Спекотна пора. Що відбувається зі справами про резонансні теракти в Україні

Літо 2020 року запам'яталося українцям хвилею терористичних актів, що захлеснули країну в липні-серпні. Мова насамперед про серію вибухів у Києві, захоплення автобуса з пасажирами в Луцьку та банку в центрі столиці. Що через рік відбувається в цих справах і чи покарані винні – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Сплеск тероризму минулого літа наклався на загальну нервову обстановку в українському суспільстві. Влада намагалася приборкати хвилі коронавірусу і встановити контроль над громадянами, які, в свою чергу, не бажали дотримуватися карантинних обмежень.

Росія, тим часом, активно нагнітала ситуацію біля Криму зі своїми навчаннями"Кавказ-2020". Йшлося навіть про можливе вторгнення в Херсонську область, щоб пустити воду на засихаючий півострів.

Вибухи в публічних місцях у Києві, а також захоплення автобусу в Луцьку підігріли градус паніки. Незважаючи на те, що ці інциденти не призвели до трагічних наслідків, дії силовиків і влади викликали масу питань у політиків, експертів, та й пересічних громадян. Через рік жодне з цих кримінальних проваджень не доведено до логічного завершення – вироку суду.

Київські підривники

Близько восьмої години вечора в п'ятницю 17 липня 2020 року біля входу на одну з найбільш завантажених станцій метро Києва – "Шулявську" – прогримів сильний хлопок. Виявилося, що в сміттєвому мішку біля вхідних дверей вибухнула саморобна бомба. Серйозні поранення отримав випадковий перехожий - 22-річний студент, йому осколками посікло ноги. Ще троє постраждалих відбулися легкими травмами.

Поліція посилила охорону міста, а також попросила киян не піддаватися паніці і повідомляти про підозрілі предмети. Наступному вибуху вдалося запобігти - він повинен був прогриміти через три дні на іншому кінці Києва - в Дарницькому районі на вулиці Зрошувальній, 15. Бомба була знову-таки захована в смітті на сортувальній станції, але її вдалося вчасно виявити і знешкодити.

Вже наступного дня - 21 липня – чергова вибухівка була виявлена біля автомобіля-кіоску з шаурмою, припаркованого біля входу на станцію метро "Мінська" в Оболонському районі. Вибухотехніки встигли на виклик вчасно і безпечно підірвали пристрій прямо на місці. Ніхто з оточуючих не постраждав.

Запобігти наступному вибуху, що стався в під'їзді житлового будинку на Подолі по вулиці Нижній Вал, 41 поліція не встигла. Теракт не призвів до жертв, але вибуховою хвилею вибило вікна на двох поверхах.

Цього ж дня - 27 липня 2020 року – силовикам вдалося затримати двох підозрюваних. За версією слідства, "підривниками-терористами" виявилися два літніх киянина – Юрій Сабо і Григорій Ліщук.

Що спонукало їх на такі дії? За версією слідства, підозрювані вимагали від влади перерахувати їм на електронний гаманець 50 біткоінів (зараз за курсом це майже 50 млн гривень) за те, щоб зупинити серію вибухів.

"За 10 хвилин до вибуху подзвоню 102 і назву адресу вибуху. Ціна припинення подвоїться. Після першого вибуху будинку через 12 годин продовжу. Рахуйте що дорожче", - написано було в записках, які підозрювані залишали на місці злочинів.

На листках паперу також був надрукований QR-код і номер того самого електронного гаманця, куди треба було перераховувати біткоіни.

"Терористи грали на нервах киян і правоохоронців. А поліцейські не спали ночами і рили землю для того, щоб вирахувати терористів. Адже їх мішенню міг стати будь-який киянин або гість міста - дитина, жінка, пенсіонер", – заявив тоді заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

Обидва підозрюваних були заарештовані судом і вже майже рік перебувають під вартою. Спочатку їм закидали тільки тероризм, але навесні додали ще й статтю про незаконне зберігання вибухівки. Розслідування в цій справі завершилося в квітні, але до суду його ще не передали – обвинувачені знайомляться з матеріалами.

Особи затриманих виявилися не менш екстравагантними, ніж їх заявлені мотиви. За версією звинувачення, один з них - 60-річний Григорій Ліщук, в домашніх умовах збирав бомби, а потім встановлював їх на місці злочинів.

Організатором цієї схеми слідство називає 60-річного Юрія Сабо. На початку 2000-х він, столичний бізнесмен, намагався балотуватися до Верховної Ради від "Всеукраїнської партії трудящих". Ця політсила запам'яталася тим, що намагалася "відкусити" виборців у популярної тоді Соціалістичної партії Олександра Мороза, поставивши першим номером списку його повного тезку.

Крім того, безпосередньо в період виборчих перегонів одного зі спонсорів партії – банкіра Володимира Євстратова розстріляли в центрі Івано-Франківська. Єдиним свідком вбивства якраз і виявився Сабо, який був колегою Євстратова по партії і по бізнесу.

