Віктор Ляшко: В суспільстві втрачається пильність до коронавірусу

Віктор Ляшко: В суспільстві втрачається пильність до коронавірусу
Головний санітарний лікар відповідає за боротьбу із COVID-19 (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

З послабленням карантину в Україні не припинили з’являтись нові спалахи коронавірусу. Вже зараз в окремих регіонах вирішують не знімати обмежень,  а в деяких – не виключають посилення. Як МОЗ готуватиме українців до другої хвилі COVID-19 та коли Україна зможе відкрити кордони – в інтерв'ю РБК-Україна розповів головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко. 

Розмова відбулася у суботу, 9 травня. Наступного дня розгорівся скандал через заяву пана Ляшка щодо "психологічного ефекту" деяких карантинних заходів, наприклад, закриття парків та скверів. Видання звернулося із додатковими питаннями щодо цього висловлювання і також публікує отримані відповіді.

– Які ще карантинні обмеження носили суто "психологічний сенс", окрім закриття парків?

– Всі заходи, які були введені постановою про карантин, мають комплексний характер. Жоден із заходів впроваджених поодинці не дав би очікуваних результатів.

Тому ми, запроваджуючи наші заходи, розуміли, які найбільше впливають на епідемічний процес. Інша частина обмежувала мобільність громадян, що в свою чергу, впливало на поширення коронавірусної хвороби, а також обмежувало масові скупчення людей, в тому числі і на свіжому повітрі.

За результатами опитувань, проведених соціологічною групою "Рейтинг", станом на 1 квітня 41% опитаних вважали нереальною загрозу коронавірусу особисто для себе та для їх родин. Весь комплекс заходів дозволив переглянути ставлення людей до проблеми коронавірусної хвороби і зрозуміти всю її серйозність.

Це сьогодні, після двомісячного карантину і досягнутих урядом результатів в боротьбі з коронавірусною хворобою, можна виривати слова з контексту і намагатися розставляти потрібні політичні акценти.

Завдяки введеним карантинним заходам вдалось стримати поширення коронавірусної хвороби та запобігти колапсу медичної системи. Український медик надає допомогу всім, хто цього потребує. І він не вибирає, чи надати допомогу 40-річному, чи 70-річному, як це було в Італії.

– Якщо закриття парків не несло епідемічного сенсу, чи справедливо встановлювати відповідальність в 17 тисяч гривень за порушення психологічної заборони?

– Повторюю, не було сказано, що парки не несли епідемічного сенсу. Парки закрились не в першу чергу. І саме їх закриття дозволило запобігти скупченню людей.

Схожа історія була з масками. Коли ми запроваджували масковий режим всі критикували, але згодом Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що в умовах пандемії кожна людина вважається потенційно інфікованою і що носіння масок є необхідним.

– Чи ви розумієте, що після таких зізнань карантинні обмеження будуть сприйматися народом, м'яко кажучи, критично і це підриває довіру до влади в цілому?

– Щодо епідемічного сенсу я вже сказав вище. А про доцільність запровадження карантинних заходів говорять цифри.

Віктор Ляшко: В суспільстві втрачається пильність до коронавірусуІнфографіка надана прес-службою МОЗ

– Скільки ще триватиме епідемія в Україні? Чи існують розрахунки, коли в нас перестануть фіксувати нові випадки захворювання?

– Коронавірус – це нова хвороба, вона триває перший сезон. Вона ігнорує всі математичні моделі у всіх країнах світу. Ми прогнозуємо, готуємось, але чітку дату, або хоча б місяць, коли все закінчиться, сказати важко. Тому вже кілька разів продовжували карантин.

– Коли очікується спад захворювання?

– Ми очікували, що 14-17 квітня буде найбільша кількість випадків і далі буде динаміка зростання плюс 5-7%, або спадання. Зараз вже близько 20 днів ми реєструємо щоденно десь 350-550 випадків на добу – тобто плато триває. Як довго воно триватиме, сказати не можу, але головне завдання – не дати зростати кількості випадків, щоби після плато вже розпочалось зниження.

– Яке ваше ставлення до поетапного виходу з карантину, який пропонує Кабмін? Чи не є він занадто різким?

