У Раді зареєстровано законопроект про продовження експортного мита на брухт на п'ять років

У пояснювальній записці до законопроекту відзначається позитивна дія експортного мита на металобрухт з моменту її введення у 2016 році.

Зокрема, якщо у 2015 році фізичні обсяги експорту заготовленого в Україні металобрухту склали 39,1% від його внутрішнього споживання, то у 2019 році - 1,4%, а у січні-листопаді 2020 року - 1,27%.

"Завдяки забезпеченню сталого доступу вітчизняних металургійних підприємств в брухту внутрішньої заготовки його дефіцит на українському ринку поступово скоротився з 0,85 млн тонн у 2015 до 0,6 млн тонн у 2016 і в 0,3 млн тонн у 2017, а починаючи з 2018 українські металурги не повідомляли про дефіцитності із забезпеченням заготовленим в Україні брухтом. Це наочно свідчить про доречність та своєчасність поетапного підвищення ставки вивізного мита на брухт до 58 євро/тонну", - підкреслюють автори законопроекту.

Народні депутати зазначають, що збереження експортного мита на нинішньому рівні призведе до додаткового зростання ВВП України на 0,03%, збереженню близько 21,5 тисячі робочих місць і створення близько 3,5 тисячі робочих місць.

Крім того, мито у 58 євро/тонну дозволить уникнути виникнення дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку, скоротиться споживання енергоресурсів та викидів СО2, а також дозволить залучити додаткові інвестиції в металообробну галузь України.

Зокрема, технологічне переоснащення основних засобів метпідприємств, що особливо актуально в умовах Європейського зеленого курсу.

Якщо ж дія мита не буде продовжено, то за оцінками авторів законопроекту, Україна крім вищевказаного кількості робочих місць втратить 1 млрд грн податкових надходжень на рік, темпи розвитку вітчизняної економіки сповільняться на 0,24%, оскільки вже в перший рік металурги недоотримають близько 817 млн тонн стратегічної сировини, дефіцит якого досягне 23% від потреб підприємств.