Висока напруга. Чому за вихідні загострилася обстановка навколо України

Багатомісячна ескалація навколо України за останні три дні вийшла на відчутно новий рівень. Про те, як це сталося і чого чекати далі – в матеріалі РБК-Україна.

Весь минулий тиждень в Україні і навколо неї зберігалася висока дипломатична активність. Київ відвідав французький президент Еммануель Макрон і ряд інших західних топ-чиновників, відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи і зустріч політичних радників "нормандського формату".

Але, по суті, ніякого відчутного результату вся ця активність не принесла. Після переговорів "нормандської четвірки" відсутність прогресу прямо підтвердили її учасники від України і РФ, Андрій Єрмак і Дмитро Козак. А вже на наступний день, в п'ятницю 11 лютого, ситуація дуже помітно загострилася і, вочевидь, буде залишатися такою у найближчій перспективі.

Небезпечні плани

Помітний дипломатичний тренд останніх днів – багато представників Заходу явно почали пов'язувати шанси на деескалацію з боку Росії з виконанням Мінських угод. Як правило, при цьому підкреслюється, що Україна набагато відповідальніша в питанні виконання "Мінська", ніж РФ, тим не менш, і від Києва явно очікують подальших кроків.

Загальна напруга зберігалася на колишньому, вже звичному рівні до вечора п'ятниці, коли в західних ЗМІ з'явилися перші повідомлення про зміст телефонної розмови між президентом США Джо Байденом і лідерами країн ЄС і НАТО. Найбільше шуму наробила публікація британської The Guardian. З посиланням на дипломатичні джерела видання повідомило: вторгнення в Україну може початися вже найближчими днями, рішення про це вже прийнято.

Втім, радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван зазначив, що дату і час вторгнення поки назвати неможливо, і навіть саме рішення про це в Кремлі ще не прийняли. При цьому Салліван додав, що все може початися і до закінчення Олімпійських ігор, тобто до 20 лютого.

Західні медіа пишуть, що Росія може почати вторгнення вже на цьому тижні (фото: Getty Images)

Ряд інших ЗМІ, наприклад німецький Spiegel і американський канал NBC, також вийшли з тривожними повідомленнями. Spiegel написав про те, що вторгнення почнеться вже в середу, 16 лютого, NBC опублікував карту з дев'ятьма маршрутами можливого російського наступу. А за версією ізраїльського видання Haaretz вторгнення заплановане на вівторок, 15 лютого.

Крім подібних повідомлень з посиланнями на анонімні джерела, трапилися і кілька цілком реальних тривожних подій, явних ознак того, що ситуація загострюється і далі. Зокрема, скасування низки авіарейсів і переїзд американського та інших посольств з Києва.

Звичайно, новий виток ескалації стимулював і нові переговори на вищому рівні: 12 лютого Джо Байден поговорив з Володимиром Путіним, наступного дня – з Володимиром Зеленським. Але якихось конкретних результатів бесіди не мали. Один з чиновників Білого дому в спілкуванні з американськими журналістами прямо визнав: ніяких "фундаментальних змін в динаміці, яка спостерігається вже кілька тижнів" після розмови Байдена і Путіна не сталося.

У Байдена Зеленський попросив, за інформацією CNN, додаткову фінансову і військову допомогу. А також запросив американського президента особисто прилетіти в Україну – але позитивної відповіді не отримав, а за словами американських чиновників, такий візит вкрай малоймовірний. Розширений реліз ОП за мотивами цієї бесіди в загальних рисах підтвердив дані ЗМІ, хоч і в куди більш дипломатичних виразах.

Сьогодні, 14 лютого, до Києва має приїхати канцлер Німеччини Олаф Шольц. Поки що німецька влада порівняно пасивно поводиться під час поточної кризи, цілком очевидне їх прагнення зайвий раз "не провокувати Москву".

