Суди не можуть ефективно вести справи про банкрутство фізичних осіб-підприємців, - суддя.

Через суперечності в законодавстві суди не можуть ефективно вести справи про банкрутство фізичних осіб-підприємців, говорить суддя господарського суду Харківської обл. Андрій Швидкін.

«Виходячи з моєї практики, під час кризи у декілька разів збільшилася кількість справ з визнання фізичних осіб-підприємців банкротами. В результаті виникли десятки проблемних питань, на які чинне законодавство не відповідає», - відзначає суддя.

Як пояснив А.Швидкін, основна проблема полягає в тому, що в законі «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» немає чіткого розділення боргів фізособи-підприємця на особисті і борги, пов'язані з його підприємницькою діяльністю.

«Сьогодні багато фізосіб-підприємців, що знаходяться в процедурі банкрутства, мають споживчі кредити. Проте, судова практика зіткнулася з різним тлумаченням того, чи можна включати цю частину боргу в загальні зобов'язання з задоволення вимог кредиторів. Згідно з поточним законодавством до складу ліквідаційної маси має бути включене все майно фізособи. Пропуски в законі приводять до затягування процедури банкрутства фізосіб-підприємців, оскільки банки часто спростовують ухвалені судові рішення, не погоджуючись з рішеннями суду», - розповів суддя.

За його словами, недосконалість закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» в частині банкрутства фізосіб-підприємців пов'язана з тим, що ряд положень були узяті з норм російського закону «Про неспроможність». У російському законі, на відміну від українського, окрім банкрутства фізичної особи-підприємця, також передбачено банкрутство фізичної особи. Вибіркове використання російського тексту привело до втрати його цілісності, внаслідок чого виникли величезні пропуски в регулюванні питання банкрутства фізичної особи-підприємця.

А.Швидкін додав, що ще одним значним недоліком закону є відсутність чіткого опису процедури і особливостей банкрутства фізосіб-підприємців.