Зростання споживчих цін у жовтні ц.р. свідчить про ослаблення контролю за фінансовою стабільністю в Україні, - В.Литвицький.

Високе зростання споживчих цін у жовтні ц.р. на 2,9% у порівнянні з вереснем цього року свідчить про ослаблення контролю за фінансовою стабільністю в країні. Про це заявив у коментарі РБК-Україна керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький. За його словами, підвищення цін споживчої корзини відновило місячний максимум. У поточному році 2,2% інфляції було зафіксовано в червні і вересні. У жовтні зазначений показник досяг 2,9%. Це максимальний місячний індикатор споживчої інфляції в 2007 р. В.Литвицький підкреслив, що він є найвищим за останні 8 років: щось подібне було лише в жовтні 1998 р., тоді інфляція в жовтні склала 6,2 %. "Якщо ми порівняємо інфляцію за 10 міс. 2007 р., то вона вже зараз на 0,1% перевищує показники за весь минулий рік – 11,7% проти 11,6%. Залишився далеко позаду бюджетний цільовий орієнтир. Також втрачено ще три перспективи: мати інфляцію 10% (прогноз міністра економіки), мати інфляцію, менше, ніж минулого року (міністра фінансів), вписатися в показник 2006 р. (прогноз Національного банку)", - сказав В.Литвицький. Він підкреслив, що на його особисту думку, інфляція в 2007 р. буде найвищою за останні три роки, вона буде навіть вища, ніж у 2004 р., коли було 12,3%. Також, за словами В.Литвицького, в історії гривні інфляція цього року буде близькою до історичного максимуму. "Гривня була введена в 1996 р., а в 2000 р. інфляція була 25,8%. Так от інфляція цього року буде менша, ніж у 2000 р., але більша, ніж за всі інші років після введення гривні", - сказав він. Керівник групи радників голови НБУ відзначив, що зараз відбувається процес реінфляції, або відновлення процесу прискорення інфляції. "Вона змінила дезінфляційний тренд 2001-2002 рр. і починаючи з 2003 р. набуває рис інфляційної загрози. Після корекції в 2005 р., коли зростання інфляції сповільнилося до 10,3%, в подальші роки і в поточному році споживча інфляція демонструє ознаки галопування", - сказав В.Литвицький. За його словами, на це потрібно дуже швидко реагувати, інакше можна після цього інфляційного тиску отримати інфляційний "інсульт". Також В.Литвицький відзначив, що жовтневе зростання споживчих цін збільшив інфляційний диференціал з головним торговим партнером - Росією - до 2,4% (в РФ інфляція 9,3%, в Україні – 11,7%) з рівня, який був у січні-вересні 1%. На думку В.Литвицького, це не сприятиме товарному експорту в Росію, який цього року розвивається досить високими темпами. Також, за його словами, за підсумками 10 міс. девальвація реального ефективного обмінного курсу, яка з початку року складала 0,8%, швидше за все, поступиться місцем ревальвації. Тому що ні в одній з країн основних торгових партнерів України, окрім країн СНД, не було такого інфляційного стрибка. "Якщо в січні-серпні розрив між темпами зростання реального ВВП і інфляції був 0,7% на користь ВВП, то зараз імовірно він складе 4,3%, але вже на користь інфляції. Тобто цінова "проплата" економічного підйому стає все більш вагомою. Баланс макроризиків надійно зміщений у бік домінування загрози ціновій дестабілізації", - сказав керівник групи радників голови НБУ. За його словами, щоб стримати посилення цінового тиску потрібно, по-перше - продовжувати ті зусилля, які робилися раніше. "Що стосується позиції Національного банку, то я радитиму забезпечити позитивні процентні ставки. Ми повинні поступово і дуже помірно розширювати коридор коливань на міжбанківському валютному ринку, але в режимі повільної і зваженої прогресії, без ризику коливань, які могли б породити невпевненість і якісь негативні очікування. Нам потрібно зменшувати – еволюційно - участь у роботі міжбанківського валютного ринку. Не йдеться про де- або про ревальвацію, йдеться про більшу гнучкість руху курсів в обидва боки. Також Нацбанку потрібно активно брати участь у завершенні законодавчого оформлення оптимально прогресивної лібералізації валютного регулювання. Потрібно відновити роль довгострокового рефінансування, потрібно - в міру необхідності - думати про інструменти, пов'язані з резервними вимогами. Потрібно відновити операції на вторинному ринку цінних паперів, для чого уряд повинен оформити свій борг. Потрібно підсилити контроль за притоком капіталу, який приходить через канали зовнішніх запозичень банків. І потрібно активізувати масштаби використання депозитних сертифікатів і операцій зворотного репо, якщо будуть розширені потоки цінних паперів для ефективного управління ліквідністю у банківській системі. Тому до кінця року і наступного року багато що залежатиме від зусиль Нацбанку", - сказав В.Литвицький. Також, за його словами, вплине на ситуацію і те, як уряд проведе через Верховну раду збалансований бюджет; як він зменшуватиме дефіцит торгового балансу в 2008 р., у зв'язку з тим, що очікується зростання цін на газ і уповільнення світової економіки; як уряд підтримає ініціативи по регулюючому впливу на зовнішні запозичення з боку банків. "У зв'язку з цим мені здається спірним рішення уряду розмістити ще 700 млн евробондів. Не думаю, що це розміщення є невідкладним. В будь-якому разі, я б від нього зараз утримався", - зазначив В.Литвицький. "Крім того, позначиться на розвитку цінової ситуації і те, чи вдасться Нацбанку диверсифікувати структуру кредитної емісії через посилення ролі продуктивної. Для цього потрібно уряду свої зобов'язання перед НБУ оформити цінними паперами, а частина боргу повернути. Настав час різко підвищити роль внутрішнього фінансового ринку в своїй борговій політиці уряду. Це не повне "меню" антиінфляційних заходів, але ці антидоти допоможуть стримати ціновий тиск", - резюмував керівник групи радників глави НБУ.