– Кабмін формує рішення на підставі експертних висновків, в тому числі МОЗ. Ці етапи – все рівно залежать від епідситуації. Якщо ситуація буде покращуватись, то ми можемо прийняти рішення і одразу з першого етапу перейти на п'ятий, і припинити етапний вихід з карантину. В той же час, якщо буде погіршення, ми можемо досить довго йти до наступного етапу. Це все залежить від багатьох факторів.

– Чи доведеться українцям носити маски все літо?

– Поки буде карантин, доти ми будемо в масках, з антисептиками та соціальною дистанцією. Іншого виходу немає. Ми вже зараз пом’якшуємо обмеження з 11 травня. Наступний етап перегляду карантину – 22 травня. Будемо дивитись на розвиток епідситуації.

Якщо кількість випадків буде йти до зниження, покращуватись, то, можливо, і не все літо ми будемо ходити в масках, а швидко вийдемо. Можливо, й дитячі садочки повідкриваємо. Якщо будемо бачити, що сезонність не впливає на поширення інфекції, тоді буде складніше. Тоді будемо балансувати на цих 350-500 випадків і маска стане нашим "невід'ємним другом" до кінця цього року.

Віктор Ляшко: В суспільстві втрачається пильність до коронавірусу

– Чи є ризик, що після послабленням карантину 11 травня почнеться зростання кількості хворих?

– Зараз ВООЗ дала певні рекомендації, як поступово можна виходити з карантину. Тому ми не скасовуємо всі обмежувальні протиепідемічні заходи, які були запроваджені під час карантину. Ми виходимо поступово і будемо відслідковувати динаміку: чи буде зростання, чи не буде зростання, чи будемо залишатись на плато. Після цього будемо планувати подальші наші дії.

– Чи не є деякі заходи з послаблення карантину передчасними? Чи не зарано щось відкривати?

– Вже зараз настав той час, коли треба шукати золоту середину між відновленням економіки, пом’якшенням карантину та впровадженням протиепідемічних заходів. Ми ж не просто відкриваємо магазини, ми виписали чіткі норми і як їх дотримуватись.

Зараз норми, відповідно до постанови Кабміну розробляє і затверджує Головний державний санітарний лікар України. Вони будуть опубліковані на сайті Міністерства охорони здоров’я. Стануть всім доступні і всі повинні підготуватися – роботодавці та суб’єкти господарювання.

– Чи є якісь чіткі розрахунки, коли в Україні можна відкривати метро та дозволяти міжміські перевезення?

– Метро ми передбачали відкрити на четвертому етапі, коли протягом 10 днів поспіль кількість нових не пов'язаних між собою випадків захворювання буде менше ніж п'ять на область. Так як ми говоримо про метро, то це місто Київ, Харків та Дніпро.

Якщо говорити про п'ять не пов’язаних випадків, то зрозуміло, що в такому випадку епідемія остаточно йде на спад. Подивимось, як вийде, чи зможемо ми так довго не відкривати метро з економічної точки зору. Знову ж таки, це буде питанням дискусії та відслідковування кількості випадків, готовності системи охорони здоров’я їх приймати.

– Метро відкриватимуть по всій Україні чи адаптивно по регіонам, наприклад, спочатку тільки в Харкові, а потім в Києві?

– Ми розглядаємо можливість адаптивного карантину. Зараз зробимо пом’якшення по всій країні, побачимо, як воно вплине на епідситуацію. А вже як один з елементів адаптивного карантину ми зараз дозволили проведення планових медичних операцій і оперативних втручань в тих областях, в яких не заповнено 50% ліжок, призначених для госпіталізації хворих з коронавірусною хворобою.

– Коли ви рекомендуєте відкривати КПВВ на Донбасі?

– Ми будемо розглядати можливість відкриття КПВВ разом з можливістю відкриття інших пунктів на кордоні. Як кордон так і пункти перетину можуть розглядатись комплексно, коли буде стабілізація епідситуації як в Європейському регіоні, так і в інших країнах-сусідах, так і на окупованих територіях.

– Коли Україна зможе відкрити кордони?

– Щотижня в ЄС відбувається засідання профільних міністерств, які відповідають за епідситуацію і за транспортне сполучення. Вони розглядають можливість відкриття авіаційного сполучення і обговорюють запуск туристичного літнього сезону. Щотижня вони це обговорюють і рішення до цього часу не прийнято.

