ua en ru

Відновлення роботи ВР пов'язане з бажанням політсил відвоювати монополію на конституційний процес, - політолог.

Необхідність відновлення роботи парламенту пов'язана в першу чергу з бажанням політичних сил відвоювати у президента монополію на конституційний процес. Таку думку РБК-Україна висловив директор Центру соціальних досліджень "Софія", політолог Андрій Єрмолаєв. При цьому політолог звернув увагу на низку резонансних оцінок пов'язаних з конституційними намірами та планами президента, які пролунали останнім часом. "Є цілий ряд заяв що звинувачують президента в бажанні встановити авторитарний режим через підготовку Конституції. Є заява Партії регіонів про припинення своєї участі в діяльності Національної конституційної ради. Є заява одну з депутатів-"регионалів" про створення відповідних інституцій при ВР, поверненні ВР в конституційний процес. Тому я думаю, що перехоплення ініціатив, пов'язане з політичною реформою та необхідність для цього працездатного парламенту є одним з ключових мотивів", - відзначив він. Другою причиною, що спонукала політиків перейти до конструктивного діалогу, А.Єрмолаєв вважає їх зацікавленість в діючому парламенті як в інструменті політичного та законодавчого контролю над діяльністю уряду. "Недієздатний парламент неможливо використовувати як контролюючу систему. Так сьогодні тільки парламент в змозі винести публічно та розглянути всі аспекти ситуації, що виникла в енергетичній сфері. Крім того останнім часом відбулось багато подій які представляють інтерес і для регулювання яких необхідний політичний парламентський контроль ", - вважає політолог. Кажучи про загрозу розпуску парламенту, А.Єрмолаєв висловив думку, що вона була достатньо мінімальна, "оскільки перш за все така кампанія загрожувала самому президентові і навіть його бажання використовувати кризи для монополії з приводу Конституції виглядають зрозумілими, але малореальними". При цьому він підкреслив, що будь-який опонент Віктора Ющенка, як з табору "регіоналів" так і з табору БЮТ використовував би ці плани президента як головний предмет критики.