Всі етапи роботи над бюджетним пактом, попередньо узгоджених на саміті Євросоюзу в Брюсселі 9 грудня 2011 р., можуть бути завершені в березні 2012 р. З відповідною заявою виступив сьогодні президент Європейської ради Херман ван Ромпей.

За його словами, до пакту, який покликаний допомогти стабілізувати обстановку в європейському регіоні і повернути довіру інвесторів, можуть приєднатися 26 держав (17 країн єврозони і дев'ять держав Євросоюзу, де в обігу перебувають національні валюти). Європейські дипломати сподіваються, що проект бюджетного угоди буде готовий вже на наступному тижні.

"Таким чином, найпізніше на початку березня 2012 р. бюджетний пакт буде підписаний", - повідомив ван Ромпей в ході виступу в Європейському парламенті, передає Reuters.

Нагадаємо, за підсумками дводенної зустрічі 8-9 грудня 2011 р. європейські лідери попередньо домовилися про укладення нової угоди, що передбачає тіснішу інтеграцію країн регіону і розширення повноважень Європейського суду. Договір передбачає юридичну відповідальність європейських держав за невиконання програми проведення узгодженої податкової та бюджетної політики, що буде відображено на законодавчому рівні через поправки до чинних європейських конвенцій.

Мова йде про створенні нових фіскальних правил на національному рівні, при цьому всі кроки, що робляться повинні привести до нормалізації ситуації всередині єврозони. Згідно з оприлюдненою на саміті ініціативи, керівництво країн повинна взяти на себе зобов'язання стверджувати тільки збалансовані бюджети. Уточнюється, що під визначення "збалансований" в даному випадку потрапляє бюджет з річним структурним дефіцитом не більше 0,5% від номінального ВВП. Поряд з цим допускається, що країни з державним боргом менше 60% від ВВП можуть незначно перевищувати зазначену позначку.

Цей бюджетний пакт з усіх країн Євросоюзу категорично відмовилася підтримати тільки Великобританія, пославшись на те, що подібні домовленості суперечать інтересам країни, ставлячи під удар вкрай важливий для економіки сектор фінансових послуг. Кілька країн ЄС, включаючи Швеції, Угорщини і Чехії, повідомили, що для приєднання до узгодженого на саміті бюджетного пакту їм буде потрібно схвалення парламентів, водночас висловивши принципову підтримку такої угоди.

Досягнуті на саміті домовленості не є такими, що юридично зобов'язують. Мова йде лише про попередніх угодах. Напередодні президент Франції Ніколя Саркозі зазначив, що юридичні аспекти досягнутого на саміті Євросоюзу в Брюсселі угоди будуть розроблені протягом 15 днів.

Аналітики і політики розходяться у своїх оцінках результатів проведеного 8-9 грудня в Брюсселі саміту. У цілому, ситуація на фінансових ринках свідчить про те, що інвестори залишилися незадоволені. Міжнародне рейтингове агентство Moody's напередодні заявило, що не збирається виводити зі списків на перегляд з можливістю зниження рейтинги держав Євросоюзу за підсумками зустрічі в Брюсселі.

Нагадаємо, раніше Ромпей запропонував свій план порятунку єврозони. За його словами, зміна договору ЄС для виходу єврозони з кризи може і не знадобитися, так як "жорсткі кроки для полегшення боргового тягаря єврозони можуть бути зроблені і без цього".

План ван Ромпея включає наступні пропозиції:

Дефіцит бюджету кожної країни, що входить до єврозони не повинен перевищувати 3% ВВП, а розмір боргу - 60% ВВП;

"Золоте правило", що гарантує збалансований бюджет в середньостроковій перспективі, має бути закріплене в національних законодавствах;

Фонду допомоги країнам єврозони необхідно надати банківську ліцензію, яка дозволяє брати в борг безпосередньо у ЄЦБ;

Європейська комісія повинна мати право автоматично вводити жорсткі заходи економії в країнах, що перебувають у кризі.

Проте ван Ромпей визнає, що більш довгострокові плани в кінцевому підсумку можуть вимагати зміни договорів ЄС. На його думку, такі заходи можуть привести до того, що деякі країни, наприклад, Великобританія, яка не входить в єврозону, можуть в результаті опинитися в більшій ізоляції.

Проведення структурних реформ має стати частиною стратегії виходу Євросоюзу з кризи. Реформи внутрішнього ринку Євросоюзу спрямовані на стимулювання економічного зростання регіону і торкаються сфер, у тому числі сектор послуг, енергетичний сектор і ринок інтелектуальної власності.

Ініціативи ЄС передбачають реформування системи оподаткування та виплати соціальних допомог з тим, щоб вони сприяли росту зайнятості населення. Реформи внутрішнього ринку передбачають також реформування ринку праці та пенсійної системи, інвестування в знання та інновації, а також спрощення регуляторного законодавства, що, на думку експертів Єврокомісії, має сприяти зростанню бізнесу.

16 листопада голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу сказав, що поглиблення економічних зв'язків всередині єврозони не повинно ставити в невигідне становище держави ЄС, які поки продовжують використовувати національні валюти. Він також додав, що завдання більш тісної економічної інтеграції в Європі вимагатиме змін основоположних угод Євросоюзу.