Форум у Давосі, який вперше відбувся в 1971 році, досить швидко пройшов шлях від майданчика, на якому європейські компанії обговорювали передовий американський досвід корпоративного управління, до масштабного світового саміту, куди з'їжджаються десятки політичних лідерів, власники і керівники найбільших світових компаній, зірки культури і шоу-бізнесу, інтелектуали і громадські діячі.

На Давоському форумі були згенеровані сотні ідей і проектів. Як концептуальних, що змінили принципи роботи цілих галузей світової економіки, так і предметних угод, що вплинули на долі окремих держав.

Навряд чи можна порахувати кількість більш дрібних ініціатив у сферах освіти, екології, оподаткування, торгівлі тощо, які вперше були представлені в рамках ВЕФ.

При цьому форум рік від року стикається зі все більш гострою критикою, яка нерідко звучить і від самих його учасників. Головна претензія – захід нерідко нагадує пафосний елітарний клуб, де світові лідери і топ-бізнесмени обговорюють питання, що хвилюють особисто їх, і лише для проформи приділяють увагу темами на кшталт глобального потепління і боротьби з економічною нерівністю. За словами лауреата Нобелівської премії Джозефа Стігліца, вирішення будь-яких проблем для керівників форуму зводиться до зниження податків для корпорацій і дерегуляції – тобто, тих питань, в яких бізнес кровно зацікавлений.

Організатори у відповідь запевняють, що в сучасному світі, де ліберальна демократія і відкрита економіка зазнають поразку за поразкою, ідеї, що стояли в основі ВЕФ, актуальні як ніколи, і запрошують на форум "несистемних" учасників. "Еліти існували завжди. Ми збираємо разом впливових людей і сподіваємося, що вони використають свій вплив для хороших справ", – говорить Клаус Шваб.

Ідея соціальної відповідальності бізнесу, яку засновник і виконавчий директор ВЕФ Клаус Шваб заклав в основу свого дітища, в 70-х роках виглядала зухвалою і навіть суперечливою. У своєму інтерв'ю New York Times напередодні цьогорічного форуму Шваб згадує, що тоді доводилося боротися із популярним підходом економіста Мілтона Фрідмана, автора тези "соціальна відповідальність бізнесу – це максимізація його доходів".

"З тих пір багато чого змінилося", – констатує New York Times. Найбільші світові інвестори були змушені визнати, що їхня діяльність не може зводитися лише до заробляння грошей, і вносять у свої бізнес-стратегії глобальні ідеї. Їхньому прикладу слідують менші компанії, і Давоський форум грає в цьому не останню роль.

Напередодні цьогорічного форуму був опублікований Давоський маніфест-2020, як розвиток та переосмислення ідей, закладених у маніфесті 1973 року. "Маніфест дає уявлення про капіталізм зацікавлених сторін (stakeholder capitalism), який стосується цілого ряду важливих питань нашого часу, зокрема, справедливого оподаткування, нульової терпимості до корупції, оплати праці керівників і поваги до прав людини", – коротко описують організатори зміст документа. За їх словами, він повинен визначити світовий порядок денний на найближчі 50 років.

Виходячи з маніфесту, була складена програма Давосу-2020, яка включала шість напрямів: екологія, економіка, суспільство, промисловість, технологія і геополітика. Організатори спробували наповнити ці, вкрай загальні й обтічні терміни, конкретним змістом.

Так, в рамках форуму було заявлено відразу 160 предметних ініціатив. Серед них можна виділити дві: посадити мільярд дерев у всьому світі в найближчу десятирічку і навчити мільярд людей професійним навичкам, необхідним у часи поточної "четвертої промислової революції". Шваб прямо назвав нинішній форум "майстернею, а не балаканиною".

Головна увага фокусувалася навколо топ-спікерів ВЕФ-2020: Грети Тунберг і Дональда Трампа. "Шоу Трампа та Грети", – Reuters прямо так і назвало свій огляд першого дня форуму. Будучи явними опонентами за ключовою темою форуму – екологією – американський президент і шведська активістка кожен по-своєму епатували публіку, вступивши в заочну дискусію один з одним.

