Олександр Попов: "Ми ведемо переговори про створення консорціуму під будівництво метро"
РБК-Україна: Стратегія розвитку Києва передбачає також винесення на околицю столиці промпідприємств. Територія для їх винесення вже намічена?
Олександр Попов: Велика частина підприємств, розташованих у Києві, перебуває у приватній власності. І лише близько 7% підприємств - державні, які орендують землю у міської громади.
Йде збір інформації та вивчення шляхів комплексного вирішення цього питання. Один з механізмів - залучення приватних інвестицій, які і дозволять винести підприємства за територію міста.
РБК-Україна: Екологи б'ють тривогу, що в Києві велика кількість об'єктів, які небезпечні для життя і здоров'я. Чи планується найближчим часом чи, може, в більш віддаленій перспективі фінансування безпеки цих об'єктів та винесення їх за межі Києва?
Олександр Попов: Питаннями екології я почав займатися з моменту приходу в КМДА. В минулому році були прийняті рішення про спільну роботу з МНС і Мінекології щодо усунення проблем, що загострилися.
Берилієві відходи повинні бути вивезені за межі Києва у першому півріччі. Повинні бути вивезені інші матеріали, що мають радіаційну складову.
Зараз на базі ЧАЕС будується сховище для ядерних відходів. По завершенні його будівництва всі радіоактивні речовини будуть вивезені туди.
Що стосується ртуті заводу «Радикал», ми домовилися про спільні дії з МНС і Мінекології. Ртуть візьмуть на переробку українські підприємства. Вартість проекту - близько 150 млн грн. Ми почнемо працювати над його реалізацією в цьому році. Думаю, на вирішення проблеми нам знадобиться півтора року.
РБК-Україна: Сюди ж відноситься і забрудненість повітря, яка в Києві одна з найгірших, згідно з деякими індексами. Як буде вирішуватися це питання в рамках Стратегії та на локальних об'єктах?
Олександр Попов: Можете показати ці статистичні дані? Коли ми проводили порівняльний аналіз ситуації, Київ був аж ніяк не на останньому місці.
У кожному разі, найбільшим забруднювачем повітря є не підприємства, а транспорт. І ось знизити його негативний вплив на навколишнє середовище - це дійсно важлива задача для міської влади.
Ми цього року серйозно оновимо парк громадського транспорту. У першому півріччі отримаємо 400 одиниць нової техніки - тролейбуси, автобуси, близько 30 трамвайних вагонів.
РБК-Україна: Українського виробництва?
Олександр Попов: 20 з 30 трамвайних вагонів зібрані на київських підприємствах. Звичайно, таке серйозне оновлення транспортного парку поліпшить екологічну ситуацію. По-перше, тому, що нова техніка відповідає стандарту Євро-4 і європейським екологічним нормам.
По-друге, завдяки збільшенню кількості автобусів та тролейбусів на маршрутах з найбільш загазованих магістралей, будуть прибрані неякісні таксомотори.
І по-третє, ми розраховуємо, що підвищення комфортабельності громадського транспорту і порівняно невисока плата за проїзд в ньому призведе до зменшення потреби в послугах приватників.
Одночасно працюємо над питанням, як мотивувати автовласників до користування громадським транспортом. Розраховуємо навести порядок за 2-3 роки.
У тому числі, плануємо, що і таксі в місті повинні відповідати екологічним стандартам. Вивчаємо можливість співпраці з підприємствами, у яких є технології оснащення автомобілів електродвигунами.
РБК-Україна: Чи планується найближчим часом капремонт Шулявського шляхопроводу або справа обмежиться тільки ліквідацією діє під ним ринку? Чи виплачується фінансова компенсація працівникам торгівлі, які таким чином втратили свій заробіток?
Олександр Попов: Капремонт Шулявського моста вкрай необхідний для поліпшення дорожньо-транспортної ситуації в місті. Міст знаходиться в аварійному стані, і його реконструкція передбачена нашими стратегічними планами.
Але масштабну роботу почнемо, коли розберемо сталеливарний цех заводу «Більшовик», оскільки одночасно з ремонтом передбачається і розширення моста. Реконструкція почнеться, як тільки буде вирішено питання фінансування знесення будівлі.
А підприємцям, які працювали на секонд-хенді під мостом, запропоновано місця на інших ринках Києва. Так що підстав для компенсацій, тим більше з міськбюджету, я не бачу.
