Модель технічного регулювання, запроваджена в ЄС, є найбільш ефективною для міжнародного співробітництва, - фахівці.

Фундаментом створення та функціонування єдиного світового ринку є вільне переміщення товарів. Наявність в міжнародній торгівлі технічних бар'єрів створює перешкоди як для виходу української продукції на європейські та міжнародні ринки, так і для доступу вітчизняних споживачів до якісних закордонних продуктів. Механізми ліквідації технічних бар'єрів в торгівлі базуються на взаємному визнанні результатів оцінки відповідності, що може бути забезпечено тільки в результаті технічної гармонізації.

Така гармонізація досягається наявністю в країні сучасної системи технічного регулювання, яка б відповідала загальновизнаним міжнародним нормам та правилам, насамперед, Світової організації торгівлі та міжнародних організацій з стандартизації - ISO, IEC, ITU. Основними складовими системи технічного регулювання є стандартизація; оцінка відповідності (сертифікація товарів, робіт, послуг), метрологія , акредитація органів з оцінки відповідності та випробувальних і калібрувальних лабораторій.

Встановлюючи правила та порядок застосування елементів регулювання у їхньому взаємозв'язку, законодавець формує відповідну модель технічного регулювання. Про це в статті для РБК-Україна розповіли перший заступник директора інституту випробувань та сертифікації (УкрТЕСТ) Леонід Воробей та провідний інженер «Укрметртестстандарту» Неля Московська.

Система технічного регулювання, прийнята в країнах ЄС

В Євросоюзі створена система технічного регулювання, яка на сьогодні у світі розглядається, як найбільш ефективна модель для міжнародного співробітництва, оскільки визначально створювалась для формування єдиного економічного простору. Цей факт відмічено у звіті Європейської економічної комісії ООН за 2003 р.

Ефективність європейського підходу у сфері технічного регулювання підтверджується наявністю угод про взаємне визнання результатів оцінки відповідності з такими країнами, як Японія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Швейцарія, Ізраїль. В країнах ЄС вільне переміщення товарів базується на основі «Нового підходу» до технічної гармонізації і стандартизації (прийнятий Радою Європи 7 травня 1985 р.) та «Глобального підходу» у сфері оцінювання відповідності (прийнятий Радою Європи 21 грудня 1989 р.). Такі підходи реалізуються через відповідні інструменти - директиви ЄС, які також затверджуються Радою Європи.

Основні принципи «Нового підходу» зводяться до наступного:

- в директивах на продукцію задають обов'язкові для виконання загальні (суттєві) вимоги безпеки;

- задачі встановлення конкретних характеристик покладається на європейські стандарти, які є добровільними для застосування;

- продукція, яка виготовлена згідно з вимогами гармонізованих з директивою ЄС європейських стандартів розглядається як відповідна суттєвим вимогам директиви (принцип презумпції відповідності);

- продукція може бути розміщена на ринку ЄС тільки після процедури оцінки відповідності;

- нагляд за ринком забезпечують державні органи.

«Глобальний підхід» передбачає застосування модулів для різних стадій процедур оцінювання відповідності, встановлення єдиних критеріїв їх використання та призначення спеціальних органів, що виконують ці процедури. Модульний підхід дозволяє формувати безліч сполучень модулів і, таким чином, збільшити кількість схем підтвердження відповідності, з яких можливо вибрати схему, адекватну рівню можливого ризику заподіяння шкоди конкретною продукцією. Що стосується малого бізнесу, то в ЄС в цей час розробляються методичні документи з відбору та впровадження модулів оцінки відповідності продукції дрібносерійного та несерійного виробництва з урахуванням специфіки підприємств малого та середнього бізнесу.

За суттю, перераховані основні принципи і визначають модель технічного регулювання в країнах ЄС. Виключно важливо, що ці принципи представляють собою цілісну систему. Іншими словами, виключення із цього набору хоч одного принципу порушує системність підходу. В цілому, застосування такої моделі технічного регулювання створює сприятливі умови для вільного обігу безпечних товарів та суттєво обмежує адміністративне втручання в розміщення виробів на ринку та господарську діяльність виробників.

