Як кохалися наші предки: гра в "притулу", снохацтво і секс у ліжку як дивина

Воскресенье 05 июня 2022 09:00

Як кохалися українці (фото: freepik)

Очевидно, що секс існував завжди і в усі епохи. Скажемо по секрету, що навіть у союзі він був. Проте в силу певних вірувань, забобонів та соціокультурних відмінностей тогочасний секс відрізнявся від того, що ми маємо сьогодні.

Як отримували перший досвід, перевіряли на цноту та запобігали вагітності наші предки - читайте нижче в матеріалі Styler.

Перший досвід або гра в "притулу"

Отримати перший сексуальний досвід молодь могла на вечорницях. Достовірно відомо, що поширеною була спільна ночівля молоді. Якщо дівчина приймала пропозицію парубка, то казали, що йому від неї була "мокра". Якщо ж відмовляла, то навпаки - "суха".

На вечорницях зазвичай грали в "притулу". Суть полягає в тому, що дівчина дозволяє хлопцю трошки "вмочити в неї кінчика". Даючи згоду на такі ігри, вона мала пильно контролювати, щоб не відбулося справжнього статевого акту.

Через повну відсутність статевого виховання дівчата часто не знали навіть процесу та наслідків сексу. З огляду на це непорядні хлопці могли піддурювати дівчат, мовляв: "Я тебе навчу, як правильно грати, щоб інший не обдурив". Згодом дівчата не розуміли, як завагітніли та звідки взялася дитина.

Привселюдна перевірка на цнотливість

Якщо ви переконані, що перший статевий акт - це справа лише двох, то за тогочасними мірками ви дуже сильно помиляєтеся. Адже перша ніч молодих стосується обох родів та навіть усього села.

З метою перевірки партнерів на цнотливість під час весілля влаштовували обряд "комора".

Кімнату облаштовували в будинку нареченого й перед тим, як провести туди молодят, їх ретельно обшукували, особливо наречену. Дивилися, чи не сховала вона десь гострі предмети, якими могла зімітувати дефлорацію (пошкодження дівочої пліви). Вона мала довести, що була доброчесною дівчиною.

Обшук проводили заміжні жінки з боку нареченого, так звані свахи. Після цього молодих проводжали до комори, але не на всю ніч. Обряд проводили лише з метою позбавлення цноти й подальшої демонстрації доказів - крові на сорочці молодої.

Цю сорочку оглядали всі весільні гості. Свахи вішали її на найвидніше місце в хаті так, що криваву пляму було видно звідусіль. Кожен підходив й прискіпливо оглядав, щоб переконатися в доброчесності нареченої. Цю "радісну звістку" передавали всім селом, носячи сорочку й показуючи жителям або вивішуючи її біля хвіртки.

Проте нареченому не завжди вдавалося "добути калину", тобто здійснити дефлорацію. Воно й не дивно, адже поки це відбувалося, за дверима комори стояли дві сім’ї й слухали, розмовляли з парою тощо.

Але обряду все одно треба дотримуватись. Тому право на здійснення перевірки передавали старшому дружку, який зазвичай був кровним родичем нареченого. Окрім того, свахи могли дефлорувати наречену прямо руками.

Секс у шлюбі

Загалом до сексу ставилися двояко: з одного боку це було щось від диявола, а з іншого - це був єдиний спосіб продовжити рід.

За деякими легендами, необхідність статевого життя була пов’язана з тим, що спочатку чоловік і жінка були єдиною плоттю, з’єднані якоюсь кишкою. Диявол спокусив жінку і відірвав від чоловіка, в якого лишилася ця кишка, а в жінки натомість з’явилася дірка. З тих пір вони намагаються возз’єднатися, від чого з’являються діти.

Часто пари бажали народити дитинку конкретної статі, тому вдавалися до певних забобонів. Наприклад, клали під подушку предмети того роду, якої статі хотіли чадо. Якщо хлопчика, то інструменти або чоловічий одяг, а якщо дівчинку, то гребінь, хустку. Цікавим є те, що за віруваннями, стать залежала й від того, хто в парі був пристраснішим.

