Підйом економіки України в 2006 р. став вищим, ніж у Росії, - В.Литвицький.
Підйом економіки України у 2006 р. став вищим, ніж у стратегічного партнера – Росії. Про це заявив у коментарі РБК-Україна керівник групи радників НБУ Валерій Литвицький, оцінюючи економічне зростання в Україні у 2006 році. За його словами, після гальмування у січні минулого року динаміка ВВП вирівнялася і залишалася висхідною у наступні місяці 2006 р. Серед особливостей економічного зростання у 2006 р. В.Литвицький, зокрема, відзначив наступні: - у першому кварталі підйом був ледве помітний - від 0,9% у січні до 1,5% у лютому, - в середині другого кварталу він все ще перебував у фоновому режимі (2,7% квітень), але став більш впевненим у червні (5,0%.), - в липні-серпні економіка рухалась флетово (5,5% -5,7%), але з осені успішно протестувала 6% позначку і стала розвиватися прискорено. Рік вона закінчила на високій ноті (7, %). За словами керівника групи радників НБУ, економічне зростання у 2006 році максимально наблизилося до мегатрендового (7,3% росту ВВП у середньому в 2000-2005 роках). Відхилення від довгострокового потенціалу становило 0,3%, тоді як у 2005 р. – 4,8%. Підйом економіки після річної паузи практично став вищим, ніж у стратегічного партнера – Росії. У 2005 р. відхилення не на користь України становило 4%, сьогодні це відхилення становить 0,6% на користь України. Вперше за всі роки спостережень фактична динаміка співпала з тією, яка була закладена у макропоказники бюджету. У 2005 році відхилення в нижчу сторону від прогнозу було більш ніж двократним. Крива руху ВВП у 2006 р. була висхідною, за виключенням короткострокової понижувальної корекції у квітні та ділянки флетового росту у липні-серпні. В 2005 р. траєкторія росту виглядала як низхідна зі сплеском незначної підвищувальної корекції у квітні, вересні, грудні. Якщо у 2005 р. інфляція і зростання ВВП уповільнилася у порівнянні з попереднім роком, то у 2006 р. – прискорилися. Динаміка ВВП стала вищою на 4,4%, інфляції на 1,3%. "Інфляційна плата" - за прискорення росту (SACRIFATE RATIO) була поміркованою. У порівнянні з переважаючою більшістю прогнозів (українських та іноземних офіційних структур, експертів) економічне зростання було вищим, у 2005 р. – нижчим. Утримання висхідної динаміки руху сукупного доходу нації у минулому році фіксує факт успішного завершення семирічки росту (2000-2006 рр.) після двох п'ятирічок виснажливого спаду (1990-1999 рр.). Як і у 2005 р. зростання у минулому році за темпами поступалося інфляції. Всупереч тенденціям 2005 року воно супроводжувалося нарощуванням зовнішнього боргу. Подібно тому, як це відбувалося у 2005 р. його рухав, перш за все, внутрішній попит. Це допоможе й виходу на довгостроковий стійкий рівень, вважає В.Литвицький. Роль експорту в минулому році значно підвищилася - стимулювала внутрішню ділову активність в галузях-суміжниках сектору торгованих товарів (експортного сектору). Зовнішній попит на світових ринках у 2006 р. посилився. Експорт після річної перерви знову ріс у двозначному вимірі. Ще динамічнішим був імпорт. Тому внесок чистого експорту у зростання ВВП став від'ємним. Утворився дефіцит торгового балансу. Структура внутрішнього попиту у порівнянні з тією, яка зафіксована у 2005 р. змінилася. У минулому році інвестиційний попит різко розширився (як внутрішніх, так і зовнішніх капіталовкладень). Темпи зростання доходів і зарплати дещо уповільнилися, орієнтовно на 16-18% зросли реальні доходи та інвестиції в основний капітал. Приток іноземних інвестицій значно прискорився. Не стрибкоподібно, як у 2005 р., коли майже на 5 млрд дол. вони зросли після повторної приватизації "Криворіжсталі", а більш поступово і протягом всього року, включаючи передвиборчий період. Якщо у 2005 р. зростання ВВП уповільнилося, а доходів громадян різко прискорилося, то у 2006 році тенденції стали зворотніми: більш високими були темпи росли ВВП і інвестиції, менш високими – зарплати, пенсій, соціальних трансфертів. Продовжилася деіндустріалізація росту. У 2005 р. темпи росту промисловості перевищували відповідні ВВП. У минулому році ситуація стала протилежною. Вперше з 1998р. промисловість зросла повільніше, ніж ВВП. Внесок сервісної економіки у висхідний рух ВВП став переважаючим. У 2005 