Голова Рахункової палати Валерій Пацкан: Ми не знаємо, скільки у нас вимушено переселених осіб

Голова Рахункової палати Валерій Пацкан: Ми не знаємо, скільки у нас вимушено переселених осіб
Фото: Валерій Пацкан (Віталій Носач, РБК-Україна)

Цьогоріч є ризик, що державний бюджет не дорахується запланованих доходів. Разом з тим видатки на соціальні виплати та інфраструктурні проекти збільшуються. Хоча їхня ефективність досить часто викликає сумніви навіть у самих чиновників та депутатів. Скільки грошей вже не вистачає у бюджеті цього року, чому державні компанії опираються аудиту і як вирішити проблеми з дорогами – в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

Про аудит "Нафтогазу" та тарифи

Минулого тижня ви анонсували перевірку газотранспортної системи. Що саме плануєте перевіряти: фінансові показники, прибутки "Нафтогазу" від транзиту?

Ми будемо перевіряти ефективність управління об’єктами державної власності у нафтогазовому комплексі, що мають наслідки для державного бюджету. Мова йде не лише про "Нафтогаз". Це стосується і решти підприємств, що входять до структури НАКу.

На початку цього року ми завершили попередній контрольний захід по "Нафтогазу". Дослідили документи, які нам надав Секретаріат Кабінету міністрів та Міністерство економічного розвитку та торгівлі. Є декілька моментів, що вже викликають розуміння, чому у "Нафтогазі" не хочуть, щоб ми далі заходили і перевіряли. Ну, наприклад, виявили, що умови оплати праці в НАКу формуються непрозоро. Минулого року середньомісячна зарплата у "Нафтогазі" у 15 разів перевищувала її розмір по Україні.

У нас найбільші повноваження для аудиту. У інших органів немає таких повноважень як у нас, хоча НАК намагається через юристів обмежуватися відписками.

Що за минулий рік? Сума нарахованих дивідендів за результатами роботи за 2017 рік склала 29,5 млрд гривень. Ці кошти мали бути сплачені до 1 липня 2018 року. Але Кабінет міністрів чомусь робить розстрочку, порушуючи чинне законодавство, приймає розпорядження, яким дозволяє залишити нерозподіленою частину прибутку. В результаті в держбюджет не надійшло вчасно 17,7 млрд гривень.

Що далі відбулося? Ми отримали ці документи. Але в "Нафтогаз" тоді нас не пустили. Ми звернулися до Генеральної прокуратури. Повідомили про перешкоджання діяльності Рахункової палати. Відомості внесені до ЄРДР, досудове розслідування здійснюється Шевченківським управлінням поліції Києва. Має бути розслідувано, чому було перешкоджання з боку НАКу членам Рахункової палати, і це мало би реально відкрити шлях, дослідити, що відбувається у "Нафтогазі".

Ви вже сказали, що минулого року Рахункова палата намагалася перевірити НАК, але тоді отримала певний опір та відмову. Після цього була спроба вийти на когось з керівників компанії, можливо, на Андрія Коболєва?

Я особисто з ним розмовляв. Перед самим контрольним заходом йому дзвонив, попередив, що буде заходити наша контрольна група і що ми хочемо максимально ефективно у стислі терміни провести аудит. Казав йому, щоб не шукав у нас ворогів, а шукав партнерів, йому це так само потім буде потрібно, оскільки у нього буде змога побачити, де у компанії, можливо, відбуваються фінансові маніпуляції. Можливо, там нічого не буде, можливо, ми скажемо, що там все добре. Але зараз без документів я нічого не можу сказати.

Ще тоді ми направили до компанії листа щодо перевірки. Після цього їхній юридичний департамент знаходив зачіпок більше, ніж потрібно. Дійсно є проблематика: коли прописували закон, багато моментів випустили. Але ж ми державний орган. Держава – єдиний засновник і акціонер "Нафтогазу". Корпоративними правами, що належать державі у НАК, керує уряд. Дивіденди йдуть до державного бюджету. Тому не може бути перешкоджань діям Рахункової палати.

А НАК так і не надав вам жодних документів?

Взагалі нічого не надали. Ми робили декілька запитів. Вони зробили відписку. Ми змінили назву контрольного заходу. Але все рівно нічого не відбулося. Тоді ми провели перевірку за наявними документами. Зрозуміло, що цього недостатньо, але й з них ми побачили багато проблем у НАКу.    