"Рік тому (на попередньому форумі, - ред.) я говорила вам, що хочу, щоб ви запанікували", – почала свій виступ Грета. Її вимоги до світової еліти звично були радикальними і категоричними: не скоротити промислові викиди, а зовсім довести їх до нуля. А поки ще немає відповідних технологій, Грета закликала всіх "прямо зараз" відмовитися від викопних видів палива, припинивши його розвідку і видобуток.

"Нам плювати на політику, яку проводять ваші партії. Жодна політична ідеологія або економічна структура не змогла впоратися з надзвичайною ситуацією навколо клімату і навколишнього середовища. Тому що світ, якщо ви ще не помітили, прямо зараз перебуває у вогні", – заявила вона.

Трамп, відомий своїм вкрай скептичним ставленням до питань зміни клімату, результатом чого став вихід США з Паризької угоди, навпаки, намагався всіх заспокоїти. Опонуючи Греті, американський президент назвав екоактивістів "пророками апокаліпсису".

"Ці панікери вічно вимагають одного і того ж — абсолютної влади, щоб домінувати, трансформувати і контролювати кожен аспект нашого життя", – сказав американський президент. На відміну від шведської активістки, він вважає, що зараз настав час "не для песимізму, а для оптимізму".

Хоча Трамп запевнив, що США приєднаються до ініціативи по висадці мільярда дерев у всьому світі, його явно більше хвилювали інші питання, а виступ носив скоріше передвиборний характер, випадаючи із загального порядку денного форуму.

Можна сказати, що вихід із ситуації знайшла Єврокомісія, яка визначила своїм головним пріоритетом до 2050 року – зробити Європу вуглецево нейтральним континентом. Урсула фон дер Ляйєн, президент Європейської комісії, представила на форумі програму Green Deal як орієнтир для розвитку бізнесу без шкоди для навколишнього середовища. «Прийшов час для "нового капіталізму", який більше не є капіталізмом акціонерів, що служить тільки їх доходам. Це капіталізм небайдужих людей, що служить добробуту людей – працівників і всього суспільства».

Колишній віце-президент США Ел Гор порівняв кліматичну кризу з історичними подіями, такими як терористичні акти 11 вересня. Він сказав, що криза виявилася набагато гіршою, ніж багато хто усвідомлює, і посилюється набагато швидше, ніж вважають люди, і назвав його «викликом нашій моральній уяві». «Це Фермопіли. Це Агенкур. Це Дюнкерк. Це битва в Арденнах. Це 9/11», - додав він.

На різних панелях Давосу десятки разів піднімалося питання про те, що екологія вже стала невід'ємною складовою частиною соціальної відповідальності бізнесу. Українська енергетична компанія ДТЕК в рамках форуму провела круглий стіл на тему Європейського зеленого договору (Green Deal), який було прийнято Єврокомісією в грудні минулого року, і покликаний змінити економічну модель заради збереження навколишнього середовища. Це якраз відповідає ключовій темі ВЕФ-2020.

У компанії впевнені, що Україна може зробити значний внесок у досягнення цілей Green Deal. "Питання зміни клімату сьогодні – номер один, особливо для енергетичних компаній. Переконаний, що ні одна енергетична компанія не бачить свого майбутнього без інвестицій в зелену генерацію", – підкреслив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.

Відповідно до цієї формули мільярдер Джордж Сорос заявив, що виділить 1 мільярд доларів на створення глобального університету для боротьби з авторитарними урядами і змінами клімату, назвавши їх подвійними викликами, які загрожують виживанню нашої цивілізації.

Університетська мережа «Відкрите суспільство» запропонує міжнародну платформу для навчання та досліджень. Університет буде відкрито у співпраці з Центрально-Європейським університетом та Бард-коледжем, які підтримуються Соросом. «В якості довгострокової стратегії наша головна надія полягає в доступі до якісної освіти, зокрема освіти, яке зміцнює автономію особистості, розвиваючи критичне мислення і підкреслюючи академічну свободу», - сказав Сорос.