Формування системи технічного регулювання в Україні

Зі вступом у 2008 р. до Світової організації торгівлі (СОТ), Україна прийняла правила гри, які діють на світовому ринку і, з метою подолання технічних бар'єрів в торгівлі з країнами-членами СОТ, взяла на себе зобов'язання до 2012 р. реформувати національну систему технічного регулювання. Відомо, що Україна приводить національну систему технічного регулювання до визнаної у світі, європейської моделі, тобто до норм та правил, які прийняті в країнах - членах ЄС.

З прийняттям Верховною Радою законів «Про стандартизацію», «Про підтвердження відповідності», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», національна система технічного регулювання почала адаптуватися до міжнародних, в першу чергу, європейських вимог. Основну увагу сконцентровано на впровадженні європейських директив «Нового підходу», гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими. Установлено, що європейські директиви впроваджуються в Україні в якості технічних регламентів.

Технічний регламент, як нормативно-правовий акт, прийнятий органом державної влади, встановлює обов'язкові вимоги щодо усунення загрози для національної безпеки; захисту життя, здоров'я та майна людини; захисту тварин, рослин та довкілля та ін. Під кожний затверджений регламент слід оприлюднювати перелік національних стандартів, що забезпечують відповідність до вимог регламентів.

Принципи «Глобального підходу» запроваджені в Україні «Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах» та застосовані в усіх інших технічних регламентах. На даний час в Україні протягом 2003-2010 рр. прийнято 30 технічних регламентів, які розмішені на сайті gssu.gov.ua у розділі «Регуляторні акти та технічні регламенти».

Відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, в лютому 2008 р. було розпочато переговорний процес щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, інтегральною складовою якої є положення Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ). Виходячи з європейської практики укладання подібних угод, невід'ємним додатком до положень Угоди про ЗВТ має бути Протокол щодо оцінки відповідності та прийнятністі промислової продукції АСАА (угода про взаємне визнання Україною та ЄС сертифікатів відповідності на промислову продукцію).

Такі угоди укладались ЄС з країнами, які були кандидатами на членство в ЄС, та країнами Середземномор'я, і дали змогу продукції, що охоплювалась цими угодами, вільно просуватись на внутрішньому ринку ЄС без додаткових процедур оцінки відповідності.

У рамках плану дій АСАА було визначено і погоджено з європейською стороною чотири пріоритетні сектори української промисловості (низьковольтне обладнання, машини і механізми, прості посудини високого тиску, електромагнітна сумісність), у яких буде здійснюватись доступ продукції на ринки сторін на основі дії Угоди АСАА.

Технічне регулювання в Україні електротехнічної галузі

Діяльність УкрТЕСТ

Продукція та послуги, в яких використовується електрична енергія, вимагають високого рівня захисту споживача. З метою гармонізації законодавства держав-членів ЄС стосовно електричного обладнання Радою Європи на принципах «Нового та Глобального» підходів було прийнято директиву 73/23/ЕЕС (сьогодні це перевидана директива 2006/95/ЕС), яка охоплює усі чинники небезпеки, які можуть виникати за використання електрообладнання. Саме з урахуванням вимог цієї директиви в Україні прийнято «Технічний регламент з підтвердження відповідності безпеки низьковольтного обладнання», який розроблено фахівцями Українського науково-технічного інституту випробувань та сертифікації електрообладнання (УкрТЕСТ), що діє у складі державного підприємства Укрметртестстандарт (Київ). Компетентність та технічні можливості УкрТЕСТ підтверджені відповідною акредитацією Національного агентства з акредитації України (НААУ).

УкрТЕСТ на сьогодні - єдина в Україні організація, яка нотифікована в Міжнародній системі сертифікації IECEE в якості Українського національного сертифікаційного органу і випробувальної лабораторії з правом видавати та визнавати міжнародні сертифікати в схемі СВ IECEE. Видані інститутом сертифікати визнаються в 54 індустріально розвинутих країнах світу, що входять до системи IECEE, яка створена Міжнародною електротехнічною комісією (IEC) для сприяння міжнародній торгівлі електрообладнанням, призначеним для використання у побуті, виробничих приміщеннях, майстернях, закладах охорони здоров'я та подібних місцях, де користувачами такої техніки є переважно непідготовлені пересічні споживачі.

