Російські медіатехнологи причетні до "розкрутки" проектів Добродомова і Капліна, - журналіст

Опубліковане в інтернеті листування з пошти колишнього співробітника телеканалу "Інтера" Марії Столярової, висланої з України, свідчить про те, що російські медіатехнологи причетні до "розкрутки" проектів нардепів позафракційного Дмитра Добродомова "Народний контроль" та Сергія Капліна (БПП) "Партія простих людей". Таку думку у своєму блозі висловив громадський активіст та блогер Сергій Іванов.

У своєму матеріалі Іванов публікує скрін-шоти листування колишньої журналістки "Інтера" Марії Столярової. Зокрема, в одному з них Столярова розповідає про своє вислання з України і пише, що рада цьому: "Мерзенна країна, дрібні люди". Далі Столярова описує свою роботу на телеканалі "Інтер": "Я грала на боці партії миру, це президент. ... От цікаво, як почуваються ті, кого я особисто в Раду посадила. Хі-хі, рукою Кремля", - пише Столярова своїй подрузі.

Більш того, серед її листів виявлені матеріали, в яких розписуються кроки з розвитку проекту Сергія Капліна - "Партія простих людей", а самого Капліна в сюжетах телеканалу називають "містер Справедливість".

"У кожному випуску програми з'являється "містер Справедливість", який виводить конкретних злодіїв і корупціонерів на чисту воду, але не вилами, а конструктивом", - йдеться в листі Столярової кремлівському політтехнологу Ігорю Шувалову.

На скрін-шотах, опублікованих Сергієм Івановим, є листування Столярової з колегою Муравйовим, у якому російські журналісти обговорювали сценарії та концепції для громадського руху "Народний контроль" Дмитра Добродомова.

Нагадаємо, раніше народний депутат Дмитро Добродомов заявив, що під час місцевих виборів партія "Народний контроль" розміщувала політичну рекламу на загальнонаціональних телеканалах. Як зазначають ЗМІ, виготовлення агітаційних роликів було здійснено телекомпанією, яка запропонувала найкращі умови.

Він також зазначив, що поява в інформаційному просторі публікацій, які інтерпретують факти під вигідним його опонентам кутом, сприймає як прояв політичної конкуренції.