Проблеми з погашенням та обслуговуванням зовнішнього боргу України здатні призвести до нової боргової кризи, - висновок Рахункової палати.

Проблеми з погашенням та обслуговуванням стрімко зростаючого валового зовнішнього боргу України, який на кінець минулого року перевищив 105 млрд дол., а також наявність державних фінансових зобов'язань, що не обліковуються урядом у складі державного боргу, але періодично та частково ним обслуговуються, здатні призвести до нової боргової кризи. Такий висновок колегії Рахункової палати за результатами аналізу стану обліку та управління умовними державними борговими зобов'язаннями. Як встановили аудитори, українськими позичальниками на міжнародних ринках, в основному, виступають важливі системоутворюючі суб'єкти господарювання (як державні, так і приватні компанії). Їхні фінансові проблеми можуть поширюватися на всю економіку, оскільки багато з цих компаній мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Отже, можливий їхній дефолт і, як наслідок, перехід в іноземну власність, вважатимуться неприйнятними, що потребуватиме активних дій з боку уряду. Зокрема, використання значних обсягів державних коштів на відновлення їхньої платоспроможності. Як зазначають аудитори, враховуючи розмір прямого державного боргу, сукупний розмір зобов'язань наближається до критичного рівня – 60% ВВП. При цьому поняття "умовного боргу" або "умовних боргових зобов'язань" у законах України та нормативно-правових актах Уряду не визначено, а застосована Мінфіном термінологія щодо умовних зобов'язань невиправдано звужена і не відповідає загальноприйнятій міжнародній практиці. Досі не розроблено нормативно-правового забезпечення для включення до складу умовного боргу заборгованості за державними гарантіями з відновлення заощаджень громадян та іншими видами соціальних гарантій, які за своєю економічною сутністю повністю підпадають під загальноприйняте визначення умовних державних боргових зобов'язань. Крім того, чинним законодавством не унормовано необхідності державного моніторингу щодо надання міськими радами гарантій суб'єктам господарювання. Як наслідок, не здійснюється регулювання та управління умовними зобов'язаннями, які, за узагальненими даними, станом на 1 жовтня 2008 р. перевищили 160 млн грн. За результатами аналізу колегія Рахункової палати звернулася до Верховної Ради України з пропозицією прискорення прийняття законопроекту "Про державний борг" та розгляду питання про розкриття в ньому поняття умовного боргу і класифікації умовних боргових зобов'язань.