Зірка серіалу "Виходьте без дзвінка" Роман Семисал розповів про COVID-19, своїх дітей і життєві випробування

1 лютого на телеканалі "Україна" стартує прем'єра четвертого сезону серіалу "Виходьте без дзвінка". Про головні секрети продовження детективної історії, випробування в минулому році і модні уподобання, виконавець головної ролі (Богдан), актор Роман Семисал, розповів в ексклюзивному інтерв'ю LITE.

Чим буде інтригувати глядача четвертий сезон серіалу?

У четвертому сезоні ми хочемо врятувати дитину Надії, яку викрадають. Кинемо всі сили і поліції, і моїх зв'язків, щоб повернути хлопчика додому на батьківщину. Ще в продовженні з'являється новий персонаж, якого Богдан не одразу готовий по-дружньому сприймати. Але він нам допомагає у розслідуваннях, і, зокрема, поставити на ноги сина Надії. Нові серії насичені детективними історіями. Буде більше бійок, погонь, задіяні професійні каскадери. Будуть і перестрілки, і поранення, що стосуються в тому числі мого персонажа. Глядач стане свідком гострих конфліктів і розслідувань.

В кадрі більшість складних трюків виконуєте самі. А в яких сценах доводиться залучати каскадерів?

Сцени, де є трюки з машиною, звичайно, я так не можу. Було кілька гонок, де машина переслідує іншу, підрізає. Все, що стосується небезпечних трюків з авто, роблять каскадери. А бійки - це вже мені.

Кадр із серіалу "Виходьте без дзвінка"

Четвертий сезон знімався в умовах карантину. Вже звикли до них?

Звикли. Дотримувалися всі заходи безпеки. Зокрема, ми, актори, не ходили в масках, нам в кадр, з кадру, маска буде грим витирати. Знімальна група ходила в масках. Моніторилась температура кожний ранок. Відстежувався стан здоров'я. Наш зі Світланою старший син захворів на коронавірус, ми про це відразу ж сказали групі. У той же день нам зробили тести. Вони виявилися негативними. Син одужав, ми всіх попередили. Всі з розумінням до цього поставилися. Інакше не можна. Треба бути максимально чесними, що існує така небезпека.

Як син переніс це хворобу?

Він живе вже окремо від нас. У нього окрема квартира. Пішов на самоізоляцію. 10 днів знадобилося для одужання. Ми вважаємо, що в досить легкій формі це пройшло. Була слабкість, температура перші 3-4 дні. Втратив нюх та смак на 3-4 дні. Потім почалося одужання. Після 10 днів він зробив тест, який показав, що він подолав цей вірус.

До речі, в четвертому сезоні сюжет розвиватиметься довкола порятунку сина Надії. Наскільки близько сприймаєте до серця такі непрості історії, які стосуються дітей?

Тема щемлива. Коли читаєш або вчиш текст, вдома працюєш, готуєшся до наступної зміни, ти продумуєш, всі реакції, погляди, якісь паузи. Будуєш собі внутрішню лінію ролі, але, коли заходиш на майданчик, хлопчик, який грає, актор маленький ще, підліток. Він - дитина, йому важко зібратися, він хоче посміятися. Це нормально. І тому тут вже ми займаємося більш професійними речами. Працювати на камеру, точно знати текст, тримати ритм. Там вже якісь моменти сентиментів відходять далеко на задній план. Треба в день зняти певну кількість хвилин. І там, скажу чесно, ніхто ні з ким не сюсюкає. І для цього хлопчика ми іноді буваємо занадто різкими зі своїми зауваженнями, але, якщо ти приходиш в цю професію, тут такі правила, тут вже дитинство закінчується. Треба робити свою роботу.

Актор робить успішну театральну кар'єру

Якщо все настільки виважено, є місце імпровізації, про яку так часто говорять актори?

Імпровізація завжди присутня. Якісь жарти, іноді їх багато. А ще, коли влітку знімаємо, це спека й дихати нічим. І від втоми починається сміхова істерика. Хтось щось не так скаже, збився з тексту, заговорився. Спочатку сміюся один, потім сміються всі, потім вже весь майданчик, а режисер каже: "Все, давайте - перерва, насміємося і знову зайдемо в кадр". Як не дивно, сцени в павільйоні, де, здавалося, сприятлива обстановка, не холодно, де все поблизу, найважчі. Тому що, коли знімають натуру, там і свіже повітря, набагато менше знімається в день хвилин. Там менше тексту, більше дії. Тому, як не дивно, ті сцени легші.

В цьому сезоні ваш персонаж одягається більш стильно. Сорочки у нього яскраві. Чи комфортно вам у такому образі?

Комфортно. Я дуже люблю піджаки. Я просив, щоб вони у мене були в цьому сезоні. А що до одягу, комфортно, навіть якщо він не дуже зручний, ти все одно через 3-4 зміни до неї звикаєш, і на певному етапі тобі вже зручніше ходити в цьому ігровому одязі, ніж у звичайному.