Віктор Ляшко: В суспільстві втрачається пильність до коронавірусу

Тому Україна уважно слідкує за ними. Для орієнтиру ми більше беремо для себе Польшу, адже ми йдемо за схожим сценарієм. Тільки вона на два тижні попереду з епідситуацією. Вже будемо дивитись як вони будуть відкривати (кордони – ред.). Розумієте, коронавірус – новий вид інфекції, тому складно робити орієнтовні прогнози. Вони досить рідко підтверджуються.

– Щодо другого етапу виходу з карантину. Розкажіть будь-ласка, як планується у 2020 році проводити ЗНО? Як його можуть провести цього року?

– Рішення про ЗНО ми приймемо 11 травня. Але скоріш за все воно буде проведено десь в середині червня. Ми зараз з Міносвіти відпрацювали протокол протиепідемічних заходів, які повинні бути виконані під час проведення ЗНО. Тому 11 травня подивимось на динаміку захворюваності та приймемо рішення.

– Тобто ЗНО буде не онлайн, а очно з присутністю людей в аудиторіях?

– Так, але трішки по інших нормах і можливо трішки більше розтягнуто в часі, ніж це було до епідемії.

– В Херсонській області закрили на карантин три населених пункти. Раніше фіксувалося зростання захворювання в Львівській області, в Чернівцях… Чому з’явились спалахи коронавірусу в цих регіонах?

– Чому? Тому що не дотримуються карантинних заходів. Коли ми говоримо про те, що ми утримуємо епідситуацію на належному рівні, це не означає, що можна не дотримуватись карантинних заходів.

Питання в тому, що пильність до коронавірусної хвороби в суспільстві втрачається. І всі думають, що це вже може пройти "ось так", але так воно не пройде. Я ще раз всіх закликаю: соціальна ізоляція і дотримання правил особистої гігієни та носіння засобів захисту органів дихання – це пріоритетні правила, яких треба дотримуватись, тоді не буде спалаху.

– В яких регіонах є ризик посилення карантину?

– Як приклад можу назвати Львівщину, місто Львів. Ми кажемо, що з 11 травня вже відкриються перукарні, салони краси. А у Львові зараз в останні два-три дні відмічається зростання захворюваності на коронавірус. Тому мер Львова скликав свою комісію техногенної та екологічної безпеки.

Вони ще раз розглянули це питання, прийняли рішення, що для міста Львова ще не будуть відкривати перукарні. Ще будуть дивитись за динамікою, будуть дивитись, як це відбуватиметься в місті Києві. А після цього повернуться до питання, це нормальна практика.

– Чому в Чернівецькій області найбільше випадків коронавірусу в Україні?

– Чернівецька, Івано-Франківська, Рівненська області – найбільший рівень захворюваності в нас. Це пов’язано саме з тим, що українці повернулись з країн ЄС. В першу чергу це повернення з Італії, і це дало нам певний сплеск захворюваності. В подальшому в Чернівцях досить великий кластер був пов'язаний зі святкуванням Великодня. Коли були порушені певні карантинні заходи.

Віктор Ляшко: В суспільстві втрачається пильність до коронавірусу

Досить велика кількість хворих була саме серед тих, хто відвідував церкви свого часу. Зараз проводяться розслідування випадків хвороби. В п’ятницю відправляли в Чернівецьку область комісію МОЗ подивитись, що там відбувається. Я думаю, що з понеділка в нас вже буде аналітична інформація, якісь рішення, які допоможуть Чернівцям впоратись з такою захворюваністю.

– Скільки хворих на коронавірус лікуються на самоізоляції?

– На амбулаторному лікуванні в нас перебуває зараз 10 тисяч осіб з 14 710 осіб, які захворіли. Близько 6 тисяч українців зараз лікуються вдома. У нас всього майже 15 тисяч захворіло. З них вже одужало 2 900, 376 померлих і 3 200 зараз госпіталізовані.

– Яким чином контролюють їх перебіг хвороби? Вони можуть виходити в супермаркет?

– Контроль за ними та медикосанітарне спостереження – компетенція лікуючого лікаря, сімейного лікаря. Ці алгоритми відпрацьовані. Є додаток "Дій вдома", який чітко показує де хто повинен перебувати, в тому числі, перебуваючи на амбулаторному лікуванні.

