J.P.Morgan і Citigroup вимагали дуже багато гарантій від Lehman, що стало однією з причин банкрутства цього банку, - експертний звіт.
Два провідні американські фінансові інститути, J.P.Morgan Chase і Citigroup, вимагали дуже багато гарантій від Lehman Brothers, що стало однією з причин браку ліквідності, а згодом і банкрутства цього інвестбанку, йдеться в експертному звіті, представленому наприкінці минулого тижня до федерального суду Нью-Йорка, пише РБК daily.
Згідно з даними звіту, впродовж 2007-2008 рр. Lehman випробовував проблем з ліквідністю, які він ретельно приховував. Одним з найважливіших завдань банку було збереження довіри партнерів і інвесторів. Для цього йому було потрібно переконати в своїй надійності рейтингові агентства, для яких ліквідність і перевищення власного капіталу над позиковим є головними показниками. Як стверджує глава юридичної компанії Чікаго Jenner & Block Антон Валукас, за допомогою махінації під назвою Repo 105 Lehman вдалося наприкінці першого і другого кварталів 2008 р. тимчасово вивести з балансів борги на суму 50 млрд дол. і таким чином показати нижчий рівень фінансової залежності. Той факт, що операції Repo 105 переслідували тільки цю мету і ніяку іншу, підтвердив слідству аудитор банку Мартін Келлі.
Восени 2008 р., після того, як на межі банкрутства опинився фінансовий інститут Bear Stearns, увага Комісії з цінних паперів і бірж США, а також Федеральної резервної системи Нью-Йорка була прикута до ліквідності Lehman Brothers. Останній, проте, наполегливо продовжував стверджувати, що у нього все гаразд. У другому кварталі Lehman зазнав багатомільярдних збитків, після чого міністр фінансів США Генрі Полсон застеріг главу банку Річарда Фалда про загрозу колапсу у разі відсутності прибутковості в третьому кварталі. Керівництво Lehman це попередження не послухало. Третій квартал закінчився із збитком майже в 4 млрд дол., а плану з виживання у банку так і не з'явилося. При цьому у вересні 2008 р. банк опублікував інформацію про те, що його рівень ліквідності складає 40 млрд дол., умовчавши про те, що насправді далеко не всі ці кошти є ліквідними.
Як підкреслює А.Валукас, головна провина керівництва банку не в помилкових рішеннях, а в тому, що генеральний директор Річард Фалд і фінансові директори приховували тяжке положення банку за допомогою неправдивих фінансових звітів. У цьому їм допомагав зовнішній аудитор - компанія Ernst & Young.