Через 10 років Юрій Сабо і сам опинився на лаві підсудних. Його затримали в Києві за підозрою в підриві автомобіля власника столичного ресторану "Шервуд" Ігоря Купренка. Примітно, що рішення про арешт приймав нині відомий суддя Микола Чаус.

Юрій Сабо відсидів у Лук'янівському СІЗО близько чотирьох років і вийшов на свободу в 2017 за "законом Савченко". Незважаючи на те, що в листопаді 2018 року Дніпровський райсуд визнав його винним у замаху на вбивство ресторатора, назад під варту засуджений не відправився. Суд визнав, що він вже своє відсидів.

На волі бізнесмен зайнявся будівництвом, виробництвом кераміки, хімічних речовин і тютюну, але зіткнувся з фінансовими труднощами. Як випливає з даних Єдиного реєстру судових рішень, майно Юрія Сабо було заарештовано через кредитний борг перед банком у майже 8,3 млн гривень. До початку 2020 року він програв всі суди по цій суперечці, а також був змушений віддати колишній дружині половину майна.

Ймовірно, фінансові проблеми змусили бізнесмена повернутися на злочинний шлях. Зараз обидва літні чоловіки – і Сабо, і Ліщук - продовжують перебувати в Лук'янівському СІЗО, навіть незважаючи на серйозні проблеми зі здоров'ям.

Філософія хаосу

Вже через пару днів після вибуху на Шулявці – 21 липня 2020 року – всю Україну сколихнули новини з Луцька. В обласному центрі Волинської області терорист захопив автобус з пасажирами. Театральну площу в центрі міста оточили силовики на бронетранспортерах і поліцейських машинах.

Чоловік, що захопив машину, був озброєний автоматом Калашникова, револьвером і гранатами Ф-1. У салоні приміського автобуса виявилося 13 пасажирів, у тому числі і неповнолітні. До Луцька терміново вилетів міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і заступник голови СБУ Руслан Баранецький. Переговори з терористом і операція зі звільнення заручників почалися близько 10 ранку і тривали до глибокого вечора.

Вони завершилися, коли президент Володимир Зеленський виконав вимогу загарбника і опублікував коротке відеозвернення із закликом подивитися фільм "Земляни". Це кіно 2005 року розповідає про жорстоке поводження людей з тваринами і є своєрідним маніфестом всіх радикальних зоозахисників світу.

Після публікації відео на сторінці президента в соцмережах терорист випустив заручників і здався поліції. Вже після його затримання спецназ СБУ під'їхав на БТР до автобуса, закидав його димовими гранатами і увірвався всередину машини.

Такі дії правоохоронців, а також формальне виконання главою держави вимог терориста викликали численні запитання у експертів. На їхню думку, така модель поведінки може стимулювати інших злочинців захоплювати заручників і висувати владі ультиматуми.

У луцькій історії підозрюваним виявився місцевий житель, уродженець Оренбурзької області Росії Максим Кривош. До своїх 44-х років він вже встиг відсидіти у в'язниці за зберігання зброї і написати книгу під псевдонімом "Максим Плохой".

Це творіння розміром в 550 сторінок під назвою " Філософія злочинця. Апологія Свободи. Антисистема " було видано в Луцьку в 2014 році і досі вільно продається в Інтернеті. Епіграф цієї книги звучить так: "Що таке Свобода? Рай. Як в нього потрапити? Бути Злочинцем".

Основна думка книги Кривоша-Плохого в тому, що тільки переступивши межу законності, перейшовши в статус "злочинця", людина може насправді розкрити свій потенціал, знайти справжню Свободу. До цього висновку він прийшов, відбуваючи термін в колонії суворого режиму.

Після теракту на Театральній площі Кривош тепер має всі можливості для реалізації своїх принципів у місцях ув'язнення - з 22 липня 2020 року він перебуває під арештом. Термін утримання під вартою закінчується 12 серпня, але немає сумнівів, що звинувачення попросить його продовжити до кінця судового процесу. Пару місяців в кінці минулого року підсудному також довелося провести в психлікарні.

Попереднє дослідження показало у "письменника-терориста" наявність певних психічних відхилень. Проте амбулаторна експертиза визнала його осудним, і в березні Луцький міськрайонний суд почав розглядати справу про захоплення автобуса по суті.

"Луцькому терористу" загрожує довічне ув'язнення (фото: скрін відео ТРК Аверс)

Максиму Кривошу закидають захоплення заручників, тероризм, незаконне зберігання зброї і головне – посягання на життя співробітників правоохоронних органів. Останній пункт додався до звинувачення через те, що загарбник вистрілив у бік копів, коли ті намагалися підійти до автобуса без його дозволу. Саме за цією статтею йому загрожує вища міра покарання - довічне ув'язнення.

Враховуючи це, Кривош попросив розглядати його справу судом присяжних. Зараз процес знаходиться на стадії допиту потерпілих – пасажирів того самого автобуса, повідомив РБК-Україна адвокат обвинуваченого Віктор Коренга. Потім заслухають свідків і дослідять матеріали справи. Вироку цього року очікувати не варто, підкреслив адвокат.

