Берлусконі має намір подати у відставку після схвалення парламентом Італії плану економічних реформ (доповнення)

Прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі у своїй бесіді з Президентом країни Джорджіо Наполітано оголосив про намір подати у відставку. Однак він зробить це тільки після того, як парламент країни затвердить план економічних реформ і бюджет на 2012 р., повідомляє Reuters.
Варто зазначити, що проходження парламентських слухань і затвердження обох документів має відбутися до кінця листопада. При цьому політологи зазначають, що в поточній ситуації опозиція може прискорити їх розгляд.
Наполітано підкреслив, що прем'єр має повну інформацію про підсумки голосування в нижній палаті парламенту, де в рядах його прихильників стався розкол і фактично правоцентристська коаліція Берлусконі втратила більшість.
"Після того, як робота (з бюджету і реформ) буде завершена, прем'єр-міністр подасть відповідне прохання на ім'я Президента. Після цього Президент почне консультації з питання призначення наступного глави кабінету з усіма політичними силами", - йдеться в офіційній заяві президентської адміністрації.
Нагадаємо, результати останнього голосування в парламенті Італії свідчать, що Берлусконі втратив парламентську більшість. За затвердження виконання бюджету 2012 р. проголосували 308 депутатів в парламенті - менше, ніж абсолютна парламентська більшість в 316 депутатів. Опозиція в повному складі утрималася від голосування, а це означає, що прихильники Берлусконі більше не становлять парламентської більшості.
Саме по собі це голосування не представляло особливого значення, але втрата парламентської більшості правлячою коаліцією (про що свідчать результати голосування) посилила тиск на Берлусконі, підштовхуючи його до відходу у відставку.
Берлусконі з перервами виконує обов'язки прем'єр-міністра Італії близько 8 років. Після безлічі скандалів він готовий покинути пост в момент, коли країна перебуває на межі боргової кризи. Державний борг Італії становить астрономічні для єврозони 1,9 трлн євро, а дуже повільне зростання національної економіки підвищує ризик фінансової катастрофи. Проте ситуація для держави не настільки критична, як, наприклад, для Греції, оскільки Італія може похвалитися первинним профіцитом бюджету: витрати держави не перевищують його доходи, якщо не брати до уваги витрати по обслуговуванню боргу.