Микола Кульбіда: Ймовірність природних катастроф збільшується, треба готуватися

Коли в Україну прийде "бабине літо", якою буде погода, чи зникнуть зими, як на Україну впливають зміни клімату та чи модернізують вітчизняну гідрометеослужбу – в інтерв'ю РБК-Україна розповів директор Українського гідрометцентру Микола Кульбіда.

Світ все частіше стикається з наслідками кліматичних змін, а саме – з катаклізмами. Америку один за одним накривають торнадо, у Європі трапляються сильні повені. Однак глава Гідрометцентру говорить, що Україні не варто чекати серйозних катаклізмів, бо наша країна має певну перевагу.

– Почнемо, напевно, з найцікавішого для українців сьогодні питання: з настанням осені в країну прийшли холоди, синоптики прогнозують чергове похолодання, а коли ж очікувати потепління?

– По-перше, справа вже йде до зими, тому з кожним наступним місяцем ймовірність потеплінь зменшується, як і їхня інтенсивність. Звичайно ж все це відбувається на низькому фоні температур, але після кожного похолодання, як правило, настає певне потепління.

Воно не може бути таким як влітку, але все одно для осені 15-20 градусів, я думаю, це абсолютно нормальна температура. Тобто громадянам не слід хвилюватися, окрім похолодання, в Україні будуть ще й потепління до кінця місяця.

– Коли ж в Україну прийде так зване "бабине літо"?

– Ну такого терміну, як "бабине літо", метеорологи не знають, але якось на пальцях розуміють, що це період якоїсь тихої, спокійної, теплої погоди після періоду похолодань.

Такий період можна очікувати, скажімо, з 19-20-го числа, а потім знову буде період похолодання, потім знову період потепління. Проте десь у третій декаді вересня можна говорити, що там будуть кілька днів з такою температурою і характером погоди, який можна назвати "бабиним літом".

– Чи правда, що вже найближчим часом Україна може взагалі попрощатися з такими зимами, які були раніше: зі снігом і морозами? І якщо так, то коли це може статися?

– Це чистою правдою не може бути. Однак кожні 10 років середня температура в Україні підвищується на 0,4 градуса, тобто за 20 років вона виросте ну майже на градус. Це дуже багато.

І тоді, звичайно, кількість зимових днів буде різко зменшуватися, а ще років через 10-20 їх взагалі стане дуже мало при збереженні подібних тенденцій в температурі повітря.

Сніжних днів в Україні ставатиме все менше (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

– Тож поки зима в Україні ще залишається, коли можна очікувати її цього року? Коли може випасти перший сніг?

– Цього не знає ніхто, бо складати такі прогнози – це дуже ризикована річ.

– Добре, якщо не перший сніг, то хоча б коли прийде зимова погода? На початку грудня, чи може раніше?

– Воно може бути і раніше, і пізніше, а потім відступити і знову прийти. Тому робити такі довготривалі прогнози ризиковано і не правильно, бо можна дезінформувати людей.

– Зрозуміло. Оскільки вже почали говорити про зміни в кліматі. Цього літа у світі були жахливі пожежі, зокрема, в Туреччині та Греції, а Німеччину і Центральну Європу заливало повенями. І катаклізми вже все ближче й ближче до нас підходять, наприклад, цього року в Одеській області був смерч на морі. Чи варто Україні у найближчій осяжній перспективі чекати кліматичних змін і катаклізмів: смерчі, повені, цунамі?

– Звичайно ж до цього треба бути готовими завжди, тому що ймовірність виникнення природних катаклізмів вона не зникла, вона збільшується, тому до цього треба готуватися.

Готуватися потрібно органам державної влади, місцевого самоврядування, потрібно населення інформувати про ці речі. А от сказати, коли це може бути ну, звичайно, цього ніхто не скаже.

– А чи помічають зараз у Гідрометцентрі які-небудь кліматичні зміни в країні, які могли б попередити про те, що в майбутньому нас чекатимуть катаклізми, наприклад, море вийде з берегів, чи щось інше?

– Ці зміни полягають в загальному підвищенні температур як холодного, так і літнього періоду. Якщо такі от температурні контрасти будуть мати місце, то, як правило, при зміні погодних умов виникатимуть всілякі небезпечні природні явища.

Але таких масштабних речей, які мали місце в Європі чи в Америці, у нас не може бути, бо активність синоптичних процесів та глибина циклонів, що проходять через територію України, значно менша. Все ж таки ми ближче до континентальної частини, чим до моря, а саме там відбуваються найбільші прояви небезпечних природних явищ.

– Тобто географічне розташування нас трохи вберігає від таких катаклізмів, так?

– Звичайно, це 100%.

– Зараз все частіше від науковців та екоактивістів звучить термін "кліматична міграція". Що це таке?

– Дивлячись, що під цим розуміти. Якщо це міграція людей під впливом зміни клімату, то вона вже зараз спостерігається і буде спостерігатись і надалі. Тому що регіони Африки, наприклад, все більше будуть відчувати на собі негативні прояви змін клімату.