Хворі люди не повинні залишати місце амбулаторного лікування, але в крайніх випадках – вони можуть це зробити, але повинні бути повністю захищені, використовувати засоби індивідуального захисту, маски та інші речі.

– Нещодавно на сайті ОП з’явилась інформація про те, що МОЗ фіксує збільшення кількості випадків безсимптомного перебігу хвороби. Яким чином це виявили?

– Це світова статистика і весь світ заявляє, що у багатьох випадках захворювання проходить безсимптомно. Але нещодавно в США один з професорів виступав і говорив, що в принципі це не так, адже є певні симптоми, на які люди не звертають уваги.

Наприклад, першіння в горлі чи свербить в носі. Всі думають, що це прийшло та й пройшло. А це могло бути випадком коронавірусної хвороби. В Україні також багато таких випадків. Коли ми досліджуємо контактних осіб на ПЛР, серед них теж трапляються випадки, коли у людини немає симптомів, але тест на коронавірус позитивний.

– Чи правда, що восени вже буде друга хвиля коронавірусу?

– Ніхто не може сказати, але до неї потрібно готуватись.

– Які саме заходи МОЗ впроваджує для підготовки до другої хвилі епідемії?

– Дивіться, ми паралельно проводимо боротьбу з першою хвилею. А до другої хвилі ми готуємось за таким принципом. Ми хочемо виключити поєднання двох схожих інфекційних захворювань, які передаються однаковими шляхами і можуть одночасно призвести до значного спалаху інфекційних хвороб, заповнити наші інфекційні відділення та викликати велику кількість пневмоній. Це грипоподібні захворювання та коронавірус.

Для того, щоб унеможливити такі спалахи восени, нам треба готуватись до масової вакцинації проти грипу в цьому році. Вже розпочинати готуватись, розраховувати потреби, закуповувати вакцину та вакцинуватись як тільки вона з’явиться на ринку України та інших європейських країн.

Вакцина проти грипу кожного року змінює штам вірусу, який входить до її складу. Тому зараз в даний конкретний період часу ми ще не можемо вакцинуватися, бо вакцини немає. Розраховуємо на липень, серпень, вересень. Як тільки з'явиться вакцина, потрібно масово вакцинуватись проти грипу.

– Як готуватимуть лікарні другої хвилі?

– Лікарні та інші заклади, які сьогодні не приймають хворих на коронавірусну хворобу, будуть перепрофільовувати. В Чернівцях зараз ми бачимо, що в них з 820 ліжок, які підготовлені для прийому хворих коронавірусом, зайнято 488. Тобто це вже більше 50%. Тому місцева влада вже розглядає питання відкриття і перепрофілювання додатково ще однієї лікарні, щоб збільшити кількість потенційних ліжок, які можуть прийняти хворих на коронавірусну хворобу.

Віктор Ляшко: В суспільстві втрачається пильність до коронавірусу

В кожній області є план перспективного перепрофілювання таких лікарень і ліжок. Тому зафіксовані спочатку лікарні першої хвилі, в подальшому всі знають, яка лікарня буде потрапляти в другу хвилю і як будемо перепрофільовувати, якщо не вдастся стримувати кількість випадків коронавірусної хвороби.

– Чи будуть в Україні відновлені санепідемстанції?

– Буде відновлена або побудована по-новому система протиепідемічного захисту населення. Раніше цим питанням опікувалась Санітарно-епідемічна служба. В подальшому, частина функцій перейшла до Держпродспоживслужби, частина до інших органів. А в підпорядкуванні МОЗ залишились лабораторні центри з епідеміологами та вірусологами. Зараз ми хочемо побудувати нову вертикаль, яка буде готова до реагування на всі випадки інфекційних хвороб. В тому числі і на такі, які мають пандемічний потенціал.

Ця модель опрацьовується, і буде розвиватись по принципу побудови центрів по контролю захворювань. Ми зараз проводимо консультації, чи повинні, чи не повинні бути надані інспекторські дозвільні функції до цієї структури, чи ми все таки будемо будувати її за принципом готовності до реагування.

– Скільки часу потрібно для того, щоб побудувати таку систему санстанцій?

– Я думаю, що за два роки ми будемо готові відновити не тільки юридично-правову, але й матеріально-технічну базу. Буде проблема тільки з фахівцями, оскільки фахівців за два роки не навчиш. Але ми вже переглядаємо освітні програми. Вже з цього року хочемо запустити повернення спеціалізації епідеміології інфекційних хвороб до ВНЗ охорони здоров’я.