"У найближчі півроку, я думаю, це не відбудеться, враховуючи з якою швидкістю проходить процес", – зазначив юрист.

Як сам Кривош відноситься до судового процесу і пред'явлених звинувачень?

"У нього досить таке своєрідне ставлення до всіх тих подій. Він каже, що визнає свою провину перед людьми за те, що він тоді зробив. Але не визнає її перед судом", - розповів адвокат Кривоша в бесіді з виданням.

Банківський послідовник

Версія про те, що приклад Максима Кривоша стане заразливим, виявилася пророчою. Вже через два тижні після інциденту в Луцьку злочинець захопив відділення банку в Києві. Вдень у самому центрі столиці на вулиці Богдана Хмельницького чоловік зайшов з рюкзаком у відділення банку на першому поверсі бізнес-центру "Леонардо" і заявив, що підірве його.

Квартал поруч з епіцентром подій оточили СБУ, поліція і Нацгвардія. Терорист зажадав, щоб до нього привели представників ЗМІ, яким він би зміг озвучити свою заяву. Ця вимога також була виконана владою.

Близько полудня в приміщення, де сидів загарбник і співробітниця банку, правоохоронці завели кілька знімальних груп телеканалів. Як виявилося, серед "журналістів" були співробітниця поліції і "альфівці" – бійці спецназу СБУ.

СБУ влаштувала спецоперацію в центрі Києва по затриманню терориста (фото: ssu.gov.ua)

Після того як терорист закурив сигарету, випив принесену йому каву і почав спілкування з пресою, назвавши себе "Святим духом", його миттєво затримали правоохоронці. Вибухівки при ньому не виявилося. У рюкзаку загарбника були всього лише документи, одяг, канцелярський ніж і гігієнічні приналежності: ватяні палички, щипчики для нігтів, шампуні і зубна паста.

"Ця операція - результат злагодженої роботи всіх правоохоронців столичного регіону", - заявив тоді начальник київського управління СБУ Олег Головаш, який керував спецоперацією. Вже через вісім місяців – у квітні 2021 року - Зеленський звільнив його з посади.

Затриманим "терористом" виявився 32-річний уродженець Узбекистану Сухроб Карімов, який тривалий час проживав у Запорізькій області, а потім у хостелі в Києві. Він навіть мав тимчасову посвідку на проживання в Україні.

Після затримання столичний суд заарештував підозрюваного і помістив його в слідчий ізолятор. Йому офіційно пред'явили звинувачення в підготовці теракту. Карімову за цією статтею загрожувало до 10 років в'язниці.

Паралельно правоохоронці призначили йому ряд психіатричних експертиз для перевірки на осудність. Останні якраз і підтвердили необхідність термінової госпіталізації Карімова в медичний заклад.

Офіційний вердикт медиків - "не усвідомлює свої дії і не може керувати ними". Попередній діагноз -параноїдальна шизофренія. За рішенням суду з грудня минулого року "банківський терорист" примусово утримується в психоневрологічній лікарні в Глевасі (Київська область).

Сухроб Карімов виступив у суді проти свого приміщення в психлікарню. Він пояснив суду, що його метою було "навести порядок в країні". Крім того, узбек зазначив, що ніякого вибухового пристрою у нього не було і ніяких загроз він не оголошував.

"Також він попросив суд не засуджувати його, а сісти за стіл переговорів", – сказано у вердикті суду.

Карімов захопив відділення банку в БЦ "Леонардо" (фото: facebook.com/anton gerashchenko)

Втім, адвокат громадянина Узбекистану Ігор Ляшенко не розуміє, чому його клієнта правоохоронці звинуватили в підготовці теракту. Той, за його словами, не мав планів влаштувати теракт, а просто повідомив завідомо неправдиву інформацію про мінування банку.

"Однозначно, така кваліфікація невірна! Чому? Тому що там не було ніякого замаху на вчинення терористичного акту... Це необхідно було кваліфікувати як "завідомо неправдиве повідомлення про мінування об'єкта" (ч. 1 ст. 259 Кримінального кодексу, від 2 до 6 років в'язниці, – ред.). Тому мій клієнт не може погодитися з таким станом речей", – повідомив юрист в коментарі РБК-Україна.

За його словами, Карімов зробив свій вчинок тільки з єдиною метою – оголосити журналістам свою заяву. Ні про яке вимагання грошей або інших матеріальних благ не йшлося, підкреслив Ляшенко.

Більш того, адвокат заявив, що його клієнта незаконно помістили в психлікарню. Захисник наприкінці червня подав апеляційну скаргу, але на час її розгляду Карімов продовжує перебувати на примусовому лікуванні.

* * *

Низка терактів влітку 2020 року стала серйозним випробуванням для нової влади. Дії політиків, силовиків і чиновників в тих ситуаціях складно назвати бездоганними. З одного боку, в більшості випадків вдалося зберегти життя і здоров'я мирних громадян. З іншого - виникли закономірні питання щодо вільного обігу зброї в країні, проблем з психіатричною допомогою та профілактичною роботою силовиків. Через рік всі ці проблеми все ще далекі від вирішення.