Смерть Нельсона Мандели у дзеркалі світових ЗМІ
Видатний політик, борець з апартеїдом, лауреат Нобелівської премії миру Нельсон Мандела (на фото) помер у Йоганнесбурзі у віці 95 років. Свої співчуття вже висловили Президент ПАР Джейкоб Зума, генсек ООН Пан Гі Мун і американський лідер Барак Обама.
Співчуття у зв'язку зі смертю Мандели висловив і Президент України Віктор Янукович. "Для багатьох поколінь він був зразком сили духу, принциповості і твердості характеру", - наголосив український лідер. За його словами, в Україні віддають данину "великому синові Африканського континенту, який завжди був вірним гуманістичним ідеалам, високим духовним цінностям, принципам демократії і справедливості".
Звістка про смерть лідера південноафриканського протесту не пройшла повз світові ЗМІ. Журналісти сумують разом із політиками.
(Фото: BrodudeRu)
CNN називає Манделу "совістю нації": "Його непокора правлінню білої меншості і тривале ув'язнення за боротьбу проти сегрегації привернули увагу всього світу до апартеїду, легалізованої расової сегрегації, що проводилася урядом ПАР до 1994 р. Він був людиною складнощів, пройшов шлях від збройного борця за свободу до ув'язненого, до об'єднувальної фігури, до провідного державного діяча. Через роки після відходу з поста Президента в 1999 р. Мандела вважався ідеальним главою держави. Він став еталоном для африканських лідерів", - йдеться в некролозі.
Washington Post, описуючи становлення Мандели як лідера чорношкірого населення ПАР, згадує, як починалася його політична кар'єра. "У 21 рік, надівши свій перший костюм, пан Мандела вступив до університетського коледжу Fort Hare - єдиної установи регіону, що давала вищу освіту чорним. У Fort Hare він зустрів Олівера Тамбо, який очолить АНК, та інших молодих активістів. Пан Мандела вивчав право у Fort Hare, але був виключений через свою громадську діяльність", - наводить факти з біографії Мандели журналіст.
"Щоб уникнути уготованого йому шлюбу, він втік до Йоганнесбурга, де зустрівся з Волтером Сісулу, який стане його товаришем, довіреною особою, другий я і сусідом з ув'язнення на острові Роббен. Спочатку пан Мандела працював поліцейським на шахті. Він навчався заочно в Університеті Південної Африки і за допомогою Сісулу влаштувався клерком до ліберальної білої юридичної фірми. Здобув у 1942 р. ступінь бакалавра і наступного року вступив до Університету Вітватерсранда у Йоганнесбурзі, щоб вивчати право", - пише автор. Саме юридичні науки стали відправною точкою, що дала Манделі можливість легально боротися з апартеїдом.
Газета Guardian називає його одним з останніх великих державних діячів нещодавньої історії і порівнює з такими політичними фігурами, як Махатма Ганді і Мартін Лютер Кінг: "Його смерть занурює ПАР у глибоку скорботу і саморефлексію, в той час як майже 20 років минуло із часу, коли він вивів країну від расового апартеїду до демократії участі. Але його смерть буде також гостро відчуватися людьми в усьому світі, які шанували Манделу як моральний взірець, порівнянний з Мохандасом Карамчандом Ганді і Мартіном Лютером Кінгом. Його місце в історії забезпечив трансцендентний акт прощення, після того як він провів 27 років у в'язниці... Коли ПАР опинилася перед обличчям можливої громадянської війни, Мандела домагався примирення з білою меншістю, щоб будувати нову демократію".
Південноафриканське видання Cape Business News наводить заяву Національної профспілки службовців освіти, охорони здоров'я та супутніх галузей (NEHAWU): "Світ сьогодні став біднішим після відходу морального гіганта і політичного титану. Тата Мадіба (народне прізвисько Мандели) залишиться глобальним символом надії для пригноблених. Його значимість перейшла класи, раси та національності. Він вознісся високо як борець за свободу і як моральний лідер з унікальними здібностями".
Члени профспілки висловили впевненість, що ім'я Нельсона Мандели завжди буде жити в історії Африки й у світовій історії. Із цією думкою важко не погодитися. "Ми спускаємо наші прапори і віддаємо честь революційному борцю за свободу. Він любив свободу. Він любив свій народ. Він любив життя", - ставлять крапку борці за права робітників.