– Тобто епідемія коронавірусу зробила поштовх для навчання спеціалістів?

– В більшості медвузів було ліквідовано факультети медикопрофілактичної справи, які займались підготовкою фахівців санепідпрофілю. Тому зараз йде процес відновлення. Вірусологів ми точно не зможемо навчити за 2-3 місяці. Людина повинна здобути повну вищу освіту. Зараз ми говоримо про те, що вірусологія викладатиметься не тільки в медвузах, а й в вузах біологічних.

Коронавірус показав всі проблеми, які існують в системі протиепідемічного захисту не тільки України, а й усіх країн Європейського союзу і світу. Всі міністри заявляють, що після того, як ми подолаємо коронавірусу епідемію, всі повернуться до планування і навчання необхідної кількості фахівців протиепідемічного профілю, в тому числі вірусологів. Також потрібно переглянути підходи до формування лабораторної спроможності.

– Які зміни у медреформі відбудуться після епідемії коронавірусу в питанні роботи інфекційних лікарень?

– Коли готувався другий етап медреформи системи охорони здоров’я, на нього витратили як мінімум два роки. Коли ми зараз зайшли в 1 квітня, то ми зрозуміли, що є проблема з підходом до фінансування інфекційних стаціонарів. Оплата за послугу для хворого може не спрацювати, бо в міжепідемічний період до лікарні можуть не приходити хворі. Тому може порушитись система готовності до реагування в разі, якщо буде спалах або епідемія. Ми пропонуємо переглянути ці підходи.

– Чи ухвалювали ви кадрові рішення щодо лікарів, які не справились з обов’язками під час боротьби з епідемією?

– В нас було питання по головному санітарному лікарю в Житомирській області. Керівник лабораторного центру в середу, нехтуючи рекомендаціями, видав певну заборону на прийом зразків для дослідження, бо в нього там трошки сформувалась черга.

Віктор Ляшко: В суспільстві втрачається пильність до коронавірусу

Це не перший сигнал. До мене звертався перед цим і голова ОДА і керівник штабу, які говорили, що не можуть налагодити комунікацію між керівником лабцентру і іншими структурами. Тому мною було прийнято рішення замінити в.о. керівника лабораторного центру. Зараз займаємось активним пошуком, на кого ми його замінимо. Виконуючий обов’язки продовжує виконувати функції, поки ми не звільнимо його наказом МОЗ, щоб призначити нову людину.

– Статистика захворюваності коронавірусом в Україні відображає реальну картину?

– Статистика по ПЛР-тестуванню реальна. Ми щодня звітуємо про кількість досліджень, які ми провели, в режимі реального часу. Ми взагалі ніде нічого не приховуємо. І ми чітко показуємо всім плани, як ми збільшуємо потужність до тестувань. На початку ми робили по 200 тестів на добу, зараз ми вже за вчора зробили 8 тисяч тестів на добу. В перспективі ми будемо значно збільшувати дослідження. Тому статистика тестувань у нас реальна.

– Але якщо б ми тестували в два рази більше, в нас була би більша статистика хворих на коронавірус.

– Головна наша мета – забезпечити якісну і ефективну медичну допомогу всім, хто звертається до закладів охорони. Давайте подивимось на кількість хворих. Сьогодні в нас 27 520 ліжок готових до прийому хворих на коронавірус. З них зайняті 3 291. На ШВЛ знаходиться 61 людина з коронавірусною хворобою, а підготовлено 2,5 тисяч ШВЛ. Тобто питання не в тому, скільки ми тестуємо чи скільки не тестуємо. Саме тестування не впливає на надання допомоги. Як показує практика, система зараз спроможна надавати медичну допомогу.

Якщо би ми збільшили кількість тестів, в нас би був зменшений відсоток виявлених хворих. Наприклад, зі 100 протестованих в нас виявляється 10 хворих. В інших країнах зі 100 протестованих виявляється 3-4 випадки. Тому в 2-3 рази в нас, наприклад, в порівнянні з Польщею, кращі показники щодо виявлення хворих. Тому алгоритми працюють і не потрібно говорити, що в нас так вже все погано з тестуванням.