Щодо можливих санкцій проти РФ Берлін також вкрай стриманий, до кінця так і не зрозуміла навіть доля "Північного потоку-2" при найгіршому варіанті розвитку подій. Поки що чіткої і однозначної заяви про те, що проект буде закритий у разі нового вторгнення РФ в Україну, так і не прозвучало.

Доля санкцій проти "Північного потоку-2" досі не визначена (фото: Getty Images)

У потоці різних тривожних новин останніх днів ледь не загубилося ще одне повідомлення CNN – про те, що американська влада і спецслужби навмисно підвищують градус напруги навколо ситуації в Україні. Про це в українських політичних кулуарах говорять вже досить давно, хоча якоїсь єдиної думки про причини такої політики немає.

Ймовірно, тут грають роль відразу кілька факторів, окремі з яких згадані і в матеріалі CNN. Зокрема, негайне оприлюднення будь-якої розвідувальної інформації, що потрапила в руки американських спецслужб, багато в чому зменшує ефективність агресивних дій з боку Москви. Як мінімум, втрачається ефект раптовості.

Те ж саме відноситься, по суті, і до оприлюднення різних дат вторгнення – якщо весь світ кілька днів обговорює, що війна почнеться якогось конкретного числа, в країну масово приїжджають зарубіжні кореспонденти, а телеканали мало не запускають зворотний відлік у форматі "До початку вторгнення залишилося 20 годин 35 хвилин" – шанси на те, що вторгнення дійсно відбудеться в "запланований" час, напевно знижуються.

"Наша точка зору полягає в тому, що ми не збираємося давати Росії можливість влаштувати тут сюрприз – звалити щось на Україну або світ. І наскільки це можливо, ділимося цією інформацією якомога ширше", – по суті, підтвердив інформацію CNN Джейк Салліван.

Без паніки

"Ми розуміємо всі ризики і готові до розвитку будь-якого сценарію. Але ми перебуваємо в цій ситуації з 2014 року. А сьогодні для нас найбільший ворог – це паніка", – заявив президент Володимир Зеленський у неділю під час розмови з головою Європейської Ради Шарлем Мішелем.

Такий же меседж він озвучив і днем раніше у відповідь на наполегливі спроби іноземних журналістів домогтися його реакції на чутки про можливий початок масштабного вторгнення Росії вже 15-16 лютого. В цілому всі вихідні українська влада на різний манер і вустами різних спікерів повторювала одне і те ж: перестаньте розганяти паніку.

Так в МЗС закликали зберігати спокій, нагадавши, що Захід фіналізує пакет жорстких санкцій проти РФ на випадок нової агресії, а іншою рукою виділяє Україні мільярди макрофінансової допомоги і сотні тонн зброї. Але, мабуть, найяскравішою в ці дні стала спільна заява Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного і міністра оборони Олексія Резнікова.

"Збройні Сили України готові до відсічі. Ми постійно підвищуємо свої оборонні здібності, злагодженість підрозділів і військову майстерність. Ми пройшли війну і належну підготовку. Тому готові зустріти ворогів і не з квітами, а зі Стінгерами, Джавелінами і NLAW. Welcome to hell!", – сказано в ньому.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний (фото: facebook.com / GeneralStaff.ua)

Всупереч, можливо, чиїмось очікуванням, українці не кинулися змітати гречку, сіль і сірники з полиць супермаркетів. Черг до банкоматів і обмінників також не спостерігається. На Західну Україну або за кордон масово виїжджають іноземні дипломати та їхні сім'ї, але не біженці з Харкова, Дніпра чи Києва. В аеропортах і на вокзалах все так само спокійно, хоча пару десятків чартерів за минулі вихідні країну все ж покинули.

Журналісти регулярно опитують звичайних громадян на вулицях українських міст і, судячи з відповідей, панічні настрої панують більше в медіа, здебільшого іноземних, ніж в головах більшості їх місцевих глядачів і читачів. Проте ця "інформаційна істерія" дає цілком конкретні результати, не факт, що вона якось руйнує плани Кремля, але точно не йде в плюс Україні.

