Вбивство Шеремета: що розповіли слідчі про підозрюваних у злочині

Національна поліція затримала підозрюваних у вбивстві відомого журналіста Павла Шеремета, вчиненого влітку 2016 року. Всі п'ятеро людей, яких слідство вважає причетними до вчинення злочину, належать до військово-волонтерських кіл. Про те, як проводилося розслідування в останні три з половиною роки, кого і чому підозрюють у вбивстві Шеремета – в матеріалі РБК-Україна.

Відомий журналіст білоруського походження, громадянин Росії Павло Шеремет загинув вранці 20 липня 2016 року в центрі Києва, в результаті вибуху автомобіля, в якому він їхав. За даними поліції, під машину було закладено саморобний вибуховий пристрій, приведений в дію дистанційно.

Серед головних версій вбивства, озвучених силовиками по гарячих слідах – професійна журналістська діяльність Шеремета, особисті конфлікти, "російський слід", тобто дестабілізація обстановки в Україні, а також замах на співзасновницю видання "Українська правда" Олену Притулу – цивільну дружину Шеремета, якій і належав підірваний автомобіль.

Президент Петро Порошенко та інші топ-чиновники одразу ж назвали розслідування вбивства Шеремета "справою честі" для правоохоронних органів і пообіцяли надавати їм усіляке сприяння. Але фактично за три з гаком роки особливого прогресу слідство не досягло.

У лютому 2017 року в Національній поліції заявили, що пріоритетною залишилася версія про журналістську діяльність Шеремета як в Україні, так і за її межами, як про мотив злочину.

У травні того ж року глава цього відомства Сергій Князєв визнав, що в розслідуванні вбивства журналіста могли бути зроблені помилки. Незадовго до цього журналісти проекту "Слидство.інфо" випустили документальний фільм "Вбивство Павла".

Спираючись на дані камер спостереження, вони встановили, що напередодні злочину стеження за будинком, де проживав Шеремет, здійснював екс-співробітник СБУ Ігор Устименко. У спецслужбі стверджували, що Устименко був звільнений з СБУ ще в квітні 2014 року, і жодних оперативних завдань в ніч перед вбивством не виконував.

Після цього силові структури дуже скупо повідомляли інформацію про хід розслідування, з літа 2017 року всі судові рішення по справі були засекречені. У квітні 2018 року в СБУ повідомили, що "реальної доказової бази" у слідства досі немає, в листопаді відсутність прогресу в розслідуванні визнав і генпрокурор Юрій Луценко.

"У справі Шеремета немає навіть виконавців... Дійсно, я визнаю, що вся правоохоронна система поки що не дала результату", – заявив Луценко. Раніше керівник ГПУ повідомив, що в розслідуванні "з'явилася одна ниточка", але пізніше так і не уточнив, до чого чи до кого вона привела. І все це незважаючи на те, що за твердженнями правоохоронців, у справі було проведено великий обсяг слідчих дій.

"Допитали сотні людей. Перевірені десятки тисяч. Залучені іноземні фахівці. Є гарячі версії", – заявив Луценко на третю річницю вбивства Шеремета, 20 липня 2019 року.

Після обрання президентом Володимира Зеленського, колеги і друзі вбитого журналіста почали задавати йому питання щодо справи Шеремета.

"Повірте, коли буде результат, ви побачите багато деталей, побачите все те, що я бачив, і зрозумієте, що дійсно багато зроблено для результативності", – сказав Зеленський після того, як керівництво Нацполіції ознайомило його з секретними матеріалами розслідування.

Під час прес-марафону 10 жовтня президент заявив, що якщо по справі Шеремета не буде досягнуто результату, то доведеться міняти керівництво Міністерства внутрішніх справ.

Однією з перших в медіа-просторі виникла версія про те, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні представники добровольчого батальйону (нині – полку Національної гвардії, ред.) "Азов". Вона грунтувалася на тому, що пізно увечері, напередодні загибелі, Шеремет біля свого будинку зустрічався з "азовцями", зокрема, з Андрієм Білецьким. Пізніше представники батальйону пояснювали, що обговорювали з журналістом заплановану ними масову акцію.

