Рада до сих пір не почала роботу через блокування трибуни опозицією (фото)
Ранкове засідання Верховної Ради України (ВР) 25 травня станом на 10:35 не відкрито через блокування трибуни і президії депутатами від БЮТБ і НУ-НС. Як передає кореспондент РБК-України, народні депутати заблокували трибуну задовго до початку пленарного засідання. Близько 40 депутатів від БЮТБ і НУ-НС перекрили підходи до президії і саму трибуну.Депутати розвісили в президії плакат із зображенням Президента України Віктора Януковича, прем'єр-міністра Миколи Азарова і міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника та написом "Знищувати мову - знищуєш країну".
Нардепи блокують трибуну, щоб голова ВР Володимир Литвин не почав пленарне засідання і не продовжив розгляд законопроекту № 9073 про мовну політику.
При цьому лідер фракції БЮТБ Андрій Кожем'якін провів засідання фракції безпосередньо біля трибуни.
Нагадаємо, вчорашнє пленарне засідання завершилося "на півслові", нардепи затіяли бійку з метою не допустити прийняття законопроекту про введення використання регіональних мов на рівні з державною. В результаті бійки, народного депутата Миколи Петрука (БЮТБ) відвезли з будівлі ВР в машині швидкої допомоги з забинтованою головою.
Напередодні близько тисячі людей вийшли на акцію проти прийняття закону "Про основи державної мовної політики", відомого як законопроект Ківалова/Колесніченко. Люди стояли з транспарантами "Руки геть від мови!", "Геть московських окупантів, геть московських холуїв" та іншими.
В кінці серпня 2011 р. у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект № 9073 "Про засади державної мовної політики", що передбачає функціонування, паралельно з державною мовою, традиційних регіональних мов або мов меншин. Законопроектом збережений конституційний державний статус української мови. Пунктом 1 статті 6 проекту встановлено, що державною мовою України є українська мова. При цьому, на території Україні гарантується вільне використання регіональних мов, до яких віднесено російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська та кримчацька.
Водночас в березні ц.р. Президент України Віктор Янукович заявив, що Україна найближчим часом прийме закон про дві державні мови - українську та російську.
Питання російської мови в тій чи іншій мірі виникало в ході всіх виборчих кампаній в Україні. Наприклад, в ході президентських виборів 1994 р. кандидат в Президенти Леонід Кучма виступав за надання російській мові статусу другої державної. Кучма переміг на виборах, однак передвиборну обіцянку виконано не було. На виборах 2004 р. кандидат в Президенти Янукович також обіцяв зробити російську другою державною, проте програв вибори. Але перед виборами в 2010 р. він заявив, що має намір у разі обрання його Президентом України зробити все можливе для того, щоб дати російській мові статус другої державної.
Проте незадовго після обрання Президентом Янукович заявив, що українська мова буде єдиною державною мовою в Україні. "В Україні буде розвиватися українська мова як єдина державна", - сказав він.
Відповідно до статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
