Росія імітує широку підтримку "Південного потоку", щоб вплинути на Україну, - посол України в Туреччині.
Росія намагається створити додатковий інструмент впливу на Україну шляхом імітації широкої міжнародної підтримки газопроводу "Південний потік", заявив в статті для "Дзеркала тижня" надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині Сергій Корсунський.
Посол нагадав, що концепція "Південного потоку", яку активно підтримує російська сторона, передбачає значний перерозподіл обсягів експортного газу з "українського" маршруту на "чорноморський".
"На офіційному рівні "Газпром" заявляє про наміри використовувати "Південний потік" для транспортування насамперед туркменського газу. Проте погляньте на карту - важко пояснити, навіщо в такому разі Туркменистану відправляти газ у тривалу подорож навколо Каспійського моря, якщо будівництво прямої лінії Туркменистан - Азербайджан обійдеться незрівнянно дешевше", - відзначає він.
Водночас експерт підкреслює, що питання про те, де взяти кошти для будівництва вкрай складної підводної частини "Південного потоку" у розмірі 20-25 млрд євро, до цього дня не вирішене.
"Попереду - складна процедура узгодження екологічної складової, але ініціатори проекту вже радісно і з максимальним використанням підвідомчих ЗМІ повідомляють про дедалі більший список країн, які приєдналися до «Південного потоку»: Італія, Туреччина, Болгарія, Сербія, Греція, Хорватія. Усім обіцяють усе", - констатує Корсунський.
"Вкрай показовими є зусилля щодо залучення і Румунії, але ж зрозуміло, що "румунська" точка виходу "Південного потоку" на сушу потребує проходження через територіальні води України. Навіщо ж усе це робиться, причому із залученням Туреччини?", - додає він.
За словами експерта, стратегічне завдання російського "Газпрому" полягає в тому, щоб повернути втрачені під час кризи через скорочення споживання російського газу практично всіма традиційними його покупцями позиції. У зв'язку з цим "Газпрому", за словами експерта, "життєво необхідно бути впевненим, що ситуація в Україні знаходиться під контролем".
"Це стосується тарифів на транспортування, а також збереження російського впливу на українську енергетичну політику. Адже якщо Україна фактично ввійде в Європейський енергетичний простір, Росія може справді постати перед необхідністю вести з Україною діалог мовою ЄС, а це не так просто порівняно з нашим СНДівським суржиком", - пояснює він.