Міжнародне визнання УкрТЕСТ та підписання ряду угод про взаємне визнання робіт з сертифікації продукції з нотифікованими органами країн ЄС (Німеччина, Польща, Чехія, Словакія) створили умови для вітчизняних виробників електротехнічної продукції для виходу на зарубіжні ринки при суттєвому знижені фінансових та часових витрат. При поставках продукції в країни ЄС виробники можуть використовувати результати випробувань та сертифікації, проведеної в УкрТЕСТ, при формуванні технічного файлу документації, підготовці декларації в маркуванні знаком СЄ.

Для подальшого науково-технічного розвитку УкрТЕСТ та доведення його до необхідного сучасного рівня, наприкінці 2009 р.у ДП «Укрметртестстандарт» введено в дію новий, збудований за власні кошти, інженерно-лабораторний корпус загальною площею 3400 кв. м, який розрахований на одночасну роботу 200 працівників. У споруді розміщені сучасні комплекси з загальнотехнічних випробувань (у складі ділянок кліматичних та механічних випробувань); з випробувань на безпеку електропобутової, електронної та медичної техніки; з випробувань на електромагнітну сумісність. На даху будівлі розміщена пласка «відкрита площадка» для проведення вимірювань електромагнітного поля, яка відповідає вимогам міжнародних та національних стандартів з випробувань показників електромагнітної сумісності електрообладнання, а над нею - радіопрозоре повітряноопорне приміщення з підігрівом для проведення випробувань у зимовий час.

Крім технічного регламенту з безпеки низьковольтного обладнання, УкрТЕСТ, в визначеному законодавством України порядку, призначений на виконання робіт з оцінки відповідності продукції вимогам інших технічних регламентів, розроблених на основі директив ЄС «Нового підходу», як то: ТР з електромагнітної сумісності; ТР максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами; ТР засобів індивідуального захисту; ТР радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання; ТР обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні; ТР щодо медичних виробів.

Аналіз ситуації в галузі дії у визначених Угодою АСАА сферах економіки характеризується наступним.

Стандартизація

В розвинених країнах світу проблемами стандартизації в галузі електротехніки переймаються національні комітети Міжнародної електротехнічної комісії. Розвивається стандартизація в цих країнах переважно за рахунок активної участі великих промислових підприємств, асоціацій та союзів, експортерів, органів з підтвердження відповідності і ін. - основних споживачів стандартів. В Україні фінансування робіт зі стандартизації проводиться в основному за рахунок коштів держбюджету і інші джерела практично не залучаються.

Однак, держава не в змозі вирішувати усі питання стандартизації за свій рахунок, внаслідок чого має місце хронічне відставання національної нормативної бази, гармонізованої з міжнародними та європейськими стандартами. Разом з тим, розгляд та голосування проектів міжнародних стандартів IEC технічними комітетами з стандартизації України проводиться не компетентно та без визначення національних відмінностей економіки країни, а тому в результаті гармонізації розробляються національні стандарти типу «модифікований» та «нееквівалентний». Це зводить нанівець процес гармонізації.

Підтвердження відповідності

В багатьох випадках, особливо для потенційно небезпечної продукції, держава та споживач мають бути впевнені, що вона виробляється відповідно до встановлених вимог і має прийнятний на сучасному етапі світової практики рівень безпечності. Для цього встановлюють процедуру оцінення відповідності органами з сертифікації, яка у загальному передбачає визначення характеристик продукції, запевнення у відповідності (сертифікат відповідності, декларація про відповідність), реєстрацію та інспектування.