– Верховна рада прийняла закон про масове тестування. Коли і як він зможе запрацювати, як це прописано?

– Як тільки президент підпише і його опублікують – він запрацює. Депутати там прописали речі, які, в принципі, Міністерством охорони здоров’я вже сьогодні виконуються. Треба дивитись, що вкладається в термін "масове тестування". Якщо не спекулювати цією темою, а уважно та експертно підходити, то сьогодні ми тестуємо всіх контактних, сьогодні ми тестуємо всіх медиків раз на 5 днів, сьогодні ми тестуємо всіх, хто йде на планову госпіталізацію. Тому нічого аж такого нового в законі не з’являється.

А під поняттям "масове тестування" більшість людей розуміють, що в будь-який момент часу, мовляв, захотілось мені протестуватись, значить піду і протестуюсь. Але так не буває. Ми готові тестувати всіх, але хто того потребує. Треба дотримуватись певних об’єктивних алгоритмів, які розробляються в тому числі виходячи з матеріально-технічного стану наявної системи охорони здоров’я.

– Чи дійсно уряд досі не профінансував виробництво вітчизняних ПЛР-тестів? Чому?

– Указом президента приведено в дію рішення РНБО. Передбачено виділення коштів інституту Академії наук для фінансування виробництва тест-систем. МОЗ підтримає цю позицію. Сам інститут давав міністерству на валідацію їх тест-системи. Ми їх валідували. Дали пропозиції щодо покращення, передали інституту. Тепер питання за оформленням фінансово-економічного обґрунтування і виділення фінансування. Це вже питання поза компетенцією МОЗ.

Віктор Ляшко: В суспільстві втрачається пильність до коронавірусу

– Скільки планується виробляти ПЛР-тестів в Україні?

– В Україні вже виробляються ПЛР-тести кількома виробниками. Зараз на ринку є ПЛР-тести вітчизняних виробників, які використовуються, в тому числі тест-системи, розроблені в наших наукових установах.

– Скільки тестів сьогодні є в країні?

– Я можу назвати кількість тестів, яка сьогодні знаходиться в державних лабораторіях для проведення безкоштовного тестування хворих на коронавірус. Наявної кількості вистачить для проведення близько 800 тисяч досліджень. Плюс уряд в минулу середу схвалив додаткове виділення коштів МОЗ зі стабілізаційного фонду для закупівлі і поставок нових партій тест-систем ПЛР-діагностики в наші лабораторії.

– Чи проводиться тестування випадків, коли людина померла внаслідок пневмонії?

– Так, в нас проводиться не тільки тестування тих, хто помер, але й тих, хто хворіє на пневмонію. Ми маємо щоденну статистику по цих випадках і по пневмонії, в тому числі з летальним фіналом. Вона входить в загальну статистику. Але ми знаємо і окремі цифри. Наприклад, за вчора (за 8 травня – ред.) ми тестували 378 осіб хворих на пневмонію, а всього з 9 квітня провели 15 724 тести хворих з пневмонією. В середньому в нас десь 500-600 випадків з пневмонією тестуються на коронавірусну хворобу.

– Коли в Україні розпочнуть ІФА-тестування на антитіла?

– У минулий вівторок провели велику нараду в МОЗ, до якої залучили академіків, вірусологів, виробників вітчизняних тест-систем. Була залучена ВООЗ. Зараз розробили новий алгоритм тестування на COVID-19. В цей вівторок (12 травня – ред.) ми розглянемо сам алгоритм. Подивимось і врахуємо пропозиції, експерти його оцінять – тоді будемо затверджувати і випускати.

Тоді вже буде чітко зрозуміле місце ІФА-тестування на антитіла як в діагностиці, так і в епідрозслідуванні випадків коронавірусної хвороби. Потім стане справа за малим, коли вже пройдуть валідацію ІФА-тести, як вітчизняних виробників, так і закордонних. Після цього – вперед на тестування

Рекомендації МОЗ будуть для тих ІФА-тестів, які закуплені за кошти державного бюджету. А ті, хто просто захоче дізнатись свій статус і зробити дослідження на наявні антитіла, вони зможуть це зробити в приватних лабораторіях за власні кошти. ІФА-тестування набагато доступніше за ПЛР-тестування, оскільки обладнання для нього є в кожному лікарняному закладі.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся