"Дома лучше": ведучий "Орла и Решки" про зйомки в Україні, індекс борщу та "екстремальну цукерку"

"Орел и Решка" про Україну — мрія багатьох шанувальників популярного тревел-шоу, яке за більш 7 років активних подорожей встигло побувати в найвіддаленіших куточках нашої планети.

Довгий час режисер-постановник і ведучий "Орла и Решки" Женя Синельников виношував ідею створення серії випусків про українські міста. Втілити ідею команда змогла восени 2018 року, порадувавши досвідчених глядачів затишними прогулянками по знайомих вулицях.

"Дома лучше" — довгоочікуване дітище творців "Орла и Решки". Команда вирішила не просто їздити містами України і визначати їх туристичних потенціях, але й взяли на себе дійсно важливу місію — розвиток внутрішнього туризму нашої країни. На сьогоднішній день вже готові випуски із Запоріжжя, Дніпра, Чернігова та Полтави.

"У нас є чарівні місця, прекрасні люди. Просто ми не вміємо цим захоплюватися, цінувати це", — говорить Женя Синельников.

LITE зустрівся з ідейним натхненником та ведучим "Дома лучше". Женя розповів про нову програму, "плюси" та "мінуси" українських міст, згадав, де пробував найсмачніший борщ, а також пояснив, чому Україна — це "смачна цукерочка без обгортки".

Женя Синельников про новий проект "Дома лучше": ЧАСТИНА 1

Женя Синельников про новий проект "Дома лучше": ЧАСТИНА 2

Женя, насамперед вітаємо із виходом нової програми "Дома лучше". Це дійсно крутий і дуже довгоочікуваний проект для України. В принципі, сотні хвалебних коментарів під відео говорять самі за себе. Випуски виходять в рамках "Орла и Решки", хоча формат трохи відрізняється, скажімо так, від звичних "традицій"...

Ми так і хотіли! Адже ми робимо більш веселе, легке, не настільки серйозне тревел-шоу, в якому дозволяємо собі приїхати на локацію і не розкрити її, а просто повеселитися, передати атмосферу.

"Орел и Решка" — це путівник. Ми детально розповідаємо, що саме туристові варто побачити, куди йому піти, за скільки... "Дома лучше" — своєрідна "запальничка", мета якої — пробудити бажання подорожувати Україною. Ось коли зустрічаєш людину, а вона тобі каже: "Слухай, не чекав, що Дніпро ТАКЕ місто! Прямо захотілося туди поїхати". І ось це "захотілося поїхати" — найголовніше. А локації, у скільки обійдеться, готелі — в інтернеті повно! Всі самі підготуються, самі все дізнаються. Нам важливо "запалити" людину.

В коментарях під випусками "Дома лучше" масово цікавляться, чи плануєте в майбутньому розповідати, де можна зупинитися, у скільки обійдеться харчування?

Багато, коли пишуть подібні коментарі, якоюсь мірою чекають формату "Орла и Решки", яка задала тон тревел-шоу. Тому всі цікавляться, а як дістатися, який готель і т. д. Але подивіться в інтернеті — і ви знайдете ще більше інформації. Все одно коли ти плануєш поїздку, ти продумуєш маршрут, ціни.

"Наші міста не поступаються багатьом європейським і світовим", — Женя Синельников (фото: LITE/ Віталій Носач)

До речі, у нас є "індекс борщу" (ред. — у кожному місті України ведучий "Дома лучше" пробує найдешевший борщ, обчислюючи його середню вартість). За цим показником в принципі все зрозуміло. Якщо у Дніпрі середня вартість борщу 77 грн, то ми розуміємо, що це місто буде дорожче, скажімо, Чернігова, де "індекс борщу" — 46 грн. "Індекс борщу" дає зрозуміти загальну цінову категорію міста, а все інше — вже сам.

В коментарях навіть припустили, мовляв, ви відмовилися від "дводенного формату", так як вам нібито "нічого знімати". Тобто в якихось містах розважальна програма бідніша і не вистачить цікавих моментів для дводенного відпочинку.

