ru ua

Підставою для вбивства нардепа Щербаня стала неможливість поділити ринок газу в Донецькій обл., - документ

Підставою для вбивства у 1996 році народного депутата Євгена Щербаня, в якому підозрюються екс-прем'єри Юлія Тимошенко і Павло Лазаренко, стала неможливість поділити ринок газу в Донецькій області. Про це йдеться в повідомленні про підозру, переданому напередодні Тимошенко, повідомляє "Комерсант-Україна".

"Витяги з повідомлення про підозру", що опинилися в розпорядженні видання, складаються з двох частин. Джерела в силових структурах стверджують, що від оригіналу повідомлення документ відрізняється незначно. Фігуранти справи про вбивство Євгена Щербаня, зокрема Юлія Тимошенко і Павло Лазаренко, вказуються в ньому як Т. і Л. відповідно. У першій частині викладаються обставини появи на українському ринку компанії "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ), яку очолювала Юлія Тимошенко, і формування заборгованості компанії перед міністерством оборони Росії (МО РФ) за куплений газ в обмін на надання будівельних послуг. Слідство встановило, що "своїми умисними діями Т., діючи за попередньою змовою з Л., заподіяла державі Україна матеріальний збиток в особливо великих розмірах на суму 3 млрд 113 млн 53 тис. 506 грн 26 коп.". У зв'язку з цим Юлія Тимошенко підозрюється в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (в редакції 2001 року; "привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем"; максимальне покарання - 12 років позбавлення волі). Раніше українські суди визнали вимоги МО РФ правомірними і зобов'язали державу відшкодувати зазначену шкоду. Вчора ж це рішення підтвердив Вищий господарський суд.

Друга частина документа присвячена обставинам підготовки вбивства народного депутата II скликання Євгена Щербаня. За версією слідства, передумовою до скоєння цього злочину стали дії тодішнього першого віце-прем'єра Павла Лазаренка, який лобіював прийняття 22 грудня 1995 року постановою уряду №1033 "Порядок забезпечення природним газом народного господарства і населення в 1996 році". Згідно з цим документом, за кожною областю закріплювався єдиний оптовий постачальник газу, у якого всі підприємства були зобов'язані закуповувати паливо за встановленою ним ціною. У Дніпропетровській і Донецькій областях таким постачальником виявилася компанія ЄЕСУ. "За надання протекції на державному рівні, лобіювання інтересів і усунення перешкод в роботі підприємства президент ЄЕСУ (Юлія Тимошенко) систематично перераховувала на зазначені Л. рахунки в банківських установах грошові суми в розмірі 50% від всього прибутку, отриманого компанією від вчинення комерційної діяльності", - стверджує слідство.

У Генеральній прокуратурі (ГПУ) упевнені, що "однією з перешкод" на шляху реалізації цього плану став Євген Щербань, який в свою чергу ініціював появу розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 12 лютого 1996 №71. Воно носило аналогічне урядовим документам назву, але різниця полягала в тому, що "єдиною організацією, яка уповноважена на укладення договорів з оптовими імпортерами природного газу на постачання його підприємствам Донецької області", є не ЄЕСУ, а корпорація "Індустріальний союз Донбасу". Як стверджують слідчі, "на цьому грунті" між Павлом Лазаренком, Юлією Тимошенко і Євгенієм Щербанем "виникали конфлікти, оскільки підприємства, підконтрольні останньому, категорично відмовлялися працювати з ЄЕСУ на умовах Т. і Л.".

Позиція Євгена Щербаня сприяла зменшенню прибутку ЄЕСУ і, як наслідок, особисто Юлії Тимошенко та Павла Лазаренка, які ще на початку 1996 року "спільно прийняли рішення про його вбивство", сказано в документі. "Так як безпосередньо Т. і Л. не могли скоїти вбивство Євгена Щербаня, вони вирішили замовити його іншим особам, тобто організувати вбивство", - зазначають у Генпрокуратурі.