Технічні регламенти, що розповсюджуються на електротехнічну продукцію, основною формою підтвердження відповідності передбачають декларування відповідності виробником, а не обов'язкову сертифікацію, що не потребує залучення органів з оцінки відповідності. Допомога цих органів може знадобитись у випадках, коли декларант самостійно не може визначитись з вибором доказової бази, не має достатньої інформації щодо згармонізованих стандартів та їх національних відмінностей, не може самостійно провести випробування, має проблеми з заповненням декларації та ін. З метою надання технічної допомоги в сфері дії кожного технічного регламенту в нашій країні призначені консультативно-методичні центри, які мають в наявності технічно компетентний персонал та високооснащену випробувальну базу, національне та міжнародне визнання. Одним з таких центрів і є УкрТЕСТ.

Акредитація

Універсальний інструмент формування довіри до діяльності органу з оцінки відповідності (ООВ) - його акредитація, тобто офіційне визнання, на основі міжнародних вимог до компетентності (лат.: відповідаю, підходжу).

З 1 січня 2010 р. набуло чинності прийняте Європарламентом та Радою розпорядження, яким встановлюються правові рамки застосування акредитації в якості гармонізуючого інструменту європейського ринку, і згідно з яким в кожній країні повинен бути створений лише єдиний Національний орган з акредитації. Діяльність таких органів повинна контролюватись Європейською асоціацією з акредитації (ЕА). В нашій країні таким органом є Національне агентство з акредитації України (НААУ).

Саме НААУ науково-технічною комісією з акредитації Міждержавної Ради з стандартизації, метрології та сертифікації СНД доручена розробка «Угоди про взаємне визнання робіт з акредитації органів з оцінки відповідності» для країн СНД. На сьогодні проект Угоди проходить стадії обговорення у відповідних органах СНД. В той же час основною задачею НААУ, як складової національної системи технічного регулювання, є його приєднання до ЕА у секторах: органи сертифікації продукції, органи сертифікації систем управління, калібрувальні та випробувальні лабораторії. В листопаді 2009 р. НААУ підписано Угоду з ЕА про визнання акредитації в сфері сертифікації персоналу, що дає можливість найближчим часом вирішувати питання щодо визнання і в інших сферах акредитації.

Система технічного регулювання в РФ

Як вважають російські фахівці, в Російській Федерації модель технічного регулювання не визначена - власна чи подібна системам технічного регулювання, які діють у ЄС, США або країнах Азійсько-Тихоокеанського Форуму економічного співробітництва. При цьому принципи регулювання, встановлені у чинному федеральному законі «О техническом регулировании» декларативні та не дають уявлення про практичні механізми технічного регулювання.

Міжнародні організації - Міжнародне економічне співробітництво розвинених країн (ОЄСР) та Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЄС) - попереджають, що «застосування невідповідних регламентів може призвести до значного зростання витрат та неефективної діяльності, як окремого сектору, так і усієї економіки...». Ще у квітні 2006 р. на засіданні уряду РФ тодішній прем'єр-міністр Михайло Фрадков оцінив результати реформи технічного регулювання таким чином: «Проведена супероперация в интересах наших глобальних конкурентов... Предстоит разобраться, кто вверг нас в эту пучину с такой степенью некомпетентности...». З тієї пори майже нічого не змінилося.

Це змусило у грудні 2009 р. Г.Колмогорова, С.Безверхого, Г.Вороніна, які були головами держстандарту Росії протягом 1984-2001 рр., звернутись до Президента Росії з відкритим листом з приводу реформування системи технічного регулювання у РФ. Фахівці зазначають, що ще при підготовці законопроекту «О техническом регулировании» у 2002 р. науково-технічне та інженерне співтовариство країни, а також вони самі різко виступали проти його прийняття, не погоджуючись ні з концепцією документу, ні з його змістом. Зокрема, в країні лише систем акредитації налічується більше двох десятків, що створює між ними нездорову конкуренцію і не дає можливості представити Росію у міжнародному форумі з акредитації. І тепер, коли система технічного регулювання в РФ зайшла в глухий кут, фахівці, які підписали відкритий лист, вважають, що для виправлення ситуації вкрай необхідно здійснити такі першочергові заходи, як: відмінити закон «О техническом регулировании» та прийняти закони «О стандартизации», «Об оценке соответствия», «О государственном контроле и надзоре в системе технического регулирования».

Таким чином, Росія практично повторить шлях, вже пройдений Україною.