Неправда! Наші міста, по яких ми їздимо, не поступаються багатьом європейським і світовим. Просто там, за кордоном, у вас інше ставлення: "Ой, це ж місто на березі океану, це ж ПАР, так цікаво". За кордоном ми все сприймаємо як "вау", а у себе вдома думаємо, мовляв, "та це ж Полтава, що в ній цікавого?!" Ми не звикли думати, що це велике і цікаве місто, в якому живуть близько 300 тис. чоловік, вони знаходять, чим зайнятися, як розважитися і де відірватися. Значить, там є, що робити! Завдання "Дома лучше" — поміняти погляд наших людей, показати, що українські міста не менш цікаві.

До речі, ведучий програми "Світ навиворіт" Дмитро Комаров неодноразово говорив, що також планує зняти сезон в Україні, проте є проблема — йому важко знайти достатню кількість цікавих моментів для повноцінного сезону...

У нього інше шоу! Ми більше як путівник, ми заряджаємо, у нас більше динаміки. А Комаров заглиблюється у деталі, занурюється в життя, знаходить якісь цікаві штуки. Так, йому буде важко знайти дивовижні моменти в Україні, тому що ми живемо серед цих моментів, вони нам звичні.

У нас інший підхід. Ми навпаки розповідаємо, як у нас багато всього. Що можна туди піти і ось сюди, і ось це поробити — ми не заглиблюємося в деталі. Тому для нашої програми є величезне поле дії в Україні.

Скільки випусків ви вже зняли?

Сім. Буде ще восьмий монтуватися прямо перед Новим роком.

А скільки сезонів плануєте?

Це YouTube-проект, у нього немає якоїсь чітко вираженої "сезонності" і навіть хронометражу. В цьому році буде вісім випусків, але це не означає, що сезон — це обов'язково вісім передач.

"Дома лучше" буде виключно інтернет-проектом або плануєте запускати його на ТБ?

Це інтернет-проект. Тому що в інтернеті ми дозволяємо собі "гнати" (сміється). Тут інша подача, немає жорсткої цензури — в хорошому сенсі.

Як приклад. "Орел и Решка" їде у В'єтнам. Ми хочемо зняти сюжет про те, що там їдять собак. Звичайно, ми розповімо, що у В'єтнамі з цим борються, хочуть від цього піти. Але в принципі це цікава тема. Більше того, ми хочемо поїхати на ферму, де спеціально вирощують собак. Але все одно вся ця історія під дуже великим питанням. Тому що жоден телеканал не хоче цього показувати, адже за фактом це жорстоке поводження з тваринами. І всі розуміють, що це "слизька тема". Так ось в інтернеті нам би ніхто не заборонив знімати і показувати. І в цьому головна фішка — ми самі вирішуємо, що цікаво, а що ні.

Безумовно, у нас також є "внутрішній цензор". Певних жахів ми не показуємо, та розуміємо, що може відштовхнути людей, що неприйнятно. І все ж на YouTube у нас більш розв'язані руки.

Тобто присутність "Дома лучше" тільки на YouTube не пов'язано з тим, що цей проект нерентабельний або не окупається?

До нас звернулося вже два телеканали з пропозицією про трансляції, яким ми відмовили.

Проект окупається?

На даний момент (ред. — з виходом перших чотирьох випусків) ми вийшли в нуль. Скажімо так, він не приносить грошей. Це більше фановий проект, який дуже давно зароджувався, ми дуже хотіли його робити, і він робиться не заради грошей, а заради підняття загальної маси людей, активізації внутрішнього туризму в Україні.

Якщо в наступних сезонах вийде заробити — чудово. Не вийде — ну так це і не першочергова мета.

Скільки людей працює над проектом?

Три, іноді чотири. В основному це я, оператор і продюсер. Ще на постпродакшені працюють четверо людей — і все.

"У нас є чарівні місця, прекрасні люди. Просто ми не вміємо цим захоплюватися, цінувати це", — Женя Синельников (фото: LITE/ Віталій Носач)

Ви вже відвідали Запоріжжя, Дніпро, Чернігів, Полтаву. Які цікавинки виділили для себе в цих містах?

Насправді дивуєшся в кожному місті! Наприклад, у Дніпрі це театр одного актора "Крик". Ми спочатку думали: "Ну театр одного актора, ну з 1989 року грає, ну зрозуміло, що в Дніпрі його люблять, але раз порадили — підемо познімаємо"... У мене просто щелепа відвисла, до якої міри це круто! Це не просто регіональний, це міжнародний рівень! Хоча на сцені не відбувається ніякого "екшену", актор просто говорить, тримає паузи, а в тебе мурашки біжать по шкірі Це приголомшливо.

