Закон «Про здійснення державних закупівель», який набуде чинності 30 липня, не передбачає істотних змін у процедурі проведення торгів і не здатний серйозно вплинути на склався механізм закупівель. По суті, це формальне виконання вимог Конституції. Таку думку висловив партнер юридичної фірми ILF, кандидат юридичних наук Сергій Сільченко.
«Дійсно важливі зміни стосуються сфери держрегулювання і контролю за здійсненням закупівель. Згідно із законом, функції уповноваженого органу у сфері держзакупівель і органу оскарження тепер будуть виконувати різні структури. На Мінекономіки покладено завдання нормотворчості, встановлення правил, контролю, а завдання, пов'язані з розглядом скарг, покладаються на Антимонопольний комітет України. Таке рішення є правильним, оскільки з'єднання нормотворчості і контролю в одному органі завжди дає підстави для підозр в непрозорості», - відзначає експерт.
Тим не менш, за словами юриста, залишається можливим застосування корупційних схем. «Виходячи з практики, найбільш імовірним буде неправомірне використання процедури закупівлі в одного учасника, а також зловживання правом оскарження дій замовника. У першому випадку вигоду може отримати чиновник, який погоджується на позаконкурсну закупівлю, а в другому - скаржник, який буде прагнути отримати «відкат» за відкликання скарги. Незважаючи на нові обмеження, встановлені законом щодо пов'язаних осіб та недопущення змови при проведенні торгів, узгоджені дії учасників торгів повністю викорінити навряд чи вдасться», - відзначив юрист.
За його словами, закон не вирішив проблеми, пов'язані зі сферою застосування. «Іншими словами вартісні межі для застосування закону не змінилися в порівнянні з колишнім Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Порогова величина для товарів і послуг починається від 100 тис. грн, а для робіт від 300 тис. грн. Невеликі закупівлі, особливо в сільській місцевості, буде здійснювати дуже складно на увазі недостатньої конкуренції. Тобто, за законом зробити закупівлю в одного учасника можна лише в тому разі, якщо торги двічі не відбулися через відсутність конкуренції, але це займе досить тривалий час. З огляду на це, а також рівень інфляції в Україні, порогові величини доцільніше було б збільшити. Ще одним недоліком є збереження норми про те, що умови договору, укладені за результатами закупівлі, не можуть змінюватися. З одного боку, це виключає несумлінний змову переможця торгів і замовника, а з іншого боку існують товари, ціна яких може істотно коливатися в залежності від сезону, наприклад, продукти харчування. На практиці я стикався з прикладами, коли ціна на товар протягом року змінювалася по 3-4 рази. У результаті, доводиться розривати договір і проводити нову процедуру закупівлі або ж працювати за заниженими або завищеними цінами», - сказав С.Сільченко.