Зараз прем’єр-міністр, буквально у червні, звернувся до всіх органів: ДФС, Держаудитслужби, Рахункової палати щодо перевірки "Нафтогазу". Я йому пояснив, що ми не можемо входити у спільну групу. Максимум, що ми можемо – залучити фахівців з інших відомств як експертів. Зараз ми над цим думаємо. Можливо, це хтось буде з СБУ, МВС, НКРЕКП. Будуть працювати наші аудитори. Але ми плануємо створити і таку експертну групу, щоб була більш зрозумілою ця робота і щоб не було упередженого твердження, щоб "Нафтогаз" не розповідав, що це відбувається у якийсь не такий спосіб.

Я просив прем’єр-міністра направити нам звернення щодо перевірки "Нафтогазу". Тільки після цього я міг винести це питання на засідання Рахункової палати і внести зміни у план роботи. Якщо б ми зробили це самі, нас почали би звинувачувати, що ми граємо на тій чи іншій стороні і до когось упереджено ставимося. Але з боку уряду ніяких дій не послідувало. Вже після цього до нас звернулася народний депутат Юлія Тимошенко і ми внесли зміни до плану роботи. Якщо з боку НАКу знову буде перешкоджання перевірці, ми будемо запрошувати силовиків.

Голова Рахункової палати Валерій Пацкан: Ми не знаємо, скільки у нас вимушено переселених осіб

Ви приходите до НАКу, а там зачинені двері. Ви кажете, умовно: "СБУ, треба вирішувати ситуацію"?

Ми будемо залучати силовиків. Або це будуть повноваження СБУ, тому що це може стосуватися енергетичної безпеки держави, або це будуть повноваження Національної поліції. Буквально тільки говорив з міністром внутрішніх справ, вони нам готують, кого давати у частині експертів. Перший заступник голови СБУ Іван Баканов також висловив нам підтримку. Плануємо залучати і фахівців з НАБУ.

Ви готові вибивати двері до НАКу, щоб провести перевірку?

Є силовики, нехай вони і вибивають. Подібного прецеденту взагалі ніколи не було у цій державі, щоб хтось подібним чином перешкоджав діям Рахункової палати. Якщо буде знову опір? Скажу так: не може бути держави у державі. Треба, щоб суспільство розуміло і знало. Зараз знову йде ситуація після звіту про премії керівництву "Нафтогазу".

Ми вже направили запити Фонду держмайна. Очікуємо відповідь, як і у який спосіб діє ця газотранспортна система. Відповідно, до цього ми затвердимо програму перевірки. Думаю, сьогодні-завтра (інтерв’ю записано у понеділок, 8 липня, - ред.) програма буде складена і ми будемо представляти групу.

Коли очікувати на візит до НАКу?

На цьому тижні плануємо зайти. Ми хочемо досконало відпрацювати програму і залучити всіх фахівців, щоб нам потім юристи НАК не почали вигадувати нові виправдання. Жодного перевищення повноважень немає!

Скільки триватиме перевірка та коли вона може завершитися?

Будемо бачити від об’єму документів. Аби який звіт нам не потрібен. Якщо його робити, то об’ємним, вказати яке майно кому було передано, у який спосіб зараз ведеться його управління. Нам дали фінансову звітність по сплаченим податкам ДФС, але у нас є бажання побачити внутрішню фінансову звітність, побачити договори, як у який спосіб укладені, які там відсотки. Ми хочемо максимально все дослідити.

Якщо ви плануєте перевірити весь нафтогазовий комплекс, чи будете якимось чином долучатися до питання тарифоутворення? І де у цьому питанні межа ваших повноважень? Що саме ви будете перевіряти?

Будемо дивитися фінансову звітність, з чого може випливати тарифна політика. Я вам назвав кілька цифр щодо коштів, які мали надійти до держбюджету і чому не надійшли. Воно ж так само впливає на тарифну політику. Чому виросли комунпослуги? Відповідно до цього вже можна далі реально дивитися, як і у який спосіб витрачалися кошти. Тому ми залучимо когось з консультантів НКРЕКП. Комісія ж брала активну участь у тарифній політиці? Тоді, будь-ласка, доведіть, що ця тарифна політика не порушує права громадян.

Думаю, зараз саме той час, щоб розставити багато крапок над "і". Суспільство вже не перший рік говорить про НАК "Нафтогаз", були вже звернення депутатів. Коли прем’єр-міністр продовжував контракт Коболєву, він так само наголошував, що давайте проведемо аудит. Але нас запевнили, що тарифи знизяться. Хоча я поки не бачу, щоб вони знизилися і щоб кардинально щось покращилося для людей.