У Луцьку мене здивував музей сучасного мистецтва. Там навіть не в розмаху річ, не в тому, як він зроблений. Дуже класна виставка, самі експонати. Реально дуже стильно, цікаво.

У Житомирі є скеля "Голова Чацького" (ред. — скелястий обрив на березі річки Тетерів). Ти дивишся — реально голова! Ніхто її не тесав, це справжнє природне диво. І знаходиться воно зовсім поряд, в Житомирі.

І ось в кожному місті зустрічаєш таке... Коли ми обговорювали українські випуски, оператор поставився до цього скептично, мовляв, "ну це ж Україна, чим ми дивуватимемо, повинно бути красиво, ефектно". Ми відзняли чотири міста, і він був вражений, наскільки в Україні цікаво! У нас є чарівні місця, прекрасні люди. Просто ми не вміємо цим захоплюватися, цінувати це.

До початку зйомок "Дома лучше" як часто особисто ви відвідували різні міста України?

Як турист їздив по "класиці": Одеса, Львів. Але до "Орла и Решки" я працював на інших проектах, тому об'їздив багато міст України. Приємно, коли ти приїжджаєш у місто і бачиш там позитивні зміни. Припустимо, мене вразив Чернігів. У моїх спогадах це було зовсім інше місто. Приїхав — в принципі впізнаю його, але ось з'явилася "грядка" шалених фонтанів, а ось тут зробили вулицю ресторанів. Щось переробили — ти вже в "іншому" місті, інша атмосфера. Він вже не виглядає "обшарпано".

Хоча деякі глядачі навіть дорікнули вас, мовляв, "ось коли закордон знімаєте, то намагаєтеся зробити яскраву картинку, а Україну знімаєте сіро".

Треба визнати, що у нас багато сірості в країні. У нас багато поганих доріг, бордюрів, багато того, що потрібно змінювати. В принципі одна з функцій проекту "Дома лучше" — якось міняти всю цю сірість, обшарпаність. У нас є багато смачного, а обгортка іноді не дуже. За кордоном часто зустрічається красива обгортка і ти думаєш: ну от зараз буде просто клас. Приїжджаєш, а цукерка не дуже.

Так от з цукеркою в Україні в принципі склалося, а з обгорткою — поки що ні.

Але нічого, буде п'ятий сезон (посміхається), і ми будемо спостерігати, як поступово Україна стає яскравішою, красивішою і цікавішою.

"У нас є свій унікальний колорит саме завдяки тому, що тут все змішалося, як горюча суміш", — Женя Синельников (фото: LITE/ Віталій Носач)

У кожному випуску ви цікавитеся думкою про місто у іноземних туристів. Так ось у Дніпрі чоловік-іноземець якось говорив, що в Україні є своя самобутність, колорит — нам не треба змінюватися. Як вважаєте, він правий?

Ні, звичайно! Стояти на одному місці — це дурість. Це означає відкочуватися назад. Звичайно, нам потрібно змінюватися!

Але він був прав з іншої точки зору... Ми не Амстердам — у нас немає таких велодоріжок; ми не Копенгаген по якимось продуманим речам. Але ми — Україна, ми щось середнє між Європою і Азією. У нас є свій унікальний колорит саме завдяки тому, що тут все це змішалося, як горюча суміш. З одного боку, у тебе є лакшері-умови, ти можеш смачно поїсти, відпочити. Але все це обрамлене "екстримом". І завдяки цьому ми не схожі на Амстердам або Копенгаген. Це наша фішка. Це не означає, що нам треба залишити все, як є. Природно, нам потрібно плавно змінювати та перероблювати. Але цікаво те, що вже зараз це працює! Вже зараз європеєць приїжджає до нас і розуміє, навіщо він сюди їде.

Це як раніше іноземці їздили у Польщу або в колишні країни Югославії за якимось "радянським нальотом". Для нас це "совок", а для них — колорит, у них такого ніколи не було. Припустимо, той же Житомир, який зараз переробляють і намагаються позбавитися від всього "совкового". Мені здається, це не зовсім правильно, тому що є дуже багато класних "радянських" міст, які можуть залучати закордонного туриста.

До речі, в Будапешті зібрали радянські пам'ятники в музей під відкритим небом.

І зробили приголомшливий музей, який варто подивитися. До речі, ми там були. Цікаво! Навіть не думав, що є така кількість різних Ленінів (посміхається). Вони вчинили правильно, це відмінний музей для туристів. Там є плата за вхід, кафе — все зроблено для туриста, який хоче доторкнутися до "совкової магії".

"З цукеркою в Україні в принципі склалося, а з обгорткою — поки що ні", — Женя Синельников (фото: LITE/ Віталій Носач)

У вас такий багатий досвід подорожей, що вже можна звернутися до вас, як до "міністра туризму")) Що, на вашу думку, найбільше відштовхує як іноземних гостей, так і заважає в Україні розвивати внутрішній туризм?

У нас в принципі роблять вигляд, що туристів не існує. Немає програм, парковок, продуманої політики країни в цьому плані. У нас є цікаві місця всупереч, а не завдяки.

Розглянемо той же Житомир з "головою Чацького". Це дійсно дуже цікаве, атмосферне місце. Але у тебе немає ні гео-точки на карті, ні парковки, ні огорож — нічого. Ось місце є, туди хочеться приїхати, а навіть звичайної доріжки до нього немає. А як туди зможе приїхати бабуся американка, яка ледве ходить, але хоче приїхати і подивитися Україну?! Як вона туди приїде, якщо їй потрібно стрибати по камінню та урвищах? Вона елементарно не піде туди, щоб не вбитися.

У нас є цілий комплекс проблем на шляху розвитку туризму в Україні.

Давайте тоді про позитивне. Що дійсно унікального виділяє Україну в очах іноземного туризму на міжнародному туристичному ринку?

По-перше, гримуча суміш "совка" і країни, що розвивається. По-друге, у нас величезна свобода. Постараюся пояснити. Такого, звичайно, не можна по телевізору говорити, але будь-який турист хоче дозволити собі певні речі... Не можна їхати швидше 60 км/год, але іноді хочеться. В Україні є величезна кількість того, чого не можна, але якщо акуратно, потроху, то можна (посміхається).

Так, але з іншого боку, якщо б у нас все робили правильно, то і ям на дорогах було б менше, і інших проблем...

Звісно! На жаль, в країні ти не можеш ось так відразу все змінити на краще. Це живий організм. Ти починаєш щось робити, а він реагує на твої дії через якийсь час. Неможливо його різко поміняти.

Але зараз ми живемо в такій кон'юктурі, коли ти можеш дозволити собі багато речей. Не можна після 10-ї вечора кричати на вулиці, але якщо у тебе гарний настрій, то можна — і великих проблем у тебе навіть не буде. Не можна пити алкоголь на вулиці, але навіть якщо тебе зловлять, то ти зможеш обмежитись усним попередженням. А якщо ти у Європі щось порушиш, у тебе можуть бути великі проблеми.

По-третє, Україна — неймовірно смачна країна!

Що потрібно туристу? Поїсти, подивитися на гарних дівчат, як би банально це не звучало. Але навіть якщо турист приїхав зі своєю дівчиною, йому все одно приємно, коли навколо нього стильні, красиві люди. Ну і міра свободи, коли хочеться загуляти і не боятися, що це виллється в якийсь конкретний мінус.

"Україна — неймовірно смачна країна", — Женя Синельников (фото: LITE/ Віталій Носач)

Запитання наївне і все ж. До вас зверталися з адміністрацій міст, в яких ви знімали "Дома лучше"? Можливо, хтось із чиновників пообіцяв прислухатися до ваших зауважень, все виправити?

Поки що ні. Щоб хтось подзвонив з чиновників, подякував і обіцяв виправити щось — такого не було. Але є дуже багато позитивних коментарів від глядачів. Є також пропозиції на майбутнє, чимало пропонують свою допомогу.

Женя, ви родом із Запоріжжя, і це було перше місто "Дома лучше". Змогли під іншим кутом поглянути на своє рідне місто?

