, а в Малі на готель, з якого я щойно виселився, напали терористи. Але безпосередньої небезпеки життя у мене, напевно, все-таки ніколи не було. Так що мандруйте сміливо, але будьте завжди напоготові.
Як проходить більшість ваших подорожей – ви їдете частіше в одну-дві країни, або відразу за одну поїздку намагаєтеся побувати в якомога більшій кількості країн?
Як кажуть, мета визначає засоби. Так як початкова мета була відвідати всі країни світу, то я, насамперед, керувався логістикою. Плануючи поїздку, я намагався відвідати всі довколишні країни. Крім того, це економічно вигідний підхід. Адже якщо ми говоримо про далеких напрямках, типу Океанії, то найбільша частина витрат на подорож - це саме переліт туди, місцеві ж перельоти набагато дешевше.
Фото: "До столиці Сальвадору – Сан Сальвадор я заїхав всього на один день, дорогою з Гондурасу в Коста-Ріку. Країна на порядок багатша і розвинутіша за сусідні Гватемалу, Гондурас і Нікарагуа" (konstantin.travel)
Тому якщо вже потрапив в Океанію, то, звичайно, намагався захопити якомога більше країн регіону за один раз. Хоча це все відносно, якщо країна велика і цікава. Як, наприклад Австралія. Туди я літав кілька разів і все одно не встиг подивитися все, що мені було цікаво.
Які міста і країни вас приваблюють в спокійній, розміреній Європі?
Європа мене вже давно не приваблює, мені там нудно. Я готовий ще раз повернутися тільки в Ісландію та Норвегію.
Яка з країн, які ви відвідали, здивувала вас найвищими цінами?
Австралія і Нова Зеландія мене неприємно здивували своїми цінами. Все-таки 20 доларів за пачку сигарет - це забагато.
В які з раніше відвіданих країн ви поверталися кілька разів? Якими були ці подорожі – тими самими містами, в яких ви вже побували, або ви більше намагалися відвідати нові місця?
Звичайно, я повертався і буду повертатися в цікаві країни, такі як Австралія, Нова Зеландія, США, Китай, Чилі та інші.
Думаю, я туди буду їздити ще багато років і кожного разу знаходитиму щось нове. Теж стосується і Африки – там стільки ще цікавого і незвіданого!
Про які подорожі ви мрієте, відвідавши абсолютно всі країни світу?
Я, на жаль, ще не був у Антарктиці та Антарктиді, пропустив багато цікаві островів в Океанії. Хоча в найближчих планах у мене знову Африка, але влітку, в сезон, обов'язково піду в Антарктику.
Які ваші найближчі плани щодо подорожей? В ефірі програми "Сніданок з 1+1" ви сказали, що хочете тепер досліджувати Україну.
Справді, я дуже хочу поїздити Україною, показати її своїм дітям і самому дізнатися щось нове про свою країну.
Нотатки про свої подорожі Костянтин викладає на своїй сторінці у Facebook, в Instagram, а також на сайті, який він відкрив недавно.
Нагадаємо, раніше українець встановив новий національний рекорд з дайвінгу.
Також активісти-волонтери проїхали на велосипедах 10 тисяч кілометрів по Канаді і США, розповідаючи про Україну.
Крім того, ми склали для вас захоплюючий маршрут вихідного дня по Україні, де ви можете відвідати чотири унікальних фортеці.
Відео: Загадкові київський дворики (video.rbc.ua)