РБК-Україна: Чи є попередня оцінка вартості реконструкції Шулявського, Святошинського моста і моста на «Нивках»?
Олександр Попов: Відповідно до розрахунків «Київдормістпроект», який займався проектом реконструкції, реконструкція Шулявського шляхопроводу за нинішніми цінами складе близько 400-450 млн грн, включаючи знесення цеху.
Реконструкція інших мостів поки не планується, мова йде про впорядкування території навколо згаданих мостів, в тому числі про будівництво багатоповерхових паркінгів та сучасних торговельних комплексів на місці стихійних ринків. Робити це будемо за рахунок приватних інвесторів.
РБК-Україна: Коли в Києві нарешті припиниться практика «ямкового ремонту» дорожнього полотна? Всі знають, що такий ремонт - це чорна діра для бюджету та постійне джерело зловживання.
Олександр Попов: Поточний ремонт асфальтового покриття передбачений нормативними документами і проводиться в міру необхідності в проміжках між капітальними реконструкціями дорожнього полотна. Повна заміна асфальтового покриття відбувається тільки під час планових реконструкція вулиць, доріг і тротуарів.
Що стосується питання якості асфальту, то ми вже перейшли в Києві на сучасну технологію заміни дорожнього полотна. Новий асфальт набагато міцніший і довготриваліший за той, що клався навіть п'ять років тому.
РБК-України: Прем'єр-міністр Микола Азаров говорив, що в Києві найближчим часом може бути реалізований проект по заміні освітлювальних приладів над великими магістралями. В КМДА вже надійшли розпорядження, пов'язані з цією ініціативою? Яка вартість такого проекту і за чий рахунок він буде фінансуватися?
Олександр Попов: Світлодіодні прилади Київ використовує давно, столиця однієї з перших перейшла на таку систему освітлення. На початку року ми отримали 1300 світильників нового покоління, які випущені на одному з київських підприємств. Якщо пройдуть випробування - розширимо поле їх застосування.
А минулого року ми замінили зовнішнє освітлення в 600 дворах. Гроші на це, після наших наполегливих звернень, виділив Кабмін, згідно з програмою ремонту житлового фонду Києва.
РБК-Україна: Раніше йшлося про будівництво перехоплюючих паркінгів на околицях, а також підземних парковок, зокрема під Поштовою площею. Зараз ці проекти розвиваються?
Олександр Попов: Визначено 74 ділянки, де можна побудувати паркінги, включаючи перехоплюючі. Думаю, при нормальній стабільній економіці ці проекти очікує певний інвестиційний бум.
Світова практика показує, що паркувальний бізнес вельми привабливий. Тому в наших інвестиційних пропозиціях ми такі проекти виділили в особливу категорію і пропонуємо взяти участь в них потенційним інвесторам.
Також вивчаємо з внутрішніми та зовнішніми інвесторами питання спільного розвитку київських доріг, у тому числі підземних. Наприклад, плануємо побудувати кілька тунелів на умовах державно-приватного партнерства. Економічно ці проекти зараз ще прораховуються, але, з нашої точки зору, вони дуже перспективні.
Ще одна велика інвестпропозиція - будівництво метро на Троєщину. Звичайно, ми хотіли б отримати держінвестиції і забути про цю проблему, але бюджетні кошти досить обмежені.
Дві станції метро нам обійдуться в 1,5 млрд грн, а ми хочемо будувати не по дві станції на рік, а по 4-5. Тому потрібно шукати інші джерела фінансування.
Зараз ми ведемо переговори про створення консорціуму за участю іноземних фінансових груп та інвесторів. Адже метрополітен ми хочемо будувати не тільки на Троєщину. Це незамінний вид транспорту для мегаполісів. І в Києві протягом максимум 10 років метро повинно прийти в кожен спальний район.
РБК-Україна: Про які напрямки йде мова?
Олександр Попов: У бік Борщагівки, аеропорту «Жуляни». Завдяки метро, думаю, популярність аеропорту дуже підвищиться. Адже він знаходиться недалеко від центру міста, тільки транспортне сполучення з ним поки залишає бажати кращого.
РБК-Україна: Скільки коштів необхідно для цього?
Олександр Попов: На реалізацію всіх наших транспортних проектів - десятки мільярдів доларів. Тільки метро на Троєщину обійдеться в 1,5 млрд дол
РБК-Україна: Кошторис вже затверджений?