На жаль, Запоріжжю страшенно не пощастило. Коли ми знімали пілотну версію, була жахлива погода. А я знаю, що це місто набагато красивіше, ніж ми змогли його показати. Просто коли похмуро і холодно, ніхто не сидить у відкритих кафешках, не сміється. Тому Запоріжжя вийшло трохи сіре і сумне.

Ось уже з Дніпра пішла більш-менш непогана погода, люди виходили на вулиці, посміхалися. Так що з Запоріжжям не вийшло так, як хотілося.

Перший випуск "Дома лучше" — Запоріжжя

А коли приступили до зйомок "Дома лучше"?

На початку осені.

А чому не навесні, коли картинка яскравіша?

Навесні знімали "Орел и Решка"... Насправді проект "Дома лучше" готувався дуже давно — в наших головах. Довго обговорювалося. І якось протягом трьох днів ми прийняли рішення знімати цей проект. Ми зустрілися і зрозуміли — або знімаємо зараз, або через якийсь час. А там буде якась поїздка, потім друга, третя, часу не буде... Краще зробити добре зараз, ніж ідеально, але коли-небудь.

Так розкажіть, як з'явився цей проект. Це була особисто ваша ідея чи командна робота?

Цей проект народився в двох головах: моїй і Сергія Гулєйкова (ред. — креативний продюсер TeenSpiritStudio). Ми з ним прийняли рішення, що не можна більше зволікати — поїхали знімати. Вийде — чудово. Не вийде — зате місяць помандруємо Україною. І за місяць зняли сім випусків, восьмий буде вже новорічний. Тобто проект фіналізувався в двох головах, але виношувався усією знімальною групою.

"Коли повертаєшся з Бангладешу, то захоплюєшся, як у нас все чисто, доглянуто", — Женя Синельников (фото: LITE/ Віталій Носач)

По суті він народився по проспекту Бажана в Києві. Мільйон разів, коли ти їдеш з Борисполя (ред. — де знаходиться міжнародний аеропорт "Бориспіль") у Київ і їдеш по цьому проспекту, ти думаєш — ось ми повернулися, яке враження від Києва буде у нас, як у туристів? Ми звернемо увагу на брудні машини або на великі будинки, що будуються — ознака міста, що активно розвивається? Чи, може, це будуть таксисти, які не знають англійської мови? Або це місто, в якому все забито рекламою — дорожніх знаків не видно?

Тобто кожного разу було різне враження. Якщо ти повертаєшся з Нью-Йорка, то думаєш, мовляв, "боже, як же у нас все... ну не мегаполіс". А коли повертаєшся з Бангладешу, то захоплюєшся, як у нас все чисто, доглянуто, яка розвинена цивілізація, ніхто не пісяє на вулицях. У тебе завжди різні враження від цього міста. І природно захотілося розібратися — так який же він, Київ...

Спочатку ми думали показувати українські міста з точки зору іноземного туриста. Пізніше все-таки вирішили піднімати внутрішній туризм.

Про Київ буде випуск?

Думаю, буде навіть два випуски — зимовий і літній. Але їх ще не зняли.

"Ти за перший день від людей розумієш, з чого складається їх місто", — Женя Синельников (фото: LITE/ Віталій Носач)

Давайте ще раз повернемося до формату. Знаєте, в коментарях під випусками розгортаються цілі "батли" щодо "вставок з мемасиками". Комусь подобається, хтось пише, що це псує враження. Ви на ходу придумали таку "фішку", щоб надати випускам "інтерент-момент"?

Все вирішується в пілота. Ми поїхали знімати Запоріжжя і взагалі не розуміли, що знімати, як це все буде. Взагалі перші випуски по подачі нагадують "Орел и Решка": є підводка, захід, вихід — з кожним випуском цього буде ставати все менше. До кінця першого сезону це буде конкретно "ютубівський формат". Він буде більш блогерський, легкий, в хорошому сенсі дурний. Буде дуже багато гумору.

Так от коли ми монтували пілот, спробували кілька вставок. Це здалося смішним і вирішили так робити. Комусь заходить, а комусь ні. Але тут, мені здається, проблема тільки в підборі правильних вставок, також їх потрібно скорочувати. Але ми від них відмовлятися не будемо, це смішно.

Це ж правда, що ви їдете в місто без наперед підготовленого сценарію?

