Як життя в місті впливає на наш психічний стан і як ми можемо змінити це - думка психолога

Глибокий конфлікт

Людина і природа - компоненти єдиної системи. Природа завжди регламентувала умови життя людей, а ми зі свого боку зробили все, щоб на це вплинути.

Наслідком глобальних змін, крім усього іншого, стало екологічне неблагополуччя. Нині людство впритул зіткнулося з непередбачуваними змінами клімату, зникненням видів, виснаженням природних ресурсів через перенаселення планети й деградацію цілих екосистем слідом за масовим переміщенням населення в міста, що постійно розростаються.

На цьому етапі розвитку людства конфлікт людини з природою актуальний як ніколи і ставить перед нами питання про виживання в середовищі, яке ми ж і створили. І йдеться не тільки про фізичне виживання, а і про психічне - адже психічне здоров’я людини неможливо розглядати поза зв’язком зі світом навколо неї.

Тут очевидний причинно-наслідковий зв’язок: довкілля впливає на фізіологічні структури організму, а це спричиняє зміни на соматичному (тілесному) рівні: людина фізично відчуває себе незадовільно, і, як наслідок, її психічний стан змінюється.

Зберегти або компенсувати

Місто - чи не головне джерело конфлікту природи з людиною. Наскільки швидко зростають темпи урбанізації в усьому світі, настільки ж стрімко ми віддаляємося від природи.

Малорухливий (гіподинамічний) спосіб життя, нестача сну та його незадовільна якість унаслідок звукового навантаження і світлового шуму, забруднення повітря й низька якість води, брак усамітнення, інтелектуальне й емоційне перенасичення - усе це порушує злагоджену роботу всіх систем організму.

Є два шляхи вирішення екологічних проблем міста:

• Зберегти те, що поки не відібрано у природи експансією людини: регулювати щільність забудови й автомобільний трафік, наприклад.
• Компенсувати втрачене: приділяти увагу соціальному дизайну, створювати й добудовувати парки, рекреаційні зони тощо.

Крім того, потрібно сприяти екологічній усвідомленості жителів міста: доведено, що людина, яка перебуває в процесі самоактуалізації, яка задовольнила свої базові потреби, перестає ставитися до природи утилітарно.

Життя в контакті із собою

Наш будинок (житловий комплекс і його околиці) - це вагоме місце, де ми, в атмосфері тепла й безпеки, проводимо час із близькими людьми, відновлюємо сили й повертаємо собі енергію.

Є широке поняття - задоволеність місцем проживання. На нього впливають територіальність і персональний простір як межа, кількість людей в окрузі (краудинг) і фізичне довкілля: якість рослинного ландшафту й відкритий простір.

Якщо екологічна ситуація в місті викликає у вас тривогу, то закономірним рішенням може стати життя ближче до природи або просто посеред неї. «Житлові комплекси на природі» все частіше з’являються в Північній Америці та Європі, а останнім часом - і в нас в Україні.

Наприклад, у Києві йде будівництво O2 Residence - житлового комплексу, розташованого на природі, але водночас у межах міста. А з лісом і кількома озерами тут прекрасно уживається сучасна інфраструктура: магазини, кав’ярні, аптеки й навіть школа.

Людина в таких умовах перебуває в гармонійних відносинах із довкіллям, не перериваючи контакту із соціальним середовищем. Пропорційне співвідношення того, що створено із застосуванням новітніх технологій, і незайманого, того, що існує у природі, - це головний принцип єдності зі світом, а також - вибір відповідальної особистості.

Жити в умовах близькості до природи означає бути в контакті зі своїми істинними потребами та сенсами, більшою мірою відчувати внутрішню свободу, незалежність від тиску стереотипів суспільства.

Замість поїздок у переповненому транспорті (і пов’язаних із ними негативних емоцій) людина отримує щоденний досвід взаємодії з усіма аспектами природи, повністю залучаючи канали сприйняття світу - слухає звуки природи, відчуває запахи, отримує візуальне задоволення.

У результаті це приводить до значного зниження тривоги й до активізації творчого потенціалу.

Велику роль у житті людини відіграє не тільки зелена місцевість, а й водойми. Річ у тому, що ми не просто фізично на значний відсоток складаємося з води, ми залежимо від неї психологічно. Перебування біля водойми заспокійливо впливає на нас: вода позбавляє від зовнішнього шуму й дарує естетичну насолоду.

Отже, час, проведений біля водойми, дає можливість долати психологічне перевантаження і, завдяки спілкуванню з природою, глибше пізнавати себе.