Наближення весни сприяє доброму настрою, а березневий репертуар Національної опери України стане хорошим цьому підтвердженням. Так, довгоочікуваний балет «Лілея», присвячений 205-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка, вважається діамантом хореографічного мистецтва у репертуарі театру. До цієї скарбнички можна додати ще кілька перлин – балет «Спартак», поставлений видатним хореографом Анатолієм Шекерою, та «Половецькі танці» (постановка Аніко Рехвіашвілі). Прихильників оперного мистецтва очікує весь спектр людських емоцій, які здатні передати герої таких шедеврів як «Фауст» та «Дон Карлос».
7 березня – опера «Джанні Скіккі» (Дж.Пуччіні) та балет «Половецькі танці» (фрагмент опери «Князь Ігор» О.Бородіна)
Ознайомитися більш детально можна на сайті Національної опери України.
Опера «Джанні Скіккі» (Дж.Пуччіні)
«Джанні Скіккі» - твір з прекрасною мелодійною основою та однією з найбільш відомих арій оперного репертуару – O Mio Babbino Caro. «Джанні Скіккі» замислювався Джакомо Пуччіні як заключна частина «Триптиха» - трьох одноактних опер різних жанрів, дві інші - «Плащ» та «Сестра Анжеліка». Однак «Джанні Скіккі» вийшов настільки іскрометним, яскравим і мелодійно багатим, що затьмарив собою дві перші тематично складні опери з трагічними сюжетами. Тому сприяв і історичний контекст - «Триптих» з'явився на світ одразу після закінчення Першої світової війни, і люди, які стали свідками невигаданих трагедій реальному житті, з захопленням прийняли легкий і майже забутий до того моменту жанр комічної опери. Вперше «Джанні Скіккі» була виконана в Нью-Йоркській «Метрополітен-опера» у 1918 році і мала великий успіх. В основі сюжету — рядки XXX пісні «Пекла» з «Божественної комедії» Данте, які присвячені шахраєві і брехунові Джанні Скіккі, покараного за свої гріхи. Але, як вважають музикознавці, опера заснована на випадку, який дійсно стався у Флоренції в 1299 році, приблизно за таких обставин, як це описано в лібрето.
Виконавці головних партій: Ігор Мокренко (Джанні Скіккі), Тамара Калінкіна (Лауретта, його донька), Тетяна Пімінова (Зіта, на прізвисько Стара), Дмитро Кузьмін (Рінуччо, племінник Зіти), Андрій Маслаков (Маестро Спінелоччіо, лікар), Павло Приймак (Герардо, племінник Буозо), та інші.
Постановний склад: диригент-постановник: Микола Дядюра; режисер-постановник: Оксана Тараненко; художник-постановник: Станіслав Петровський; художник костюмів: Наталія Кучеря; диригент: Алла Кульбаба.
Балет «Половецькі танці» (фрагмент опери «Князь Ігор» О.Бородіна)
Ідея створення нової постановки «Половецьких танців» на сцені Національної опери належить художньому керівнику балету Аніко Рехвіашвілі. Спочатку планувалося поставити лише фрагмент «Половецьких танців» на музику увертюри до опери «Князь Ігор», але з часом він «розширився». Таким чином, було створено одноактний балетний спектакль, який складається з двох картин: перша – це Київська Русь, русичі, та друга – це половецький стан з танцями.
Минулого року балетна трупа з великим успіхом показала «Половецькі танці» в Японії. Після гастролей Аніко Рехвіашвілі вирішила внести деякі новації до постановки. І ось у лютому 2019 року постановка зазнала нових змін – до вистави приєднався хор. «Таким чином у музичному матеріалі ми фактично повернулися до першооснови - композиторської редакції сцени», - пояснив головний хормейстер театру Богдан Пліш.
Постановний склад: автор лібрето і постановник - Аніко Рехвіашвілі, диригент-постановник - Микола Дядюра, хормейстер - Богдан Пліш.
9 березня – балет «Лілея» (К.Данькевич) - до 205-ї річниці з дня народження Т.Г.Шевченка
У Шевченківський день - 9 березня – Національна опера України покаже балет, створений за однойменною баладою Тараса Шевченка. Прем'єра балетної вистави на музику Костянтина Данькевича «Лілея» (лібрето Всеволода Чаговця) на сцені Київського театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка відбулася 26 серпня 1940 року. Це був перший в Україні твір, в якому хореографічне мистецтво відтворювало образи Кобзаревих героїв.
Поновлення балету «Лілея» відбулося у 2003 році - глядачам Національної опери була представлена прем'єра 135-го сезону, лібрето - Валерія Ковтуна та Олексія Баклана за однойменною поезією Тараса Шевченка та сценарним планом Всеволода Чаговця.
Народна артистка України Олена Філіп’єва, яка свого часу блискуче виконувала партію головної героїні, а нині працює над виставою у якості балетмейстера-репетитора, каже, що головна задача у поновленні «Лілеї» була максимально точно відтворити постановку Валерія Ковтуна: «Ми все зробили для того, щоб глядачі побачили цей діамант таким, як його замислював автор».