Олександр Попов: Ні. У нас є ТЕО. До речі, один з варіантів ведення будівництва - у партнерстві з японською компанією. Нам важливо вибрати і застосувати сучасні технології, які мінімізують незручності і прискорять процес будівництва. Ймовірно, частина метрополітену на Троєщину пройде над землею.
РБК-Україна: Ви сказали про консорціум. Мова про консорціум по постійному фінансуванню великих інфраструктурних об'єктів або під конкретний проект?
Олександр Попов: Я мав на увазі конкретний проект будівництва метро. До речі, завдяки участі в ньому приватного інвестора, який рахує кожну копійку, шукає найбільш раціональні технології, проект може бути здешевлений.
Але головна суть ідеї - акумулювати ресурс в короткий період часу. Наприклад, за нормативами ми повинні витратити на будівництво метро на Троєщину 5-7 років. Але ми плануємо вкластися в 3-4 роки. Це реально, але потрібна акумуляція ресурсів.
РБК-України: Міністр регіонального розвитку Анатолій Близнюк говорив, що в держбюджеті не передбачені кошти на реконструкцію Бортницької станції аерації. Тобто, це буде робитися за рахунок Києва. Скільки коштів знадобиться і де їх брати? Може бути, розглядається варіант залучення коштів від людей, що живуть нижче по Дніпру?
Олександр Попов: Це утопічний варіант, і він не розглядається.
Водоканал, вийшовши на нормальне економічне становище, повинен сам в себе інвестувати і мати можливість виходити на ринок запозичення. В Україні є практика співпраці зі Світовим банком, який дає кредити під проекти розвитку на 20-30 років під 3,5-4% річних.
На поточному етапі «Київводоканал», звичайно, ще потребує допомоги міста. І ми плануємо виділити йому 150-200 млн грн з місцевого та держбюджету.
Проект розвитку «Київводоканалу» та Бортницьких очисних споруд розроблявся різними юридичними особами, але ми два тижні тому вирішили віддати статус замовника «Водоканалу».
Зараз проходить експертиза проекту. А на остаточне доопрацювання документації знадобиться 8-12 місяців. У поточному році ми тільки усунемо аварійну ситуацію.
Також є проект накриття територій, що дають випаровування і впливають на навколишнє середовище. В цьому році ця технологія почне реалізовуватися.
Ще один важливий проект по водоканалу - станція хлорування води на Троєщині. Треба відходити від традиційних вибухонебезпечних технологій, замінюючи їх сучасними. Ця тема теж в полі зору на поточний рік.
РБК-Україна: Президент свого часу говорив про необхідність вирівнювання комунальних тарифів. У Києві тарифи - одні з найнижчих. Тобто, тарифи в Києві будуть зростати?
Олександр Попов: Є різні тарифи. Обслуговування житлового фонду регулюється містом за законом - і ми не маємо наміру найближчим часом обговорювати тему підвищення.
Навіть навпаки. Ми зробили знижки в 7-10% для тих, хто своєчасно розплачується. І маємо більш ніж 100%-ву оплату за 2011 р., тому що частково погашені старі борги в розрахунку на отримання знижок.
А тарифи на воду і тепло регулюються Національною комісією. Наскільки я знаю, вона також не планує підвищення тарифів. Будемо сподіватися, що стабільна і прийнятна для нашої держави цінова політика по природному газу дозволить отримати зниження вартості в цьому році і закрити цю тему на довгий період часу. Наприклад, у структурі теплової енергії газ займає сьогодні 80% собівартості.
РБК-Україна: В поточному році, можливо, через вибори підвищення тарифів і не буде. Але така загроза, причому різкого зростання тарифів, може виникнути в 2013 р.
Олександр Попов: У минулому році виборів не було - і все одно влада вела політику стримування тарифів. У кожному разі, в тарифоутворенні важлива не політична складова, а розуміння того, що за послуги треба платити стільки, скільки вони коштують.
Але доходи населення не дозволяють підняти тарифи. Таке підвищення, якщо його нав'яжуть, дасть конфлікт, але не вирішення питання. Упевнений, нам слід і далі стримувати зростання тарифів, інвестуючи в енергозбереження і, тим самим, формуючи техніко-економічні чинники стримування зростання цін на комунальні та інші послуги.
Спілкувались Антон Подлуцький та Анна Писаренко