Чиста правда! Так, є якась форма підготовки: що собою являє місто, начерк якихось топових локацій, які швидше за все порадять. Наприклад, якщо ви приїжджаєте у Чернівці, ви не можете не відвідати Чернівецький національний університет. Вам в будь-якому випадку його порекомендують.

В цьому є неймовірний кайф — коли ти не продумуєш історію випуску, а приїжджаєш у місто і перший день питаєш в людей, куди сходити, що подивитися, що вони думають про своє місто, чи змінюється воно, а як таксисти до нього відносяться і т. д. Ти за перший день від людей розумієш, з чого воно складається, яке це місто енергетично. І це найважливіше.

Ми йдемо від людей, запитуємо у них, що вони вважають у своєму місті кращим. Ні інтернет, ні огляди, ні TripAdvisor — люди. І взагалі, чи знають вони про якісь речі, які є у них у місті. Дуже часто підходиш до людини з питанням, куди сходити в його місті. А він тобі: "Та нікуди". У Житомирі багато говорили: "Та в Київ їдьте; ми в Київ їздимо тусити".

"Підривайтеся і їдьте куди-небудь!" — Женя Синельников (фото: LITE/ Віталій Носач)

В "Орле и Решке" ведучі часто акцентують увагу на тому, що головне враження про місто формують його мешканці. Що на рахунок України?

Все добре, просто чудово! Насправді знімати вдома набагато легше. Свій менталітет, ти завжди можеш спокійно з людьми поговорити, знаєш плюс-мінус їх реакцію. Крім того, у нас дуже відкриті до спілкування люди.

Коли ми знімали коптером на греблі — а це режимний об'єкт, там знімати не можна — до нас підійшов охоронець. І от іде він до нас. Ми, як зазвичай, починаємо згортатися. Думаємо, мовляв, ну от що зняли, те й буде. А охоронець підійшов і став разом з нами спостерігати за зйомкою. Так, не можна, але він бачить, що ми, як туристи, знімаємо здалеку, ми не акцентуємо на якісь заборонені речі, нам потрібна загальна картинка. Тобто він підійшов, дізнався, хто ми, що ми. Не було категоричної заборони, як це було б в іншій країні.

Спілкування проходить набагато простіше і легше. Це чудово!

Женя, у фіналі, як досвідчений мандрівник, що б ви порадили нашим читачам?

Підривайтеся і їдьте куди-небудь!

Не можете полетіти — їдьте поїздом. Не можете поїздом або на машині — пройдіться пішки в сусідній район. Кажуть, що людина відпочиває тоді, коли у неї змінюються картинки перед очима. Звичайно, коли ти їдеш зі своєї країни, у тебе конкретно змінюється картинка: пальми, океан, інші запахи, вода. Але інші запахи вже є в сусідньому місті!

Багато хто думає, що за чимось незвичайним потрібно їхати кудись далеко. Насправді незвичайне і цікаве є ось тут, під боком. Приміром, від Києва до Чернігова півтори години шляху. Ви потрапляєте в приголомшливий тихий куточок на вікенд. Знімаєте маленький готель в центрі, щоб виходити і бачити підсвічені фонтани, будинки. Зайшов у ресторан, поїв і випив — 150 грн. І все це на хорошому рівні! У Чернігові був один з найсмачніших борщів в моєму житті! І коштував 60 грн! А подача, як в мішленівських ресторанах.

"Спонтанні подорожі — це пісня!" — Женя Синельников (фото: LITE/ Віталій Носач)

І ще важлива думка. Ми відпочиваємо до тих пір, поки у нас є спогади, емоції від поїздки, поки ми розповідаємо про неї на роботі, друзям, як було круто на хвилях, як ви каталися на машині... Ці спогади відволікають тебе від повсякденного життя — ти відпочиваєш. Так от набагато сильніше запам'ятовуються спонтанні витівки, незаплановані подорожі, коли є проблеми, які необхідно долати. І от коли ти їх подолаєш, ти запам'ятаєш їх краще, ніж п'ятизіркові готелі, басейни і ультра-олінклюзив. Ну так, ти полежав, відпочив, а згадати що?! Тому спонтанні подорожі — це пісня!

Нагадаємо, раніше LITE спілкувався з українським мандрівником, який розказав про найменші міста світу.

Також зверніть увагу на топ-10 найкрасивіших міст світу в період новорічних свят.