В Україні набув чинності закон про посилення гарантії повернення кредитів банкам у разі визнання недійсними кредитних договорів

В Україні 4 жовтня набув чинності закон № 5405-VI, яким пропонується уточнити наслідки визнання недійсними кредитних договорів. Текст закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань" опубліковано у виданні "Голос України".

Зокрема, Цивільний кодекс передбачається доповнити статтею 1057-1 про правові наслідки недійсності кредитного договору. Статтею передбачено, що: "У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності угоди та визначає грошову суму, яка має бути повернена кредитодавцю".

Крім того, визнаючи недійсним кредитний договір, в якому виконання зобов'язання позичальника забезпечене заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.

Арешт з майна підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти в розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо в зазначений термін зобов'язання повернути кошти не виконано, кредитор має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно.
Законопроектом передбачено, що арешт на майно підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом.

Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.
Положення застосовуються, якщо позичальником є ​​юридична особа чи фізична особа - підприємець.

Закон "Про виконавче провадження" доповнюється положенням, згідно з яким "при проведенні опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує відомості про належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. При прийнятті державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на всі поточні рахунки боржника, в тому числі, які будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна".