Латиші проголосували проти російської мови як другої державної
У Латвії завершився підрахунок голосів, поданих на референдумі з питання про присвоєння російській мові статусу другої державної. Опрацьовано вже 100% протоколів по 1035 районам республіки - всього понад 1 млн 98,5 тис. штук. Згідно з останніми даними, опублікованими Центральною виборчою комісією республіки, 821 тис. 722 латвійських громадянина (74,8%) висловилися проти надання російській мові статусу державної. За висловилися 273 тис. 347 громадян (24,88%). Недійсними визнали 3 тис. 524 бюлетенів (0,32%).
Найбільшу прихильність російській мові висловили жителі великих міст. У другому за величиною місті країни - Даугавпілсі за присвоєння російській мові статусу державної проголосували більше 85% громадян, у м. Резекне - понад 60%. У столиці республіки - м. Рига - позитивно на питання референдуму відповіли майже 38% осіб, які мають право голосу, в Юрмалі - майже 33%.
Розроблені товариством «Російська мова» зміни до Конституції країни, за якими проводився референдум, припускали присвоєння російській мові статусу другої державної. Президент Латвії Андріс Берзіньш засудив референдум про зміну статусу державної мови. Це питання він підняв навіть у своєму новорічному зверненні до жителів країни. Він сказав, що таке голосування означає також і "голосування проти Латвії як держави" і може викликати "розкол в суспільстві".
Для того щоб російська мова стала державною, "за" повинні були проголосувати не менше половини громадян Латвії, тобто понад 770 тис. осіб.
Латвійські ЗМІ відзначають рекордну явку - у плебісциті взяло участь понад 70% виборців. У Ризі явка сягнула майже 80%. Втім, як повідомляється, висловити свою думку змогли не всі жителі Латвії. 15% населення не має права голосу - в основному це громадяни колишнього СРСР.
У Латвії проживає понад 2 млн осіб, з яких російськомовні становлять близько 40%.