Розумію, що наші міжнародні партнери, які нам надають позики, вимагають приведення цін до європейської рівня. Але давайте спочатку приведемо до європейського рівня заробітну плату, а потім вже робитимемо ринкові ціни на газ. Хоча я не виключаю, що під час перевірки ми побачимо, що тарифи повністю обґрунтовані. Ми хочемо дати відповіді на багато різних запитань. Зокрема, яка там питома вага газу українського видобутку, у який спосіб вкладаються кошти у розвідку газових родовищ, чому газ, який видобувається, повністю не йде на потреби населення, а продається і за якими цінами.

Якщо перевірка відбудеться, коли буде оприлюднено звіт за її результатами?

Наш звіт буде у жовтні-листопаді. Не можна зробити такий об’єм за два-три тижні. За цей час ми не побачимо реальну картину. Я як голова та Рахункова палата загалом не йдемо атакувати "Нафтогаз" або особисто Коболєва. Ми виконуємо свою роботу як аудитори, ми хочемо показати реальну ситуацію. Жодної цифри приховувати не будемо, покажемо все як воно є.

Про ефективність держзакупівель

Не так давно на сайті Рахункової палати була оприлюднена інформація щодо аналізу звіту Міністерства економічного розвитку і торгівлі стосовно державних закупівель. Рахункова палата прийшла до висновку, що, виходячи з даних, які надало міністерство, неможливо оцінити ефективність держзакупівель, зокрема щодо роботи системи ProZorro. Що саме вас не влаштовує?

Головне, що ми побачили, – відсутність реального контролю від МЕРТ за самою системою. Є проблеми, які ми виявили під час нашого контрольного заходу по ДП "Прозорро". Система не має державного захисту. У народі кажуть – "висить на хмарі" в Amazon. Ми прекрасно розуміємо, що в один момент наші закупівлі можна нейтралізувати. Тому ми наполягаємо, щоб система ProZorro отримала український захист і пройшла сертифікацію.

Спочатку, коли ми тільки почали досліджувати роботу системи, вона взагалі була зареєстрована десь у Кіровограді на якомусь підприємстві. Потім її передали. Максим Нефьодов (перший заступник міністра економрозвитку, - ред.) стверджував, що робиться все для того, щоб система отримали захист. Але працівники Держслужби спецзв’язку переконують, що нічого не робиться.

Ми не кажемо, що ProZorro це погана система. Ми говоримо про те, що поки не бачимо реальних надходжень до державного бюджету від роботи системи. Ми бачимо, що кошти, які мали б йти до бюджету, спрямовуються на виплати працівникам, ситуація приблизно як по "Нафтогазу". У нас є питання по преміям керівнику ДП "Прозорро" Василю Задворному. Є порушена справа у ДБР. Можливо, такі заробітні плати дійсно потрібні, щоб простимулювати "айтішників" працювати у ProZorro. Але обґрунтуйте і покажіть. Я говорю виключно з позиції державного бюджету країни: мене цікавить скільки зайшло коштів до Держбюджету, або чому не зайшло.

Голова Рахункової палати Валерій Пацкан: Ми не знаємо, скільки у нас вимушено переселених осіб

У випадку з ProZorro одним з найбільш важливих показників є різниця між заявленою вартістю лоту та вартість по факту торгів. Тобто, скільки вдалося зекономити від початкової ціни. Ви вважаєте, що це не є вагомим показником ефективності системи?

Ми самі робимо всі закупівлі через ProZorro. І вважаємо це ефективним. Але чому системою користуються тільки 25 відсотків замовників? А де ще 75 відсотків? Ми ж створили систему ProZorro, щоб вона насамперед давала наповнення до бюджету, а, по-друге, максимально уникала будь-яких маніпуляцій під час тендерних закупівель.

Мінімальна ціна – це найкращий показник ефективності закупівель? Чи потрібно змінювати критерії проведення тендерів?

Ціна – хороший, але не єдиний та не найголовніший показник. Критеріями також має бути кількість працівників, кількість фахівців, кількість виконаних робіт. І потім вже цінова політика. Не варто гнатися виключно за ціною. Якщо ми хочемо дешево, то як би воно потім не було погано або взагалі ніяк.

Ви рекомендували МЕРТ вносити зміни до роботи системи?

Максим Нефьодов прямо на засіданні у нас сказав, що вони працюють над змінами до законодавства і у частині внутрішніх нормативно-правових актів. Вони працюють над удосконаленням системи. 

