Джерела: МВФ погодив проект плану подолання боргової кризи в єврозоні
Під час щорічних зборів Міжнародного валютного фонду (МВФ), що відбулися в неділю у Вашингтоні, був узгоджений початковий проект масштабного плану подолання боргової кризи в зоні євро, повідомляють джерела BBC серед учасників вашингтонського засідання.
За неофіційною інформацією, МВФ вдалося, по-перше, узгодити час затвердження плану порятунку, а по-друге, визначити його основні параметри. За даними поінформованих джерел, заходи по виведенню єврозони з кризи можуть бути формалізовані на засіданні ради ЄС в Брюсселі наприкінці жовтня цього року, а потім - в ході саміту "великої двадцятки" в Каннах, призначеного на початок листопада.
При цьому сам план порятунку європейської економіки включає серед іншого списання 50% суверенного боргу Греції, а також значне збільшення Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF), який зараз становить 440 млрд євро, але може досягти близько 2 трлн.
Через гігантський бюджетний дефіцит офіційні Афіни не можуть самостійно розраховуватися по своїх боргах, і для цього їм доводиться покладатися на допомогу МВФ. Грецький уряд все ще отримує кошти з пакету допомоги, схваленого МВФ в травні минулого року. Однак якщо Афіни не задовольнять вимог МВФ щодо скорочення витрат, вони можуть не отримати наступний транш кредиту. При такому розвитку подій Греція не зможе платити за своїми зобов'язаннями вже до середини жовтня.
Щоб запобігти дефолту Греції, МВФ пропонує списати половину її боргів. В кінці минулого тижня подібну можливість вже згадував грецький міністр фінансів Евангелос Венізелос. У розмові з депутатами парламенту від соціалістичної партії, він нібито сказав, що списання половини боргу було б найкращим виходом із ситуації.
Крім того, Європейському Союзу, можливо, доведеться різко збільшити обсяги Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF). Це пропонується зробити не за рахунок звичайних механізмів (які вимагали б схвалення парламентів всіх країн ЄС), а за рахунок кредитів ЄЦБ.
Кошти EFSF будуть використовуватися для надання позик країнам, яким у сформованій ситуації стало важко отримати кредити зі звичайних комерційних джерел, таким, як Італія.
Крім того, за даними ВВС, учасники вашингтонського засідання МВФ принципово погодилися з необхідністю рекапіталізації і зміцнення банків зони обігу євро.
Повідомляється, що заходи, узгоджені під час зустрічі у Вашингтоні, поки носять попередній характер, і робота над ними триває.
Напередодні, міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле висловився за якнайшвидшу реалізацію ініціативи зі створення постійного стабілізаційного фонду ЄС. «Якщо процес розробки європейського стабілізаційного механізму (ESM) почне прискорюватися, ми не будемо заперечувати", - заявив Шойбле, виступаючи у Вашингтоні на спільній сесії Міжнародного валютного фонду і Світового банку. У той же час він нагадав, що для запуску цього механізму повинні бути створені правові основи - мова йде, насамперед, про ратифікацію документа всіма 17 країнами єврозони.
На думку Шойбле, створений у минулому році стабілізаційний фонд EFSF грає перехідну роль. Однак слід якнайшвидше знайти довгострокове рішення. Саме таку довгострокову, стабілізаційну і відновлює довіру функцію покликаний взяти на себе європейський стабілізаційний механізм, вважає міністр.
У той же час він застеріг від надмірних очікувань. "Договору у нас поки немає, його треба обговорити, затвердити і ратифікувати. Можливо, нам вдасться це зробити дещо раніше, ніж заплановано", - сказав Шойбле.
Відзначимо, ESM створюється за образом і подобою Міжнародного валютного фонду (МВФ) як організація, що має схожі з ним функції. У цьому полягає основна відмінність ESM від спішно сформованого в минулому році Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF), що є з юридичної точки зору всього лише цивільно-правової цільової компанією.
Втім, єдності думок з приводу майбутньої конструкції ESM в зоні євро поки немає.
На думку Німеччини, договір про створення ESM повинен передбачати, що в разі дефолту однієї з країн зони євро витрати несуть і приватні інвестори. Тому при випуску всіх нових державних облігацій має бути передбачено положення про колективну відповідальність всіх власників зобов'язань. Однак, як стверджують джерела газети Handelsblatt, проти подібних формулювань в статуті ESM виступає ряд членів зони євро.
Крім того, досі відкритим залишається питання про те, чи зможе ESM, подібно звичайному комерційному банку, займати ліквідність в ЄЦБ, для того щоб фінансувати купівлю держоблігацій. Уряд Німеччини ідею цю підтримує, так як в такому випадку інтервенції ESM на фінансових ринках могли б бути набагато масштабнішими.
Пручається в даному випадку в першу чергу сам ЄЦБ. Європейський центробанк не має фінансувати держави ні побічно, ні безпосередньо, заявив член керуючої ради ЄЦБ, голова Бундесбанку Йенс Вайдманн. Втім, слова ці належать лише до створеного тільки на короткий термін EFSF. Впевненості ж у тому, що ЄЦБ зможе відмовити в грошах і ESM, немає.
Ратифікація договору про ESM затягується, тому що європейські країни ще не завершили переговори про те, яким має бути Європейський стабілізаційний механізм.
Для того щоб забезпечувати фінансову підтримку проблемних країн зони євро, ESM повинен буде мати у своєму розпорядженні 500 млрд євро. Суму цю складуть внески і гарантії членів валютного союзу. Найбільший внесок доведеться на Німеччину - 27,15%. Так що міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле вже сьогодні планує в бюджеті країни на 2013-2017 роки щорічні витрати на поповнення основного капіталу ESM в розмірі 4,3 млрд євро.
