Трансфертний закон варто поширити на низькоподаткові офшори, - експерт

Україні варто вдосконалювати законодавство щодо трансфертного ціноутворення, враховуючи світові тенденції боротьби урядів з ухиленням підприємств від оподаткування не тільки через офіційні, але й низькоподаткові офшори. Таку думку РБК-Україна висловив старший аналітик МЮФ Integrites Євген Тимошенко.

«Офшорні та низькоподаткові юрисдикції мають багато спільного. Так, у низькоподаткових юрисдикціях є повноцінні податки, необхідність подавати звітність та доступ до банківської таємниці, але по суті вони є ефективними механізмами оптимізації ведення міжнародного бізнесу, завдяки таким перевагам, як двосторонні угоди про запобігання подвійного оподаткування, а також можливість знизити ефективну ставку податку. Причому, це не якась специфічна схильність українців чи вихідців з СНД. Наприклад, світові ІТ-гіганти на кшталт Google та Microsoft, використовують такі юрисдикції, як Ірландія, Люксембург та Бермудські острови, у чому вже були звинувачені податківцями», - зауважив експерт.

За його словами, західні держави намагаються активно контролювати відповідні процеси. Наприклад, США на основі Foreign Account Tax Compliance Act (2010) вже підписала угоди про співробітництво, зокрема, з Ірландією та Швейцарією, а Німеччина, Великобританія, Італія, Іспанія та Франція в квітні уклали аналогічну угоду між собою.

«Тенденція до скорочення рентабельності бізнесу, падіння обсягів експортних продажів при неможливості синхронно скорочувати обсяги державних витрат, змушує контролювати діяльність вітчизняного бізнесу за кордоном ще більш жорстко», - додав Тимошенко.

Нагадаємо, найближчим часом Верховна Рада має розглянути законопроект про трансфертне ціноутворення, розроблений Міністерством доходів і зборів. За прогнозами глави відомства Олександра Клименка, реалізація нововведень дозволить держбюджету за три роки отримати 20 млрд грн.

Донедавна представники великого бізнесу активно виступали за обмеження держконтролю за зовнішньоекономічними операцій лише з офіційно визнаними офшорами, що автоматично означало випадання з моніторингу операцій з низкою низько податкових юрисдикцій, через які вітчизняний великий бізнес оптимізує сплату податків.