Кабмін збільшив податкове навантаження на АПК в 20 разів

Павло Харламов
спеціально для РБК-Україна 23.03.2015
7912
Аграріїв зробили платниками єдиного податку
Аграріїв зробили платниками єдиного податку

Частка агропромислового комплексу в ВВП нашої країни за останні роки істотно зросла. За підсумками 2012 року цей показник, якщо вірити даним Міністерства аграрної політики і продовольства, становив 11%. Сьогодні він перевищує 20%. Тобто, в рік аграрії виробляють продукції більш ніж 300 млрд грн. Значна цифра, яка пояснює підвищений інтерес до цієї галузі української влади.

Ще влітку 2014 року, коли в Кабміні заговорили про податкову реформу, агропромисловому комплексу в ній була відведена чимала роль. Однією з ідей уряду було перевести господарства, обсяг річної виручки яких становить від 20 млн грн і більше, на загальну систему оподаткування.

Другий варіант, який тоді розглядався, - змусити платити податок на прибуток фермерів, які обробляють понад 3 тис га.

Один з варіантів податкової реформи для виробників АПК**


джерело - Кабмін

Хоч згодом від цієї ідеї реформатори і відмовилися, але курс на "закручування гайок" аграріям був очевидний.

Так і сталося: із змінами до Податкового кодексу дуже багато що змінилося для всього українського бізнесу, в тому числі - і для сільгоспвиробників. Причому формально механізм оподаткування в АПК залишився колишнім. Але податкове навантаження зросло більш ніж в 20 разів.

Хитрість на мільйони

Короткий екскурс в теорію: аграрії, як і підприємці, мають право працювати на спеціальному, спрощеному режимі оподаткування. Наприклад, дрібний фермер, який обробляє до 2 га землі, або займається тваринництвом з обсягом реалізації до 100 мінімальних зарплат на рік (близько 121 тис. 800 грн) взагалі не платить податків, в тому числі і податку на землю.

Більш великі господарства довгі роки використовували фіксований сільгоспподаток (ФСП). Їм не доводилося платити податок на прибуток, а лише ПДВ. При цьому, розмір ФСП залежав виключно від площі і типу ділянки, яку експлуатувало господарство. Завдяки такому підходу рівень податкового навантаження був більш-менш передбачуваний. І виробник міг планувати свої витрати.

Однак, коли довелося перераховувати в бюджет першу частину річної суми податку (у I кварталі сплачується 10% річної суми; у II кварталі - 10% річної суми; у III кварталі - 50% річної суми; у IV кварталі - 30% річної суми), фермери були дуже здивовані тим, що вона виявилася набагато більшою, ніж зазвичай.

Чому так сталося? Справа в тому, що з 2015 року аграріїв приєднали до спрощеної системи оподаткування. Їх віднесли до четвертої групи "спрощенців" і зробили платниками єдиного податку, ліквідувавши ФСП.

Причому, все це подавалося під соусом лібералізації адміністрування, яка не торкнеться самої ідеології оподаткування.

Механізм і справді залишився колишнім: базою оподаткування є нормативна оцінка землі, яка належить підприємству або знаходиться у нього в оренді. Але, "раптом" з'ясувалося, що ставка податку втричі зросла порівняно з ФСП (див. таблицю).

Хоча це виявилося далеко не найбільшою проблемою. Ще один чинник, який істотно впливає на суму податку - нормативна оцінка землі. Довгі роки використовувалися дані в прив'язці до 1 липня 1995 року.

Однак, тепер працює нова вимога: при розрахунку суми податку застосовується коефіцієнт нормативної грошової оцінки на 1 січня поточного податкового року (у даному випадку - 2015). Наприклад, для ріллі, одного з найпоширеніших типів земель, індексація призводить до того, що база оподаткування зростає в сім разів.

Додаємо сюди триразове збільшення ставки податку - і отримуємо зростання податкового навантаження більш, ніж у 20 разів.

Дивна забудькуватість

Не дивно, що аграрії масово б'ють на сполох. Причому, головна претензія з боку бізнесу - раптовість і непередбачуваність змін, про які толком не можуть нічого сказати навіть представники ДФС.

Так, про перегляд індексації нормативної оцінки стало відомо ще в 2014 році. Але бізнес як завжди "забули" попередити, що в цілому сума сплачуваного податку зросте в 2-3 і навіть не в 5 разів, а значно більше.

У результаті, якщо в 2013-2014 роках середній розмір ФСП з 1 га становив 5-6 грн, то сьогодні - понад 115 грн. І господарство, яке обробляє 1 тис. га, заплатить у 2015 році замість 6 тис. грн податку - 115 тис. грн. А підприємство, у якого земель 3 тис. га - 345 тис. грн податку. Це не враховуючи плати за оренду кожного гектару землі, оскільки на власних паях працює дуже мала кількість сільгоспвиробників.

Як кажуть представники профільних об'єднань, в Кабміні аграріїв не чують (і це дуже дивно, оскільки заступник міністра АПК Володимир Лапа - фактично, "людина ринку"). Так, в Українській аграрній асоціації, наприклад, вважають, що нововведення, м'яко кажучи, не дуже справедливі.

По-перше, коефіцієнт індексації, і розмір нормативної грошової оцінки землі вручну встановлюється Кабінетом міністрів. По-друге, спеціальний податок для АПК має розглядатися в комплексі з іншими податками, які сплачують сільгосппідприємства. У тому числі, з ПДВ, який, до речі, залишається одним із дискусійних. Адже з 2015 року зернотрейдери позбулися права на відшкодування. І за заявами прем'єра Яценюка, це право їм не повернуть.

Втім, ще в лютому у Верховній Раді зареєстрований законопроект №2160 нардепів Миколи Кучера, Олександра Бакуменко та Петра Юрчишина (всі троє - від "Блоку Петра Порошенко"), які є вихідцями з аграрної галузі.

Законопроект передбачає повернення механізму розрахунку податку на підставі колишньої нормативної оцінки, прив'язаної до 1995 року. Це не поверне звичне для аграріїв навантаження, але значно зменшить його.
Але перспективи лобі цього документа дуже туманні, адже в найближчі дев'ять місяців уряду потрібно задовольняти зростаючі бюджетні апетити. А так як АПК - одна з небагатьох галузей, яка показує "плюс", з неї будуть витрушувати все, до копійки.

Актуально
Новости партнеров