Не посієш - не пожнеш. Врожай у цьому році буде нижчим за торішній
Аграрії готуються до складної посівної
Наступаюча посівна буде чи не найскладнішою для аграріїв за всі роки незалежності. Чиновники припускають, що весняна посівна обійдеться в 1,5 рази дорожче, ніж в 2014 р. Аграрії говорять про дво-триразове подорожчання. У разі несприятливих погодних умов, урожай-2015 буде нижче торішнього на 15-20%.
Трохи арифметики. За словами міністра агрополітики Олексія Павленка, обробка 1 га ріллі (оранка, внесення добрив, проведення сівби) у цьому році буде коштувати близько 3 тис. грн. У минулому році цей показник становив 2,2-2,3 тис. грн.
Перший заступник міністра агрополітики Ярослав Краснопольський підрахував, що вартість весняної посівної в поточному році складе близько 60 млрд грн. У аграріїв є 48-50 млрд грн.
Отже, для проведення весняної сівби аграріям потрібно десь взяти ще 10-12 млрд грн.
У пошуках грошей
Кредитів на проведення посівної банки сьогодні не дають. Аналітики вважають, що розраховувати на фінансування можуть ті, у кого є шанс на роботу з альтернативними продуктами - гарантіями, акредитивами, векселями.
Банкіри пропонують позичальникам використовувати документарні інструменти для отримання грошей. Але нових кредитних продуктів на ринку дуже мало. До боргових паперів можна додати непоновлювані кредитні лінії (наприклад, в "Правекс-Банку") або кредити під заставу врожаю. Але на це йдуть не всі фінустанови.
У Міжнародній фінансовій корпорації (IFC) аграріям пропонують запровадити механізм розписок, який вже діє в Полтавській області. За словами голови представництва IFC Олени Волошиної, це оптимальний інструмент в існуючих реаліях, який дозволить залучати в заставу майбутнього врожаю короткі гроші.
"Залучення нових кредитних ресурсів практично неможливе. І не тільки для тих, хто опинився в складній фінансовій ситуації, для галузі в цілому", - повідомив власник компанії "Мілкіленд" Анатолій Юркевич.
Однак, керівництво агрохолдингу "Мрія", що оголосив у вересні минулого року дефолт, сподівається на залучення грошей для посівної.
"Банки готові брати в заставу майбутнє зерно не більш, ніж на 20% від суми позики. Ми говоримо, що ця цифра як мінімум повинна бути на рівні 50%", - сказав перший заступник міністра АП Ярослав Краснопольський.
Він обурений наявним станом справ. "Сьогоднішні дії - це наш бюджет на наступний рік, розумієте? Якщо ми не проведемо посівну зараз, то і говорити про майбутній навіть не рекордний врожай не можна", - заявив чиновник.
Почасти, допомогти з посівною може Аграрний фонд. Відомство планує направити 1,5 млрд грн на проведення форвардної кампанії навесні 2015 року.
Завищені очікування
Якщо посівна буде недофінансована, урожай зерна і олійних культур в 2015 р. може бути знижений на 15-20% в порівнянні з минулим періодом, вважає президент Аграрного союзу України Геннадій Новіков. Минулого року наші аграрії зібрали 61,7 млн т зерна і близько 16 млн т олійних культур.
Крім того, за даними Гідрометцентру, близько 10% озимих зараз знаходяться в зоні ризику. Тому врожай озимих зернових оцінюється в 22,8 млн т, а урожай ярих очікується в розмірі 35-40 млн т, повідомив керівник проектів компанії "АПК-Інформ" Родіон Рибчинський.
А урожай олійних в цьому сезоні може перевищити торішні 16 млн т, оскільки аграрії роблять ставку на сою та ріпак, відмовляючись від кукурудзи, вважає гендиректор асоціації "Укроліяпром" Степан Капшук.
З ним згоден полтавський фермер Олександр Журавель. "Зараз аграрії відмовляються від посіву кукурудзи, пік популярності якої припав на останні три роки. Причина такого явища - різке падіння цін на нафту, а оскільки біопаливо, яке виробляють з кукурудзи, виходить дорожче за традиційне, то попит на нього істотно падає. Відповідно, попит падає і на кукурудзу", - сказав фермер.
Він вважає, що в разі погіршення ситуації на ринку нафтопродуктів, аграрії продовжать переходити на більш маржинальні культури (сою, рапс) і на пшеницю, попит на яку стабільний.
Але і у оптимістів, і у песимістів викликають скепсис надії президента Української аграрної конфедерації (УАК) Леоніда Козаченка на урожай зернових і олійних в 2020 році в розмірі 100 млн т. "Це було б реально, якби економіка була стабільною, допомога держави відчутною, а галузь сільгоспвиробництва - пріоритетною не тільки на папері, але і в реальності", - пояснила керівник аналітичного департаменту консалтингової компанії ААА Марія Колесник.