Що ви далі зробили з цим висновком щодо ProZorro? Передали правоохоронним органам?

Так. Яка наша система роботи? Ми надаємо рекомендації тим чи іншим міністерствам і відомствам. Якщо бачимо порушення, звертаємося до правоохоронних органів і моніторимо реакцію на наші матеріали. По-друге, ті висновки і рекомендації, які ми надали, скажімо, тому ж МЕРТ, також відслідковуємо, виконали вони їх чи ні. Якщо ні, тоді починаємо постконтроль, плануємо на наступний рік перевірку того ж самого міністерства.

Взагалі ми плануємо на нашому сайті зробити інтерактивний розділ щодо виконання наших рекомендацій тим чи іншим міністерством. Щоб суспільство бачило прозорість цього процесу.

Якщо говорити про матеріали, які ви передаєте до правоохоронних органів, у вас вже є конкретні висновки по справам? Когось вже притягли до відповідальності за неефективне використання державних коштів?

З більшістю правоохоронних органів ми підписали меморандуми про співпрацю, ми обмінюємося інформацією. У нас зараз порушено більше ніж 80 кримінальних справ за результатами наших аудитів за час роботи оновленого складу Рахункової палати – це трохи більше року. Зараз я хочу бачити, що з тих 80 справ вийде.

Поки не бачите?

Поки немає жодного затриманого. Але кожен день ми комунікуємо з правоохоронцями.

На якому рівні відбувається супротив чи зволікання з обробкою інформації, яку ви надаєте? 

Я кажу всім правоохоронним органам, що таких фахівців у сфері аудиту як у нас, немає. Кажу, давайте ви собі зробіть добру справу – доведіть до логічного завершення кримінальне провадження, порушене за матеріалами Рахункової палати. І винні покарані. Для мене це також добре, бо за нашими матеріалами буде реальний результат.

Не хочу, щоб ми давали правоохоронцям матеріали, а вони з ними потім шли домовлятися. Якщо я бачитиму, що відповідної реакції з їхнього боку немає, не буду надавати матеріали лише в робочому порядку, а почну робити це публічно. Якщо потрібно, будемо проводити з силовиками публічні наради. Візьмемо увесь перелік кримінальних проваджень і по кожному будемо йти, що зроблено і як.

Я розумію, що керівники силових структур не можуть втручатися у діяльність слідчого, але вони можуть проконтролювати, що зроблено і що не зроблено, чи проведені допити чи ні. Думаю, після політичних перегонів ми зробимо велику нараду або окремо з НАБУ, ДБР та МВС.

Можливо, відчуваєте політичний тиск по якимось справам?

Поки що не відчуваю.

Про дороги та інфраструктуру

Яка ситуація з "Укрзалізницею"?

Будемо виходити з перевіркою у серпні.

Це буде комплексна перевірка? Чи тільки "Південно-Західної"?

Поки тільки "Південно-Західної". Провести аудит відразу всієї "Укрзалізниці" ми не можемо, це нереально охопити. Зробимо спочатку "Південно-Західну", побачимо результати, а потім будемо, можливо, на наступний рік планувати подальші перевірки.

Побачите там Дубневичів?

Хто буде, всіх побачимо. (Сміється).

Досить цікава тема – дороги. Рахункова палата не так давно проводила перевірку використання субвенції місцевим бюджетам на ремонт та будівництво доріг. Судячи з вашого звіту, було знайдено велику кількість порушень. Де їх найбільше?

По дорогах ми проводили два аудити. Не лише той, про який ви кажете щодо виділення субвенцій на місцеві дороги – ми вивчали ситуацію у вісьми областях. А і щодо доріг загальнодержавного значення. На загальнодержавному рівні ми поки що перевірили три області – Дніпропетровську, Закарпатську і Хмельницьку. За 2017-2018 роки їм виділено 893 млн гривень, 833 млн гривень і 617 млн гривень відповідно. Щодо розподілу у мене є претензії, як саме розподіляються кошти на обласному рівні. Це що стосується доріг загальнодержавного значення.

Є ще місцеві дороги. Ми бачимо, що там більше порушень. Ними розпоряджається керівник обласної державної адміністрації. Він затверджує перелік робіт, погоджує його з "Укравтодором", потім передає його на бюджетний комітет Верховної ради, який вже розглядає. Де-факто, десь можуть повпливати народні депутати. Але це малий відсоток, якщо хтось з народних депутатів має якусь інформацію щодо певної дороги. Вони можуть зупинити виділення коштів та попросити пояснити.