Подальші події, за версією слідства, розвивалися так: у першій половині 1996 року радник Павла Лазаренка Петро Кириченко, "не знаючи про справжні наміри Т. і Л.", організував у будинку відпочинку "Пуща-Водиця" зустріч Павла Лазаренка з кримінальним авторитетом з Дніпропетровська Олександром Мільченко на прізвисько Матрос. Як стверджують слідчі, на початку року вони зустрічалися кілька разів, і на одній з таких зустрічей Лазаренко познайомив Матроса з Юлією Тимошенко. "Т. і Л., діючи за попередньою змовою між собою, замовили М. (Олександру Мільченко) вбивство Євгена Щербаня, гарантувавши за це виплату винагороди в розмірі 3 млн дол. і, на прохання М., сприяння в приватизації Царичанського заводу мінеральних вод", - вказується в документі. Для виконання цього замовлення Матрос звернувся до керівників банди, яка з кінця 1993 року діяла в Україні, а в 1995-му організувала вбивство президента футбольного клубу "Шахтар" Ахатя Брагіна.

"Для обговорення умов виплати винагороди за вбивство Євгена Щербаня" в першій половині 1996 року Юлія Тимошенко особисто зустрічалася з Матросом і одним з керівників банди в столичному готелі "Національний", де в той час жила, стверджують в ГПУ.

У підготовці вбивства Євгена Щербаня були задіяні 15 осіб. Для скоєння злочину члени банди купили два комплекти форми співробітників цивільної авіації, комплект форми співробітника міліції, рації і вогнепальну зброю: два пістолети-кулемети "Аграм-2000", два пістолети ТТ, автомат АКМ, гранати "Ф-1". У тексті документа докладно описані обставини вбивства Євгена Щербаня, яке сталося 3 листопада 1996 р. в аеропорту Донецька. Коли Євген Щербань разом з дружиною вийшли з літака, один з виконавців убивства Вадим Болотських (згодом засуджений за вбивство до довічного ув'язнення), "наблизився до Щербаня і двома пострілами з пістолета ТТ вбив його". Його спільник відкрив безладну стрілянину з "Аграм", в результаті чого було вбито ще п'ять осіб.
Частину обумовленої суми за вбивство - 500 тис. дол. - Павло Лазаренко передав Олександру Мільченко через свого помічника, а той віддав їх Матросу 4 листопада, спеціально для цього відправившись в Дніпропетровськ.

Після цього, стверджують слідчі, Юлія Тимошенко і Павло Лазаренко почали зволікати з виплатою решти суми. "Помічник Л. К. (Петро Кириченко) на прохання М. зустрівся з Т. і повідомив про його невдоволення, пов'язане зі зволіканням виплати решти частини грошей за виконане вбивство Щербаня, на що Т. сказала, що заплатить", - впевнені слідчі. Після цього Юлія Тимошенко, "реалізуючи спільний умисел з Л.", забезпечила переказ грошей на рахунки Петра Кириченка, який у свою чергу повинен був перевести їх на рахунки Мільченко "та керівників злочинної банди". Особливо активно платежі (всього їх було 9) з рахунків проводилися в травні 1997 року.

Загальна сума виплачених грошей за вбивство Євгена Щербаня склала 2,82 млн дол. "Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в організації спільно з Л. умисного вбивства при обтяжуючих обставинах - з корисливих мотивів, Т. скоїла злочин, передбачений ч. 4 ст. 19. п. "а" ст. 93 Кримінального кодексу (в редакції 1992 року ", - підсумували в ГПУ.

Слід зазначити, що зазначена стаття - "умисне вбивство" - зараз передбачає максимальне покарання у вигляді довічного ув'язнення. Раніше за цей злочин засуджували до страти.

Група захисників Юлії Тимошенко поки не встигла ознайомитися зі змістом цього документа. "Ніхто, крім Юлії Тимошенко, ще його не бачив, вона не встигла передати його нам. Але, виходячи із заяв керівництва Генеральної прокуратури, я можу припустити, що все, що міститься в цьому "повідомленні про підозру", - безпідставні та нічим не аргументовані звинувачення", - заявив виданню один з адвокатів екс-прем'єра Олександр Плахотнюк. Він додав, що при передачі цього документа його підзахисній була порушена процедура, оскільки Юлії Тимошенко "не роз'яснили її процесуальні права".

Читайте також: ГПУ має намір почати слідчі дії з Тимошенко 24 січня, в разі якщо вона визначиться із захисником