Паливний колапс
У собівартості посівної близько 30% витрат припадає на добрива і 20% - на паливо. За даними МінАП, в цьому посівному сезоні технологічна потреба в пальному складає 412 тис. т дизпалива і 101 тис. т бензину. Ціна на дизпаливо нині досягає часом 25 грн за літр.
На 85% цими ресурсами аграрії забезпечені - закупили заздалегідь. "Через нестачу коштів аграрії намагаються знайти альтернативні джерела фінансування, домовитися про поставки в рахунок майбутнього врожаю", - повідомив експерт аграрних ринків асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Ігор Остапчук.
Він упевнений, що очікувати зниження цін на ПММ не варто. "Підвищення цін на паливо відбувається одночасно із зростанням курсу іноземних валют, а зниження цін відбувається з запізненням, оскільки контракти на поставку підписуються на певний період, і продавці закладають додатковий ризик девальвації в кінцеву ціну товару. Для економії великі компанії намагаються напряму закуповувати ПММ у постачальників", - сказав експерт.
Незадобренний грунт
За даними МінАП, для проведення весняної посівної необхідно 976 тис т мінеральних добрив, 97 тис. т азотних, 159 тис. т фосфорних і 119 тис. т калійних. Поки що закуплено всього 60% від необхідного обсягу.
Міністр Олексій Павленко пояснив, що браку добрив немає, але не вистачає грошей на їх закупівлю. З початку маркетингового року ціни на міндобрива виросли в 1,5-2 рази. Так, відпускні ціни на селітру зросли до 7,9 тис. грн за тонну з 3,5 тис. грн (1 червня 2014 року). Карбамід подорожчав з 4,2 до 8,6 тис. грн за тонну, нітроамофоска - з 4,2 до 8 тис. грн за тонну.
Аграрії, бюджетування яких було проведено по закінченні жнив-2014, можуть купувати добрива не дорожче 5,5-6 тис. грн за тонну. В ході IV Всеукраїнського аграрного форуму представники ринку навіть звернулися до уряду з проханням розглянути питання щодо монополії на ринку мінеральних добрив.
При цьому, постачальники добрив працюють в збиток, оскільки попиту на їх продукцію за реальними цінами немає. "Всі розуміють, що якщо долар по 25-30 грн, то добриво за такою ціною ніхто купувати не буде. От і працюємо собі у збиток, утримуючи курс на рівні 16-19 грн за долар", - повідомив РБК-Україна на правах анонімності представник великого постачальника міндобрив.
Жорстка економія
Леонід Козаченко визнає, що при таких умовах і збереженні площ сівби урожай буде гірший. "Економія, в першу чергу, торкнеться добрив, засобів захисту рослин, технічної обробки посівів", - вважає Козаченко.
Олександр Журавель згоден з ним. "Через високі ціни нам доведеться скорочувати норму внесення. Купувати їх при нормі 300 кг на гектар селітри будемо не більш ніж по 50 кг на гектар", - говорить аграрій.
Економити аграрії можуть і на посадковому матеріалі, що подорожчав, вважає виконавчий директор насіннєвої асоціації Валерій Хаджиматов. В основному, пояснив він, аграрії відмовляються від імпортного насіння, використовуючи вітчизняну селекцію.
"Насіння подорожчає мінімум на 10%, в зв'язку зі збільшенням імпортного мита в результаті законодавчих змін", - сказала господиня агрокомпанії "Зоря" Ірина Костюшко, пояснивши, що використання насіння власної селекції дозволяє уникнути додаткових витрат.
Костюшко повідомила, що в "Зорі" вирішили економити на посівній - за рахунок скорочення площ під менш маржинальні культури. Але заплановане збільшення на 30% посіву льону олійного, де використовуються власні насіння, в "Зорі" зберігають.
А на паливі аграрії економити не зможуть, вважає Ігор Остапчук. "Доведеться або менше засіяти, або зменшити кількість технологічних операцій, але це загрожує зменшенням врожаю. Також є варіант використання техніки, яка витрачає менше, але, якщо кредитування малодоступне, то цей варіант закритий", - сказав експерт.
Але Ірина Костюшко використовує це рішення. "В цьому році, враховуючи подорожчання добрив у три рази, плануємо використовувати сівалку точного висіву", - сказала вона.
Крім того, більш ранні строки висіву дозволяють зменшити ризики нападу на них шкідників. "Чим раніше посів, тим міцнішими будуть сходи, не по зубах шкідникам. Це дозволить скоротити витрати на імпортозалежні засоби захисту рослин", - підкреслила Костюшко.
Одночасно аграріям слід посилити контроль над використанням ПММ і пестицидів, тому що розкрадання - це також велика проблема, резюмував Ігор Остапчук.