Напередодні форуму був опублікований економічний прогноз Міжнародного валютного фонду. МВФ дав свій прогноз, що світова економіка буде рости на 3,3% в 2020 р. і на 3,4% в 2021 р. Це очевидне поліпшення у порівнянні з 2,9% в минулому році, що було рекордно низьким показником.

Одна з озвучених та обговорюваних в Давосі причин – все ті ж кліматичні зміни, які призводять до масштабних засух, повеней, ураганів та пожеж.

Як сказала в Давосі глава МВФ Крісталіна Георгієва, зростання світової економіки представляється не "фантастичним", а все ще "млявим". "Ми хочемо бачити більше (спрямованих на зростання економіки, - ред.) дій за межами монетарної політики, більш агресивну фіскальну політику, структурні реформи, спрямовані на посилення конкуренції", – заявила Георгієва.

На форумі знайшлося місце і для обговорення більш прикладних економічних питань, на кшталт податку на цифрові послуги, який міг серйозно вдарити по американським технологічним гігантам, наприклад, Google чи Amazon. У владі США обіцяли серйозні заходи, які б призвели до чергового торгового конфлікту. У підсумку, з Францією вдалося домовитися про тимчасове перемир'я з цього питання, а з Великобританією – ні.

Український президент Володимир Зеленський у своєму виступі також апелював до головної теми Давосу – екології, але акцент робив все ж на залученні іноземних інвестицій. "Україна прискорює зміну клімату", – сказав Зеленський, маючи на увазі бізнес-клімат в країні.

І тут же перерахував переваги, якими володіє Україна – клімат, географічне положення, аграрний, індустріальний і людський ресурс – і пообіцяв широкі перспективи для зарубіжного бізнесу.

"Ми підготували нову програму, яка буде називатися Investment nanny (інвестиційна няня). Кожні великій компанії, яка приведе Україну від 100 млн доларів, ми забезпечимо окремий контракт з державою. Саме держава буде вас захищати. У вас буде менеджер, який розмовляє п'ятьма мовами і з яким буде контакт в режимі 24/7. Не буде ніяких проблем", — розповів Зеленський. А тим інвесторам, які підключатися до анонсованої масштабної приватизації і куплять об'єкти за 10 мільйонів доларів і більше, обіцяні податкові канікули. "Україна — це саме те місце, де трапляються дива", - резюмував глава держави.

Хоча учасники форуму відзначали, що завдяки різним технологіям світ в цілому стає кращим, звучали і побоювання на рахунок того, що вони можуть бути використані і на шкоду, зокрема, якщо потраплять у погані руки. Автор кількох нон-фікшн бестселерів Ювал Ной Харарі сказав, що деякі сучасні технології ведуть людей до небезпечного і невизначеного майбутнього.

"Чи знаходимося ми в тій точці, коли компанії або уряди можуть "хакнути" мільйони людей, знаючи їх медичну історію, особисті слабкості?.. Ви можете зламати моє тіло, мій мозок, моє життя, ви можете дійти до того, що будете знати мене краще, ніж я сам", — змалював Харарі похмурі перспективи людства.

Технічний прогрес за останні півстоліття був приголомшуючим. Проривні технології, такі як блокчейн, автономні транспортні засоби та редагування генів, які вже кілька років перебувають на порозі масового використання, можуть кардинально вплинути на наше життя.

Microsoft, наприклад, закликає посилити управління тим, як створюються технології і кому вони продаються, і планує запровадити надійний і відповідальний процес управління штучним інтелектом.

Хоча існують побоювання з приводу впливу руйнівних технологій на життя окремих людей і суспільств, мало хто сумнівається в тому, що в майбутньому десятилітті будуть домінувати інновації.

Так, наприклад, потужні інструменти редагування генів можуть використовуватися для створення вірусів, здатних знищувати цілі популяції, але в рівній мірі можуть використовуватися для збереження зникаючих видів та усунення виснажливих спадкових захворювань.

«Всі ми повинні використовувати технологічні досягнення, щоб вирішувати найскладніші завдання в світі і перетворювати їх в наші найбільші можливості», - Крістіан Кляйн, Co-CEO SAP.