НКЦБФР пропонує зобов'язати міноритаріїв продавати акції власникам 95% капіталу емітента
Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР) підготувала проект змін в закон "Про акціонерні товариства" (АТ), який пропонується доповнити новою статтею 65-1. Вона передбачає примусовий викуп акцій товариства власником або групою власників більше 95% капіталу компанії в тому випадку, якщо мажоритарій висловить бажання провести його. Якщо ж акції емітента пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, тримачі дрібних пакетів будуть змушені в будь-якому випадку продати свої частки основного власнику АТ, повідомляє "Комерсант-Україна".
Аналогічна норма містилася в законопроекті №6216 від 19 березня 2010 року авторства Юрія Воропаєва і Володимира Мальцева. Незважаючи на протести учасників ринку, які заявляли про те, що дана норма позбавить їх інструментів для торгівлі, документ таки був прийнятий 22 грудня. Однак закон не набув чинності - Президент ветував його, зажадавши прибрати з документа надання мажоритаріям права вимагати продажу їм акцій, оскільки ця норма суперечить Конституції. "Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток, в силу суспільної необхідності", - аргументував Президент.
Член НКЦБФР Анатолій Амелін каже, що самі учасники ринку попросили регулятора повернутися до цієї ідеї. "Як не дивно, ініціаторами були компанії, які найбільше опиралися цьому в 2010 році. Для багатьох фондів це єдина можливість продати папери за ринковою ціною", - вважає Амелін. Генеральний директор Української асоціації інвестиційного бізнесу Андрій Рибальченко зауважив, що серед керуючих фондами немає єдиної позиції щодо впровадження практики викупу акцій мажоритаріями. "Вони готові підтримувати документ в частині одних акцій і абсолютно проти нього, якщо йдеться про інші папери. Протягом тижня зміни будуть обговорюватися, і ми зможемо визначити позицію асоціації", - додав він.
Торговці цінними паперами згодні на цей крок, який фактично прибере з ринку більшість торгованих на фондовому ринку паперів з free float менше 5%. "Якщо акціонерні товариства не можуть бути реальними публічними АТ, то краще дати власникам можливість перетворити їх в приватні АТ і виключити з лістингу", - вважає керуючий директор ІК Dragon Capital Дмитро Тарабакін. З ним погоджується член торгового комітету асоціації "Фондове партнерство" Оксана Параскева, оскільки ринок все більше дискредитує цінність лістингу. "У деяких країнах такі процедури (обов'язковий викуп) були успішно проведені. Наш ринок вже давно цього потребує", - сказала вона, наголосивши на необхідності зміни процедури визначення ціни викупу. Згідно з документом, ціна буде визначатися станом на день, що передує одержанню емітентом вимоги мажоритарія з викупу акцій. На думку Параскевою, короткий термін визначення ціни може спричинити за собою спроби маніпулювати ціною як міноритаріями, так і мажоритаріями.
Зі вступом цієї норми в силу фондовий ринок може втратити акції "Азовсталі" (за даними ІК Concorde Capital, 96% контролює група СКМ), Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча (99% у СКМ) і Алчевського меткомбінату (96% у ІСД). "Азовсталь" та Алчевський меткомбінат входять в список акцій, що використовуються при розрахунку індексів "Української біржі" і ПФТС. "Ринок втратить близько десятка хороших паперів", - вважає віце-президент КУА "Кінто" Анатолій Федоренко. Всього в лістинг ПФТС входять 46 акцій, "Української біржі" - 16.
Дія нового закону розкриє проблему "невідомих міноритаріїв". За словами Анатолія Федоренка, у більшості ОА є акціонери, які отримали папери в ході приватизації. "За підрахунками Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв, приблизно 4-5 млн власників акцій в Україні поки не ідентифіковані", - додав він.
Читайте також: НКЦБФР у вересні 2012 р. зареєстрував на 63,7% більше випусків акцій - на 3,6 млрд грн
