RU

Грузинська опозиція заявила про необхідність переходу до радикальних дій, але таких, що не виходять за рамки закону.

Грузинська опозиція говорить про необхідність переходу до радикальних дій, але таких, що не виходять за рамки закону. "Я не хочу, щоб хоч одна людина дивилася з сумнівом на нашу перемогу. Якщо ми не допустимо помилок, обов'язково переможемо", - сказала на мітингу лідер партії "Демократичний рух - Єдина Грузія" Ніно Бурджанадзе. Однією з радикальних дій опозиціонери вважають пікет будівлі державного телебачення, який почнуть вранці 1 травня і проведуть протягом всього дня. "Машина дезинформації буде ізольована протягом всього дня. Ми маємо справу не з журналістами, а з системою, і повинні ізолювати її", - сказала лідер партії "Шлях Грузії" Саломе Зурабішвілі. Опозиціонери відзначають, що державне телебачення не належить народу і виконує замовлення уряду, необ'єктивно освітлюючи акції опозиції. Грузинська опозиція 9 квітня почала проведення акцій протесту з вимогою відставки президента країни Михайла Саакашвілі і зажадала від нього протягом доби добровільно піти у відставку. Проте 10 квітня глава держави сказав, що не має наміру йти у відставку, і знов запропонував опозиції сісти за стіл переговорів і розділити відповідальність за країну. У відповідь на заяву президента опозиція оголосила про загальну непокору. Проте при цьому опозиціонери погодилися на діалог з М.Саакашвілі, але тільки у разі їх публічності і лише з питання його відставки. З 13 квітня опозиція почала другу хвилю громадянської непокори, в рамках якої ухвалила рішення про проведення цілодобових акцій перед президентською резиденцією в Тбілісі, де працює М.Саакашвілі. На території, прилеглій до резиденції, опозиціонери встановили декілька десятків наметів і дві камери-клітки. Також з 23 квітня опозиція почала здійснення акцій переслідування М.Саакашвілі. Крім того, опозиціонери і їх прихильники пікетують будівлі державної канцелярії, парламенту і державного телебачення. Вони також почали мобілізацію своїх прихильників у всіх регіонах країни, яких привозять в Тбілісі для участі в акціях.