р. торгівля, будівництво перебували в рецесії, транспорт – відставав. У 2006 р. ці галузі розвивалися або двозначними, або більш високими ніж промисловість темпами (торгівля -16,4%; будівництво – 9,6%; транспорт – 10%). Сільське господарство стримувало підвищення темпів розвитку економіки. Як і у 2005 році. Ріст становив 0,4% і повторив показник попереднього року. Відсутність реприватизаційної риторики сприяла, а "прем'єріада" гальмувала розгортання ділової активності. Підточувала підприємницький оптимізм і передвиборча атмосфера. Це не додавало тяги руху ВВП. Зростання підтримувала девальвація РЕОК, яка відновилася після річної перерви. У 2005 р. посилення курсу сягнуло 15% позначки, у 2006 р. – девальвація становила 2,3%. Як і у 2005 році економіку послаблювала викривлена трансформація відносин власності. У 2005 р. – це була реприватизація. У 2006 р. заблокована приватизація, яку замінила інвентаризація, рейдерство, повернення у державну власність раніше приватизованих підприємств. Очікування пригнічуючого впливу на економіку нових цін на газ у минулому році не підтвердилися у повній мірі. Фінансова результативність підприємств не зазнала різкого зменшення і позитивна динаміка збереглася. Інформація щодо перспектив руху рентабельності, яку надавали представники реального сектору, виявилася викривленою, а запас міцності був занижений. У 2005 році бар'єром на шляху динамічного розвитку економіки була рецесія у будівництві (-8,8% валова додана вартість за рік) та торгівлі (-9,8% - відповідно). У минулому році галузей, в яких знизилася валова додана вартість не було, хоча сільське господарство майже не дало позитивного внеску у ВВП країни. Зменшення питомої ваги власних коштів підприємств у формування джерел фінансування капіталовкладень в основний капітал було компенсоване збільшенням (на 4%) кредитних ресурсів, наданих банками. Ефективність впливу банківської системи на мобілізацію резервів економічного зростання у минулому році була значно вищою, ніж у попередньому. В абсолютному вимірі приріст кредитів, наданих юридичним особам і громадянам у 2006 р. перебув на рівні історичного максимуму. Різко зросла мультиплікація грошей. При менших відносних темпах збільшення монетарної бази економіка повернулася на траєкторію 7% (прискореного) зростання. В.Литвицький наголосив, для того щоб закріпити позитивні тенденції в 2007 році та подолати перешкоди на шляху економічного зростання у межах прогнозного орієнтиру доцільно зробити такі кроки назустріч росту 2007: якомога швидше вступити до СОТ; відновити експорт в Росію; розгорнути повноцінну приватизацію; домогтися пробудження аграрних реформ від багаторічної "сплячки"; вивести на висхідну траєкторію виробництво в нафтопереробній промисловості; подолати кризу в легкій промисловості; "зняти зашморг на шиї" малого бізнесу; суворо контролювати використання коштів держпідприємств, вивільнених після зменшення нормативу їх вилучення до бюджету; сприяти додатковому притоку іноземних прямих інвестицій; утримати минулорічну тенденцію РЕОК до девальвації; максимально залучити і ефективно використати кошти ЄБРР та СБ для фінансування інвестиційних проектів; утримати на рівні не менше, ніж 80% від минулорічного темпів росту доходів громадян; ефективно використати потенціал росту у вільних економічних зонах; підвищити результативність впливу уряду на держсектор; зберегти підвищену кредитну активність; здешевити вартість запозичень для реального сектору (зниження інфляції, розвиток конкуренції серед банків, покращення управління ризиками та ін.); своєчасно знайти коректне рішення проблеми адаптації промисловості, перш за все хімічної, до нових цін на газ; зробити помітний крок у детінізації економіки; розблокувати експорт зерна; залучити додаткові позичкові ресурси для розвитку транспорту; утриматися від різкого підвищення тарифів на залізничні перевезення; розв'язати проблему відшкодування ПДВ експортерам; ввести систему підтримки інвестиційного імпорту; розширити масштаби експорту електроенергії та зброї; здійснити прорив у розвитку іпотечного кредитування для фінансування житлового будівництва; посилити роль фінансового сектору у зростанні ВВП; покращити роль статистики в оцінці реальних масштабів динаміки кінцевого суспільного доходу нації.