Оскільки спочатку молодята жили з батьками чоловіка, тогочасною проблемою сексуального життя була відсутність можливості пізнати одне одного. Саме тому статеві акти часто відбувалися на сіні, біля ставка, на леваді або прихапцем - поки ніхто не бачить.

Іронічним є те, що для урізноманітнення сексу сучасні фахівці радять парам змінювати місця й обставини. А тогочасним закоханим, напевно, найбільше хотілося би мати просту кімнату з ліжком, де їм ніхто б не заважав.

Снохацтво

Снохацтво - це інтимні стосунки свекра з невісткою. Колись навіть Іван Франко видав на цю тему статтю "Снохацтво в наших горах", де пише, що так ставалося, тому що батько міг женити синів, коли ті самі ще не хотіли чи не були зрілими, тож "поки син доросте, сам заступає невістці місце мужа". Водночас Іван Франко зазначає, що в Україні такі випадки були ледь не разовими.

У Росії ж снохацтво було досить поширеним явищем. Справа в тому, що для росіян характерна велика патріархальна родина. Це означає, що після одруження син приводив жінку до батьків, де вони разом жили, вели одне господарство й підпорядковувалися батьку.

Часто останній відправляв синів далеко на заробітки, таким чином лишаючи невісток без захисту. Свекор міг спокушати або навіть ґвалтувати дівчат, а також примушувати багато працювати, бити, якщо вони не відповідали взаємністю на його "залицяння".

Що на рахунок контрацептивів?

Тогочасні вірування вчили, що використання контрацепції - це величезний гріх, який прирівнювався до дітовбивства, а про аборти мова навіть і не йшла. Та й очевидно, що безпечних методів контрацепції чи способів зробити аборт просто не існувало.

Етнологиня Ірина Ігнатенко розповідає, що контрацептивні засоби, які застосовували жінки, можна умовно поділити на два види: відвари з трав, коріння та магічні обряди.

Більшість обрядів проводили над сорочкою жінки, на якій є сліди менструальної крові. Її часто спалювали зі словами: "Як ця кров на пічці печеться, так, щоб і діти попеклися в моїй утробі". Таким чином жінки були переконані, що не завагітніють, адже за віруваннями, саме місячна кров носила інформацію, скільки разів жінка може народити дитину.

Частина засобів контрацепції були пов’язані із вживанням чогось всередину. Зокрема жінки їли хліб із шерстю ялової (такої, що не може народити) корови чи вівці. Вважалося, що тварина повинна передати свою неплідність жінці.

Цікаво, що в наших предків із заплідненням асоціювалося насіння, тож відповідно для уникнення вагітності його вилучали з раціону. Така асоціація проводить аналогію із землею: вона родить від насіння, як жінка від сімені чоловіка.

Якщо жінка вже мала дітей і більше не хотіла, то вона закопувала плаценту біля порогу або віддавала її свині. Ще одним популярним у цих випадках засобом було довготривале вигодовування грудьми, адже вірили, що на грудному молоці "замішувалася" дитина.

Окрім того, жінки вірили, що після статевого акту треба перевернутися на живіт, тоді й вагітність не настане. Також широко розповсюдженою думкою було те, що жінка "не заплодниться, коли зноситься з кількома мужчинами".

Коли статеву близькість забороняли?

Найпершим табу був позашлюбний секс, і порушників, а точніше порушниць, суворо карали. Проте в шлюбі також були певні обмеження на інтимні стосунки.

Так, займатися коханнями не можна було в пости, великі церковні свята, поминальні дні. Крім релігійного пояснення, це було пов’язано і з уявленнями про потойбічний світ.

Вірили, що в ці дні кордони між світом людським і духовним стирались, тобто душі могли легко потрапити сюди. Тому треба було мінімізувати прояви людської енергії в їжі, роботі та сексі. А якщо в релігійний день запліднювали дитину, то були переконані, що вона народиться з вадами, вбивцею чи калікою.

Чоловікам заборонялося здійснювати статевий акт перед полюванням, риболовлею, оранкою, сівбою чи будівництвом. Жінкам - перед виготовленням тканин і випіканням хлібу. Вважалося, що для цих процесів потрібна ритуальна чистота тіла.

Секс під час місячних також був табу, проте сексуальна культура схвалювала близькість під час вагітності.