В Індії розроблений сценарій стримування Китаю у разі нової війни

НовиниПолітика    27.03.2012 - 09:19

У Делі завтра відкривається саміт БРИКС. Напередодні його проведення в індійській столиці був підготовлений сенсаційний документ, з якого випливає, що два ключових члена БРИКС - Китай і Індія - бачать один одного ймовірними супротивниками. Більш того, індійські стратеги розробили сценарії стримування північного сусіда на випадок нової війни з Китаєм. Про це повідомляє видання "Комерсант-Україна".

Доповідь, підготовлена в Делі напередодні наміченого на 28-29 березня саміту БРИКС, озаглавлена "Неприєднання 2.0: зовнішня і стратегічна політика Індії в XXI столітті". Її авторами стали провідні індійські експерти, впливові чиновники, військові і дипломати. Серед них - два колишніх і один діючий радник прем'єра з національної безпеки Браджеш Мишра, Нарайанан і Шившанкар Менон, а також колишній секретар МЗС Шьям Саран. Випуск доповіді, що називає Китай головною загрозою для національної безпеки та економічного зростання Індії, був приурочений до візиту в Делі глави МЗС КНР Ян Цзечі.

Проаналізувавши темпи зростання економічного і військового потенціалу двох країн, автори приходять до невтішного для Делі висновку: що наддержава XXI століття Китай обходить Індію за всіма ключовими показниками. Так, якщо в 80-ті роки минулого століття розміри економік двох країн можна було порівняти, то сьогодні ВВП Китаю становить 7,3 трлн дол., що в чотири рази більше ВВП Індії (1,8 трлн дол.). Хоча Індія вперше обійшла Китай зі закупівель озброєнь, це служить для Делі слабкою втіхою: скорочення закупівель зброї Китаєм пов'язано з тим, що китайський ВПК зробив ривок вперед, і це дозволило КНР виробляти багато видів озброєнь на місці. Неможливість підтримки паритету з Китаєм підштовхнула індійських стратегів до того, щоб зарахувати Китай до вірогідних військових супротивниів Делі - поряд з Пакистаном.

Дві вхідні сьогодні в БРИКС країни, що воювали одна з одною восени 1962 року, так і не зуміли врегулювати давній територіальний спір. Після тієї війни, яка закінчилася поразкою Індії, під контроль Пекіна перейшов північно-східний район Кашміру Аксай-Чин. Незважаючи на те що він (у перекладі Аксай-Чин означає "білокам'яна пустеля Чин") являє собою безлюдну місцевість на висоті 5 тис. метрів, малопридатну для проживання і господарської діяльності, його втрата стала серйозним ударом по іміджу Індії. Крім Аксай-Чину, Делі звинувачує Пекін в окупації Транс-Каракорумського тракту, який Пакистан передав Китаю через рік після розгрому Індії у війні 1962 року.

Ще однією спірною територією між Пекіном і Делі, що півстоліття тому стала театром військових дій, залишається індійський штат Аруначал-Прадеш, значну частину якого Китай вважає своєю. Пекін не визнає прикордонну "лінію Макмагона", що розділяє Тибет і Індію. Майже сто років тому в ході переговорів про розмежування між Британською Індією, Тибетом і Китаєм британський губернатор Генрі Макмагон накреслив на мапі лінію довжиною 890 км, що позначає кордон між Індією і Тибетом, проте китайські представники з "лінією Макмагона" з самого початку не погодилися, демонстративно покинувши переговори. З тих пір індійські й китайські карти цієї частини Тибету принципово відрізняються одна від одного. Після здобуття незалежності Індія спочатку створила на спірних територіях в Тибеті союзну територію Аруначал-Прадеш, а в 1986 році надала їй статус штату.

Враховуючи тупикову ситуацію на переговорах з кордоні, а також все більший дисбаланс потенціалів Індії і Китаю, автори доповіді "Неприєднання 2.0" пропонують радикально переглянути оборонну доктрину країни. Замість того, щоб, як і раніше, добиватися військового паритету уздовж кордону з Китаєм і бачити своє завдання винятково в захисті власної території, автори обґрунтовують стратегію майбутньої "асиметричної війни" з Китаєм.

На їх думку, ця стратегія повинна будуватися на трьох принципах. По-перше, у разі нової китайської агресії і захоплення індійської території Індія повинна не тільки відображати її всіма засобами, включаючи методи партизанської війни, але і вдатися до власних наступальних дій по захопленню китайської території в Тибеті. "Така стратегія не тільки дозволить перехопити у Китая військову ініціативу, але і стане корисним інструментом для дипломатичних зусиль з відновлення статус-кво",- говориться в документі.

Другим елементом нової стратегії доповідь називає "активізацію зусиль щодо інтеграції прикордонних районів і мешкаючого тут населення з рештою Індії за рахунок покращення інфраструктури та реалізації проектів розвитку". Таким чином, доповідь припускає переглянути чинні сьогодні неформальні домовленості двох країн розглядати спірні райони Тибету як "нічийні землі". Нарешті, третій пункт нової доктрини пропонує дати КНР асиметричну відповідь у Індійському океані, всебічно розвивати власні ВМС.

"Хоча доповідь "Неприєднання 2.0" поки не стала доктриною уряду Індії, її поява вказує на те, що зовнішня і оборонна політика Делі вступає в період радикального переосмислення,- пояснив виданню відомий індійський експерт, віце-президент Observer Research Foundation Нандан Унникрішнан.- Впливові прихильники більш тісного альянсу з США, а не з країнами БРИКС використовують найвагоміший для Індії аргумент - фактор китайської загрози".

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top