Росія на Євро-2012: Від тріумфу до катастрофи
До останньої хвилини здавалося, що цієї жахливої, всепоглинаючої катастрофи не станеться. І що Росія все-таки заб'є - хоча весь хід матчу ніяк не натякав на те, що гол у ворота греків може трапитися. До самого фінального свистка здавалося, що російська збірна врятується - хоч якось. Біда в тому, що гравці, які вийшли на поле, теж були в цьому впевнені.
Взагалі така ситуація в спорті - від аматорського рівня до професійного - не така вже й рідкість. Якщо ти впевнений у перевазі над суперником (і неважливо, уявне воно чи існує в реальності), ти до останнього не можеш повірити в те, що поразка можлива. Рахунок вже 0-5, а ти все віриш, що от-от ти візьмешся за справу серйозно, виграєш очко, два, три - і все одно переможеш. І до останнього моменту ніяк не можеш повірити в те, що ось цей слабак, якого ти повинен перегравати, - ось він тебе обіграє.
Переважна більшість не сумнівалася в перемозі над Грецією. Коли Карагуніс забив, навіть було відчуття незручності за греків - чому ж вони так радіють? А, ну напевно тому, що голом престижу відзначилися в останній грі. Тобто навіть в цей момент гол греків не сприймався як той, що хоча б в теорії може позбавити Росію чвертьфіналу.
Адвокат - винен!
Але це вболівальники. Їм можна і треба вірити в команду, в її непереможність. Футболістам подібна самовпевненість зовсім непрощенна. І в першу чергу бачиться вина Адвоката в тому, що сталося. Він до турніру і по ходу його випромінював абсолютну впевненість, і це було добре і правильно. Але, мабуть, він упустив момент, коли його впевненість переросла в самовпевненість команди. Голландець явно не доніс до команди нескладну думку, що, хоч збірна Росії і справді
сильніше за всіх у групі, різниця в класі зовсім невелика і вже точно недостатня для того, щоб перемога сама в руки впала. Це іспанці можуть дозволити собі "валяти дурня" в матчі з Ірландією, тому що результат матчу і справді очевидний до початку зустрічі. Росія навіть у матчі з Андоррою не має права на такий підхід.
Під ногами Аршавіна було спокійно
Дуже добре було помітно, що збірна Росії в цьому нещасливому матчі проти Греції чекала, що потрібний результат сам собою вийде. Фактично гравці чекали, щоб греки закотили самі собі. І навіть коли греки забили не в свої ворота, а в чужі, - все одно не повірили в те, що відбувається. Точніше, поставилися до цього голу як до прикрого непорозуміння. І продовжили чекати, коли чвертьфінал вийде якось без їх участі. Тому що так належить. Навіть коли стало ясно, що все зовсім погано і що зараз станеться жахлива катастрофа - не побігли вперед. Шведи, що вилетіли з турніру на тур раніше Росії, зробили це весело і завзято, і ніхто не подумає дорікати їх у двох поразках поспіль. Коли англійці повели в рахунку, шведи кинулися вигризати м'яч у суперника, Ібрагімович носився по полю як бойовий кінь, і земля горіла у нього під ногами. 
Під ногами Аршавіна було абсолютно спокійно. Він навіть на суперників не кричав. Вони всі - ті, що в червоній формі - були абсолютно безтурботні. Карагуніс, який отримав жовту картку замість очікуваного пенальті, - у нього ледь рука не відвалилася, так ревно він хрестився, так переповнювали його емоції. Гравці збірної Росії були спокійні, як свіжозловлений оселедець, в долі якого вже все давно визначилося.
Справа не в "фізиці"
Адже не здається, що справа в недостатній фізичній готовності! Голландці допустили якісь помилки при підготовці, вони явно поступалися своїм суперникам у свіжості і вилетіли з турніру саме тому, але ж росіяни-то бігали цілком хутко в матчі з Чехією! Тоді вони ще не остаточно утвердилися в думці, що чвертьфінал їм гарантований, і добивалися результату самі, не чекаючи, поки це стигле яблуко звалиться з дерева саме.
До речі, той матч зіграв з російською збірною злий жарт, остаточно затвердивши в статусі "великої команди". І навіть у грі з Польщею, вже куди менш вдалою, проблиски якісь проглядалися - фізично збірна Росії супернику як мінімум не поступалася. Так що Адвокат в цьому сенсі підготував команду нормально, тут до нього немає претензій. Справа тільки в психології. Замість того, щоб закричати: "Та ви що, вашу мать, таке творите? А ну швидко побігли вперед!", Адвокат до останнього моменту випромінював упевненість в тому, що все буде добре. Він до останнього думав про те, що якщо вийти з другого місця - доведеться з німцями грати, а краще б, звичайно, з датчанами.
Звичайно, навіть якби збірна побігла, не факт, що гравцям вдалося б перемогти - як би добре не оцінювали збірну Росії після перемог над Італією і Чехією, навіть тоді було ясно, що грати першим номером їй важко і масовану оборону розкривати вона не вміє. Греки були схожі на консервну банку, і зовсім неочевидно, що росіяни знайшли б ніж, яким змогли б її відкрити. Але в цьому випадку хоча б не було так прикро.
Адвокат занадто довго прожив в Росії
Велика спокуса звинуватити голландця в тому, що він, будучи ображений на РФС і знаючи, що цей турнір для нього останній, не дуже-то і старався. Може, воно й так - в чужу голову не залізеш, і достовірно ми про це в жодному разі не дізнаємося. Але все-таки це здається малоймовірним. 
Адвоката і правда у нас вже нічого не тримає, але успішний результат, безумовно, підняв би його реноме у футбольному світі - та й хто в здоровому глузді відмовиться від честі зіграти зі своєю командою у чвертьфіналі Чемпіонату Європи? Просто, схоже, він занадто довго прожив в Росії.
Знаєте, є така серія анекдотів: "Ви занадто довго прожили в Росії, якщо ...". Ось Адвокат занадто довго прожив в Росії, якщо вірить, що ця команда сама по собі вийде куди би там не було. Що її не треба підганяти. Це німців не треба гнати, якою б сильною не була ця команда, вона до останнього біжить вперед. Це данцям не треба розповідати, що якщо вони самі не вилізуть зі шкіри геть - ніхто їх в плей-офф не виведе. Це для чехів прописна істина, що якщо в останньому матчі потрібна нічия, значить, треба грати на перемогу. Це голландцям очевидно, що не вийти з групи на Євро - це ганебно. Для збірної Росії це все - найдосконаліше одкровення, яке КОЖЕН РАЗ треба пояснювати заново. Хіддінк забув про це в 2010 р. - і збірна не поїхала на Чемпіонат світу. Адвокат піддався загальній ейфорії - і ось з відкриття чемпіонату ми перетворилися на головне його посміховисько.
"Ваші очікування - ваші проблеми"
І, як це не дивно, цю збірну не шкода. Зовсім. Вона втопила себе сама, а заодно і пустила на дно уболівальників. На яких їй, втім, було абсолютно наплювати. І її капітан Андрій Аршавін цей факт блискуче підтвердив, сказавши, що очікування вболівальників - їхні проблеми. Але це - ставлення російських футболістів до своїх уболівальників - вже й не новина.
Автор: Тарас Медведєв