Ще одна міграція може бути пов’язана з підняттям рівня океану, але це буде не скоро, років через 100.

– Тобто Україні це поки не загрожує?

– В цьому розумінні – ні. Але в нас вистачає міграції з різних регіонів та країн, яка не пов'язана зі змінами клімату.

У світі дедалі частіше відбуваються природні катастрофи (фото: Getty Images)

– Останніми роками в Києві спостерігається високий рівень забруднення повітря. Цього року пилова буря була, а минулими роками столицю накривав серйозний смог. Чи доведеться людям, як в деяких містах Китаю, ходити в респіраторах постійно через брудне повітря?

– Треба розуміти, що погодні умови в Китаї та Україні різні, як і рівень промислового виробництва. Тому говорити про те, що щось подібне буде в Україні не можна, але короткочасно, звичайно, якість повітря може погіршуватися. Це пов’язано як із погодними причинами, так і з деякими іншими, наприклад, викиди забруднювальних речовин автотранспортом.

– Зараз можна оцінити, наскільки повітря в Києві чисте? Тобто, який зараз рівень забруднення столичного повітря?

– Він змінюється кожного дня. Ми контролюємо наявність пилу в атмосфері Києва, але по інших містах такої оперативної інформації немає. Пил у нас нижче гранично допустимих концентрацій, діоксид сірки взагалі нижче разів у 10-20, оксид вуглецю також не досягає критичних відміток.

А от щодо діоксиду азоту, а це елемент, що пов’язаний з автотранспортом, тут є перевищення в 4 рази гранично допустимих середньодобових концентрацій. Тому це найбільший забруднювальний елемент. І формальдегід, який десь досягає критичних позначок, а десь перевищує їх до 2-3 разів.

Але, якщо проаналізувати це все, то ситуація з повітрям в Києві цілком нормальна.

– Перейдемо до ще одного проблемного питання – посухи. Чи можливий сценарій, що на півдні України вода закінчиться, висохнуть річки й прийде тотальна посуха?

– Та ні, ну це явне перебільшення. Дніпро ж не висохне. Як може висохнути Дунай, як може висохнути Дністер?

Малі річки, особливо в літній період, дійсно можуть мати дуже мало води і рівні, які фіксуються, можуть досягати навіть історичного зниження.

Але це стосується не тільки півдня, це стосується і сходу України і середніх приток Дніпра: лівобережних, частково навіть правобережних. Наприклад, річка Рось уже два роки поспіль дуже мало води має, а от останнім часом там суттєво збільшилась водність. Тобто ситуація в різних регіонах різна, але говорити про те, що просто не стане води, – це неправильно.

– І наостанок, питання про сам Гідрометцентр. Я бачив багато заяв і від Міністерства внутрішніх справ і, здається, під час візиту президента України до США на міністерському рівні обговорювалось питання модернізації Гідрометцентру. Що саме планується і навіщо це потрібно?

– А навіщо в кожній країні існує Національна гідрометеорологічна служба? Кожній великій країні вона просто необхідна – для безпеки польотів авіації, продуктивності сільського господарства, боротьби з небезпечними природними явищами.

Це й про ефективність функціонування, наприклад, гідроенергетики, вітроенергетики, сонячної енергетики. Якщо на те пішло, то гідрометеослужба – це контроль і моніторинг забруднення довкілля, повітря, води, ґрунтів і тому подібного.

Метеорологи следят за резкими изменениями погоды, чтобы обезопасить население (фото:Dan Kitwood/Getty Images)

Для чого модернізувати? Для того, щоб українські громадяни знали справжню ситуацію, пов’язану з довкіллям, погодою, водою і тому подібним. Щоб наш уряд приймав виважені, обдумані рішення, що робити в тих чи інших ситуаціях. Саме для цього потрібна модернізація. Щоб покращити можливості для оцінок стану довкілля та прогнозування його зміни. Це дасть державі ну просто величезний економічний ефект.

Що планується? Про плани говорити ще рано, бо поки, крім розмов і підписання окремих не дуже важливих документів, справа не зрушилась. Тому говорити про реальну модернізацію ще дуже й дуже рано.

– Зрозумів. Але в принципі мова йде скоріш за все насамперед про нове обладнання?

– Планувалося, що відбудеться практично повне переоснащення нашої системи спостережень за всім довкіллям, яке тільки є. Це і повітря, і земля, і вода, і атмосфера в цілому. Радіолокатори, супутники і так далі. Це дозволить вивести українську гідрометеослужбу щонайменше на європейський рівень.

– Україна планує до кінця року запустити супутник "Січ 2-30". Чи буде він якось допомагати у ваших завданнях?

– Ні, він не буде допомагати Гідрометцентру, бо він ресурсного призначення. Цей супутник дуже старої розробки, хоча він модернізований. Він не на тих орбітах літає, які цікавлять метеорологів.

Тому, це скоріше природно-ресурсний супутник, з якого можна отримувати інформацію про стан земної поверхні, про якість забруднення природного середовища, про корисні копалини, стан лісів і сільгоспугідь. Тобто він корисний, але для метеорології не дуже цікавий.