Наприклад, на тлі заяв про можливий початок великої війни 12 лютого міжнародні страхові компанії повідомили перевізників, що через 48 годин їх гарантії більше не будуть поширюватися на літаки в українському небі. Після цього власники бортів (авіакомпанії часто беруть літаки в лізинг) зажадали повернути їх на територію ЄС.

У підсумку нідерландська KLM скасувала польоти в Україну, про такий крок роздумують і в німецькій Lufthansa. Рейс української SkyUp з Майдери до Києва і зовсім перервали фактично в небі, на вимогу ірландського власника борту його посадили в Кишиневі. Деякі авіакомпанії також змінюють розклад польотів в Україну.

Через цю ситуацію Кабмін увечері неділі виділив 16,6 млрд гривень для гарантії безперебійності польотів у повітряному просторі України. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, це рішення дозволить стабілізувати ринок авіаперевезень і в разі необхідності повернути додому всіх українців, які зараз перебувають закордоном.

Також в уряді чітко заявили, що небо над Україною залишається відкритим. Але "Украерорух" все ж рекомендував перевізникам облітати ділянки Чорного і Азовського морів, де проходять військові навчання російського флоту.

Накладає свій відбиток на інформаційний фон і внутрішньополітична боротьба. У суботу голова Верховної ради провів зустрічі з керівниками опозиції. Як стверджують співрозмовники РБК-Україна, швидше для реакції на їхні заяви, ніж через реальну необхідність виробити якісь термінові рішення. Домовилися перейти на щоденний режим роботи, а вже в понеділок представники фракцій і голови деяких комітетів повинні зібратися з керівництвом силового блоку і секретарем РНБО.

Варто відзначити, що в разі нової агресії парламент мало впливає на хід подій, по суті його функція зводиться до того, щоб схвалити указ президента про воєнний стан. Але мобілізація депутатів, з урахуванням того, як складно останнім часом проходять через сесійну залу важливі ініціативи, в будь-якому випадку корисна. Як мінімум для того, щоб оперативно гасити паніку і стабілізувати її наслідки.

Депутатів попросили мобілізувати ресурси на цей пленарний тиждень (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Так, пізно ввечері неділі бюджетний комітет після засідання Кабміну схвалив термінові заходи для підтримки авіагалузі. Найближчим часом, за даними РБК-Україна, повинні перерозподілити бюджетні кошти на оборону. Комітет може зібратися на засідання в понеділок у другій половині дня. Джерела видання не виключають, що буде і ще одне позачергове засідання уряду.

Щоб швидко впроваджувати подібні рішення всіх народних депутатів попросили не пропускати засідання Ради на цьому пленарному тижні, а "Слуга народу" чекає членів фракції на вечірню зустріч у понеділок. При цьому чутки про заборону для них залишати країну виявилися перебільшеними, йшлося про звичну практику скасування закордонних відряджень на час голосувань.

"Перешкодити громадянину, який не під запобіжним заходом, перетнути кордон неможливо. Але всіх переконливо попросили бути на "пленарці" в Раді і на фракції в понеділок. А ті, хто зараз за кордоном, терміново повертаються, щоб не потрапити на скасування рейсу. Складно уявити нардепа з будь-якої української партії, який постарається покинути країну, замість роботи в парламенті, це аморально", – сказала виданню заступник голови фракції СН Євгенія Кравчук.

* * *

Безумовно, ніхто не може сказати, що Путін не розв'яже повноцінну війну проти України 15 або 16 лютого. Але ймовірність нападу в інший день не так вже сильно відрізняється, як втім і в будь-який відрізок минулих восьми років.

За більшістю оцінок західних чиновників, остаточне рішення в Кремлі все ж ще не прийнято. У той час як перед українською владою зараз стоять серйозні виклики на двох фронтах: не тільки уникнути ескалації в протистоянні з агресором, а й зберегти спокій і розсудливість серед власних громадян.