Туреччина домовляється про постачання нафти із Саудівської Аравії замість Ірану
Турецька компанія Tupras - найбільший в країні оператор нафтопереробних заводів (НПЗ) - веде пошуки шляхів по заміщенню імпорту нафти з Ірану, передає Reuters з посиланням на джерело в правлінні компанії. На подібні заходи компанія зважилася через загрозу західних країн ввести ембарго відносно Ісламської Республіки.
Близько 30% від загального обсягу сирої нафти, що переробляється щоденно, Туреччина закуповує у Ірану. Джерело стверджує, що представники Tupras провели відповідні переговори з постачальниками з Саудівської Аравії і сподіваються вже до літа ц.р. переключитися на їхню сировину. Разом з тим, експерти висловлюють думку, що, незважаючи на тиск Заходу, НПЗ, швидше за все, не зможуть повністю замістити поставки за рахунок третьої сторони.
"По-моєму, ця зустріч - це дослідження можливостей Aramco (саудівська державна нафтокомпанія) збільшити видобуток сирої нафти понад наявні у неї замовлення", - заявив неназваний співрозмовник агентства.
У компанії Turpas утрималися від офіційних коментарів з даного питання. Влада Саудівської Аравії раніше вже заявляла про готовність збільшити видобуток нафти для покриття дефіциту споживачів, але обговорювати деталі угод відмовилася.
Turpas - найбільший у Туреччині нафтопереробний концерн, що забезпечує нафтопродуктами 70% ринку країни. Turpas належать чотири НПЗ загальною переробною потужністю близько 600 тис. бар. нафти на добу.
Нагадаємо, стосовно Ірану діють односторонні санкції США, Великобританії і Канади, спрямовані проти енергетичного і фінансового секторів іранської економіки. При цьому влада Франції підтримує введення нових "безпрецедентних" санкцій, у тому числі заморожування активів Центрального банку Ірану, а також призупинення закупівлі іранської нафти. Франція пропонує ввести нові обмеження не пізніше, ніж через три місяці. А Данія як голова ЄС запропонувала ввести повноцінне нафтове ембарго щодо Ірану з 1 липня 2012 р., після того як спливе термін відстрочки, погоджений для чинних контрактів з Ісламською Республікою.
Причиною нового витка міжнародної напруженості стала доповідь Міжнародної організації з атомної енергії (МАГАТЕ), в якій говорилося, що Іран до 2003 р. вів роботи, спрямовані на створення ядерної зброї, і що така діяльність може вестися і до цього дня. США, Ізраїль і ряд країн Заходу підозрюють Іран у спробах створити ядерну зброю. Іранський уряд заявляє, що його ядерна програма носить мирний характер.
Обстановка загострилася 27 грудня 2011 р., коли перший віце-президент Ірану Мохаммад Реза Рахімі повідомив, що ВМС країни заблокують прохід танкерів по Ормузькій протоці, якщо Захід введе санкції відносно нафтової галузі Ірану. Слідом за цим у район навчань іранських ВМФ біля Ормузської протоки увійшла американська ударна група бойових кораблів. Пізніше Іран погодився не блокувати протоку.
Транспортування більшості нафти, що експортується з Саудівської Аравії, Ірану, Об'єднаних Арабських Еміратів, Кувейту та Іраку, а також майже всього зрідженого природного газу (СПГ) з Катару (найбільшого експортера СПГ) здійснюється по Ормузькій протоці, що з'єднує Оманську затоку на південному сході з Перською затокою на південному заході. На неї припадає 33% глобального експорту нафти і 40% глобального експорту нафтопродуктів по морю.