При цьому сам Шеремет відгукувався про "азовців" та їх лідера Білецького цілком позитивно. Тим не менше, невдовзі після його вбивства слідство попросило у суду доступ до даних декількох мобільних номерів, які були локалізовані в місцях розташування батальйону "Азов". Джерело "Української правди" тоді повідомляло, що версія про причетність добровольців до злочину дійсно відпрацьовується, але мова не йшла про "Азов".

У вересні поліція затримала екс-учасника АТО Владислава Грищенка (позивний "Буча"), за підозрою у замаху на вбивство жителя Івано-Франківської області. В кінці жовтня справу передали в Головне управління Нацполіції в Києві. Незабаром була заарештована і його дружина – Інна Грищенко з позивним "Пума". 9 грудня, під час чергового судового засідання Грищенко заявив, що слідство пропонувало йому взяти на себе вбивство Шеремета, в обмін на те, що його дружину випустять з-під варти.

На екстреному брифінгу за участю Володимира Зеленського та генпрокурора Руслана Рябошапки 12 грудня керівництво Нацполіції назвало подружжя Грищенків серед безпосередніх співорганізаторів злочину. За версією слідства, вибухівку під машину Шеремета заклала Юлія Кузьменко, дитячий хірург "Охматдиту". За громадську діяльність вона була нагороджена президентською нагородою "За гуманітарну участь в антитерористичній операції" та волонтерською премією "Євромайдан SOS-2016".

У закладці бомби також нібито брав участь сержант Сил спеціальних операцій Андрій "Riffmaster" Антоненко, автор неофіційного гімну ССО "Тихо прийшов, тихо пішов". "Розвідку" на місці злочину, за даними слідства, здійснювала медсестра парашутно-десантного батальйону Яна Дугарь.

Як розповіли на брифінгу керівники Нацполіції, слідство змогло вийти на підозрюваних після того, як встановило зв'язок між вбивством Шеремета, підривом опор ліній електропередач у Херсонській області в 2015 році і спробою замаху на івано-франківського бізнесмена Михайла Чекурака в липні цього року.

Причетність всіх фігурантів до вбивства Шеремета поліція встановила завдяки прослуховуванню їхніх розмов і численним непрямим доказам та експертизам, на кшталт схожості принта на футболці, кульгавості, ходи і т. д. При цьому керівництво Нацполіції робило акцент і на деталях, що не мають безпосереднього зв'язку з злочином – на зразок того, що деякі підозрювані, займаючись волонтерством на користь армії, за останній час купили собі нові будинки і дорогі машини.

Історія з мотивом злочину виявилася до кінця незрозумілою. Публіці представили аудіозаписи, на яких Юлія Кузьменко обговорює по телефону свою ідею дестабілізувати ситуацію в Україні. В якості такої "сакральної жертви" пропонується, зокрема, волонтер Маруся Звіробій, яка зараз проходить у справі про погрози президенту Зеленському. В іншій розмові йдеться про те, щоб "привести до тями Київ", обстрілявши його з Градів. На брифінгу багаторазово підкреслювалося, що у фігурантів справи є подібні "радикальні погляди".

Тим не менш, як з'ясувалося пізніше, замовник вбивства Шеремета слідством поки не встановлений, отже, до цієї ідеї фігуранти справи, очевидно, прийшли не самостійно, незважаючи на свої "радикальні погляди", а до них звернувся хтось зі сторони. Зокрема, в якості "однієї з підверсій" розглядається і можлива причетність Росії до цього злочину.

"Я сказав, що це одна з пріоритетних справ, які хочеться розкрити. Ймовірні вбивці затримані. Дуже багато відповідей ми отримали, але є ще одне питання – хто замовник. І я впевнений, що на це питання знайдеться відповідь наступного разу", – заявив Зеленський.

У свою чергу, відповідаючи на питання про те, чи було розкриття справи Шеремета умовою збереження Авакова на посаді, сам міністр сказав, що домовлявся з президентом про те, щоб працювати "чесно і комфортно". Аваков допустив, що після завершення цієї та інших резонансних справ може і сам подати у відставку.