Цього разу відбудеться дебют Тетяни Льозової у партії Лілеї. Також головні партії виконують: Ярослав Ткачук (Степан), Віталій Нетруненко (Князь), Максим Білокриницький (Парубок), Ганна Муромцева (Русалка).
Постановний склад: диригент-постановник: Олексій Баклан; балетмейстер-постановник: Валерій Ковтун, художник-постановник: В’ячеслав Окунєв.
19 березня – балет «Спартак» (А. Хачатурян) – присвячено пам'яті Анатолія Шекери
Ідея створити балет «Спартак» прийшла А. Хачатуряну в непростий час - в грудні 1941 року. Цією роботою композитор хотів показати героїчний образ людини давньої історії, що було особливо актуально в умовах військових подій, для підтримки бойового духу народу в боротьбі за свою свободу і незалежність. Однак, композитор повернувся до нього лише в 1950 році. Прем'єра балету відбулася в лютому 1954 року і була гідно оцінена публікою та критикою, більш того, вона стала справжньою сенсацією і викликала бурю емоцій.
Одна з головних відмінностей цього балету в тому, що він чоловічий, адже головні партії належать тут Спартаку та Крассу, що є великою рідкістю для балету.
До хачатурянівського «Спартаку» видатний український хореограф Анатолій Шекера (1994-2000 рр. - головний балетмейстер Національної опери України) звертався двічі. У 1965 році у Львові він втілив в пластиці всю різноманітну палітру пристрастей. Це була філософська притча, розказана мовою пластики і танцю. А через 12 років в Києві хореограф робить зовсім інший спектакль, який й дотепер є візитівкою столичного балету. Більш того, постановка анітрохи не застаріла, і на ній зростають і навчаються молоді артисти театру. Генеральний директор Національної опери Петро Чуприна вважає, що балет «Спартак» - справжня хореографічна коштовність, спектакль європейського масштабу. Цю постановку не так часто можна побачити в театрі, оскільки вона вимагає серйозної підготовки, в ній зайнята значна частина трупи, а щоб виконувати провідні партії, потрібна майстерність екстра-класу.
Постановний склад: диригент-постановник: Олег Рябов; хореографія та постановка: Анатолій Шекера; художник-постановник: Федір Нірод.
20 березня - опера «Фауст» (Ш.Гуно)
Опера «Фауст» в сучасній постановці, яку здійснив свого часу італійський режисер Маріо Корраді, повернулася у Національну оперу декілька сезонів тому, і набула великої популярності у молодого покоління театралів. Сценографія нагадує мюзикл, в якому використані запаморочливі декорації з різними світловими ефектами, а виконавці грають в незвичних для опери костюмах, в яких змішалися стилі різних епох. Проте, музика належить Шарлю Гуно і виконується опера мовою оригіналу.
Органічне поєднання класики та сучасних технологій дозволило творцям постановки перемістити «Фауста» в часі, а саме - відправити головних героїв у сучасність. Завдяки такій дивовижній «телепортації» Фауст з'являється перед глядачем таким собі IT-шником, що орудує в Мережі та доволі втомлений життям. Мефістофель, у свою чергу, виступає у вигляді майстра пластичної хірургії, який «омолоджує» Фауста, що мріє підкорити серце Маргарити.
Виконавці головних партій: Дмитро Кузьмін (Фауст), Андрій Маслаков (Мефістофель), Тетяна Ганіна (Маргарита), Ігор Євдокименко (Валентин), Дмитро Агеєв (Вагнер), Дарія Князєва (Марта), Ірина Петрова (Зібель).
Творча група, яка здійснила поновлення постановки: диригент - Алла Кульбаба, режисер - Микола Третяк, хормейстер - Олександр Тарасенко, балетмейстер – Віктор Яременко, сценографія - Андрій Злобін, костюми - Ганна Іпат’єва.
31 березня – опера «Дон Карлос» (Дж.Верді)
«Дон Карлос» (лібрето Жозефа Мері та Каміля дю Локля за мотивами драми Фрідріха Шиллера)— чудове зріле творіння великого майстра. Але ставиться ця опера не часто. Одна з причин - вона вимагає великого складу першокласних виконавців. Вперше на розсуд українського глядача опера «Дон Карлос» була представлена більш ніж 20 років тому, а у 2012 році в новому прочитанні знову повернулась на сцену Національної опери, і стала наймасштабнішою прем’єрою за всю історію Незалежності України. Під час роботи над цим визначним твором були використовувані найсучасніші технології та новітнє технічне обладнання. Для цієї постановки розроблені надзвичайні за своєю красою та складністю декорації та 420 костюмів.
У головних партіях: Оксана Крамарєва (Єлизавета Валуа); Сергій Пащук (Дон Карлос), Геннадій Ващенко (Родріго, маркіз ді Поза), Анжеліна Швачка (принцеса Еболі), Сергій Ковнір (Філіпп II, іспанський король), Дмитро Іванченко (Граф ді Лерма), Володимир Тишков (Великий інквізитор).
Постановний склад: режисер-постановник - Анатолій Солов’яненко, диригент-постановник - Микола Дядюра, хормейстер-постановник - Богдан Пліш, художник-постановник - Марія Левитська.