Литвин підписав закон про мови: Документ направлений на підпис Президенту (відео)
Спікер Верховної Ради України (ВР) Володимир Литвин підписав закон № 9073 "Про засади державної мовної політики". Закон спрямований на підпис Президенту.
Литвин поставив свій підпис під законом через місяць після того як заявляв, що не підпише закон ні в якому разі.
Вчора 30 липня, Верховна Рада України (ВР) відхилила пропозиції Литвина, які він пропонував внести до закону. Крім того, народні депутати розглянули і відхилили ряд проектів постанов про скасування закону про мови.
Закон "Про основи державної мовної політики" був прийнятий 3 липня 2012 р. Литвин спочатку відмовлявся підписати документ, заявляючи, що документ приймали з порушеннями. Захищаючи свою позицію, Литвин навіть подав прохання про відставку, проте парламент його не прийняв, висловив спікерові вотум довіри, і Литвин слухняно поставив розчерк пера під гучним документом.
Зазначимо, що комітет з питань культури і духовності отримав близько 2 тис. поправок до проекту закону про основи мовної політики, проте жодна з них не була врахована при прийнятті закону в цілому.
Закон про мовну політику викликав бурхливу реакцію в суспільстві - одразу після його прийняття почався мітинг під стінами Українського дому в центрі Києва, спочатку під проводом опозиції, а після того, як опозиція самоусунулася, на громадських засадах. 18 липня координатори акції під Українським домом у Києві заявили, що припиняють голодування і переходять на наступний етап боротьби.
Президент України Віктор Янукович заявив 11 липня, що закон "Про засади державної мовної політики" має відповідати нормам Європейської хартії про мови. За словами Президента, у громадян не виникає жодних проблем з використанням української та російської мов, однак політики весь час "розігрівають якісь пристрасті" навколо цієї теми. Нагадаємо, 6 липня Янукович доручив Кабінету міністрів України розглянути поправки до закону про мовну політику, щоб підготувати зміни до вже прийнятого закону. За словами представника Президента в парламенті Юрія Мірошниченка, Президент вирішить, підписувати чи ні закон про мовну політику лише після ретельного аналізу документа. При цьому, за словами голови фракції регіоналів Олександра Єфремова, у Президента не буде підстав для накладення вето на закон про мови.
Законопроектом збережений конституційний державний статус української мови. Пунктом 1 статті 6 проекту встановлено, що державною мовою України є українська мова. При цьому, на території Україні гарантується вільне використання регіональних мов, до яких віднесено російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську та кримчацьку. Дія цього положення поширюється на ті мови, які є рідними для не менш 10% громадян, що населяють певну територію, за даними перепису. За рішенням місцевої ради або за результатами збору підписів в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якого становить менше 10 відсотків населення (ст.7).