А в реальному житті який ваш гардероб? Або в цьому питанні ви мінімаліст?

Як на мене, одягу трошки забагато. Дружина каже, що треба оновити гардероб. Люблю класичний стиль. Можу джинси носити під що завгодно. Але така у мене робота, я озвучую, сиджу перед мікрофоном. Футболки, кофти, тому піджаки десь шелестять, мікрофон все це ловить. Якихось таких уподобань конкретних немає. Єдине - мені не дуже подобаються джинси. Я люблю одяг вільний.

На самоізоляції перебирали свій гардероб? Від чого позбулася ваша сім'я?

Ми регулярно робимо чистку, десь раз на півроку, коли накопичуються і наші речі, і особливо молодшого сина. Він росте. І ми все це збираємо і відвозимо на одну заправку, там є такий ящик, навіть, я б сказав - контейнер для малозабезпечених сімей. Ми взуття і одяг, іграшки, книжки, навіть м'ячі старі футбольні туди віддавали. Викидати - шкода. Ось так ми чинимо. Або просто, якщо вже зовсім зношене, викинути шкода, я просто відношу в бак, в нашому дворі ходять безпритульні і забирають ті речі, в яких ще можна пару сезонів відходити.

Роман Семисал у 2014-му пішов на війну добровольцем

Як ваш молодший син адаптувався до дистанційного навчання?

Важкувато. Я на джиу-джитсу відвів його - йому це дуже подобається, тому що там можна боротися. Те, що ми забороняємо, але він все одно це робить у школі, то там йому можна і навіть потрібно робити. З великим задоволенням він туди ходить. Показує мені деякі прийоми. Я бачу результати. Вчиться і спритності і вправності, гнучкості, і сильнішим стає. У нього уподобання спортивного спрямування. Непогано читає, говорить українською. У нього хороший словниковий запас. Можливо тому, що ми з дружиною постійно теж в сім'ї говоримо українською. Тому так на слух добре сприймає.

Торік планували поїхати в Ізраїль. У підсумку де вдалося відпочити?

В Грибівці відпочивали. Приїхали в середині червня, були там 10 днів. На щастя, море було холодне. Чому на щастя, тому що було мало приїжджих. І я встиг перший десь тиждень відпочити. Потім потепліло, море нагрілося, почали з'їжджатися багато відпочивальників. Це вже перетворилося на такий вулик. А я не люблю людні місця. Я віддаю перевагу абсолютно безлюдному відпочинку. Відокремлений, з родиною максимум. В Ізраїлі був у 1998 році. Мені дуже сподобалася ця країна. У всьому: у ставленні до своєї армії, природи, рослинності, своєї мови. Там все комп'ютеризовано. Наука, медицина на першому місці стоїть. Навіть у сфері сільського господарства. Полив, крапельне зрошення. Мені говорили ізраїльтяни, при тому, що, здавалося б, 90% країни - це пустеля, але за той час, що вони там живуть, років 20 там живе сім'я, у них жодного разу не було проблем з водою. Все продумано, економно, раціонально, сучасно, якось легко. Це було 22 роки тому, я уявляю який зараз Ізраїль.

Минулий рік для багатьох запам'ятався не тільки карантином, але і якимось змінами. Були у вашій родині події, які можна назвати випробуваннями?

Мама перенесла операцію на серці. Їй стенди ставили в Києві в інституті, в центрі серця. Ось цим мені запам'ятається цей рік. Мама живе в райцентрі Дніпропетровської області, і як би у мене не було машини, транспорт тоді не ходив, але навіть в Дніпрі не було такої можливості прооперувати її. І тому, на щастя, ми з братом кинулися допомагати мамі. Її прооперували, слава Богу, все нормально. От мені цей рік цим запам'ятається, що ми врятували маму. Тому якщо б вона ще пару днів проходила на ногах - перенесла слабкість, то, нам сказали лікарі в Центрі серця, якщо б в неї стався інфаркт, вона б не витримала, вона б померла. Це було дуже небезпечно. Були сильно закупорені судини, треба було терміново рятувати.

Романом Семисалу 44 роки, він український актор і режисер театру, актор кіно і дубляжу, поет. У 2014 році Семисал став режисером і виконавцем головної ролі у виставі "Рядовий Шевченко", в Молодому театрі, приуроченій до святкування 200-річного ювілею Тараса Шевченка. У тому ж році його включили в список "Обличчя культурного року". А влітку 2014-го актор відправився добровольцем на Донбас. Його дружина Світлана Шекера також актриса театру і кіно, режисер дубляжу.

Раніше ми писали про найбільш страшну сцену з підпалом в українському молодіжному телесеріалі. Один з головних героїв розкрив таємницю кінопродакшена.

А ось український актор-красунчик Тарас Цимбалюк розсекретив свою найзаповітнішу мрію і поділився планами на майбутнє весілля з нареченою Тіною.