Де найбільша проблематика? Береться відрізок дороги, ділиться на 18-20 клаптиків, це невеликі проекти, допорогові закупівлі, все робиться без експертиз. Я проти такого підходу. Наприклад, ми беремо дорогу на Закарпатті Н-09. Беріть ділянку дороги, яка сполучає Мукачево та Івано-Франківськ. Взяли 30 км і зробили, потім ще 30 км. Подавайте обґрунтовану пропозицію до уряду, скільки на це потрібно коштів. Ну не можна зараз зробити перший шар покриття, залишити його і на наступний рік прийти робити другий. Перший шар покриття буде пошкоджений через зиму, кошти будуть витрачені даремно.

Нехай уряд скаже, що не треба робити 20 доріг, давай спочатку зробимо три. Для чого розпорошуватися? Така сама ситуація по місцевих дорогах. Голова ОДА ділить кошти на невеликі ділянки доріг. Це відбувається у ручному режимі. У голови ОДА також є обласна рада, депутати якої приходять до нього і виносять усі мізки, щоб він дав кошти.

Є проблема з Дорожнім фондом. На законодавчому рівні його прийняли, але не пояснили, як його наповнювати. Є проблема з митний експериментом. Деякі області з митних платежів отримали непоганий шматок грошей на дороги і змогли освоїти, а деякі взагалі не змогли освоїти.

Голова Рахункової палати Валерій Пацкан: Ми не знаємо, скільки у нас вимушено переселених осіб

Дуже багато залежить від керівника, від правильного планування і об’єму коштів. Якщо, наприклад, одній області дають 800 млн гривень, а іншій 2,5 млрд гривень, то чому так відбувається? Адже рівень і стан доріг у нас практично у всіх регіонах однаковий, усюди погано. Коли на уряд приходить в.о. голови "Укравтодору" Славомір Новак і каже, що у нас все добре, то я не можу це слухати.

Один раз Новак приходив до нас, перед тим, як ми робили звіт по дорогах. В останній день від "Укравтодору" принесли зауваження. Я так розумію, що до Новака прийшли всі керівники облавтодорів, яких ми перевіряли, і почали йому плакатися і розказувати, як ми упереджено до всіх ставимося. Я йому показав фотографії, куди виїжджали наші спеціалісти. По факту у цих трьох областях, які ми перевірили, кошти витрачалися з порушенням або неефективно. Зараз досліджуємо місцеві дороги. Думаю, буде така ж епопея, як і з державними.

По країні в середньому ситуація усюди не дуже задовільна?

Поки можу говорити про ці три області, які ми вже дослідили.

До речі, а чому саме їх обрали?

У Дніпропетровській області на той момент було одне з найбільших виділень коштів. По Хмельницькій області у нас була інформація, що там працює лише один підрядник. А Закарпатська – тому що дорожні проекти були розірвані на шматочки, вирішили з’ясувати чому саме так.

Далі ви плануєте перевіряти якісь інші регіони?

Так.

Скільки на одному кілометрі доріг неефективно витрачається коштів?

По-різному. Там багато показників. Я взагалі прихильник того, щоб робили компанії з досвідом, які мають техніку і співробітників. Потрібно, щоб компанії, які будують дороги, давали гарантію як мінімум вісім-десять років і в разі чого її ремонтували. Тоді власник компанії, розуміючи, що він може витратити набагато більше коштів, не крастиме на бітумі та інших матеріалах. Він буде намагатися вкластися більше, щоб потім менше витрачатися на ремонт.

Субвенції та соціальні виплати

Ще одне важливе питання перед виборами – це субвенція на соціально-економічний розвиток, яку ще часто називають "хабарем мажоритарникам" перед голосуванням за бюджет. Ви досліджуєте ефективність витрачання коштів, які йдуть на округи?

У нас був контрольний захід по субвенціях в минулому році і виникло багато цікавих питань. Якщо коротко, то кошти між депутатами розподіляються нерівномірно: комусь 20 млн гривень, а комусь 80 млн гривень. Хтось був більш спритним і мудрим – зробив проекти і експертизи, подав, захистив і ці кошти виділили. Хтось цього не зробив і отримав меншу суму коштів. 

Може, після цього висловлювання мене не будуть любити народні депутати, але я взагалі вважаю, що субвенцію потрібно скасовувати. Якщо ми в четвер побачимо, що буде проголосований новий виборчий кодекс, то питання субвенцій згодом зникне. Тому що будуть відкриті партійні списки і субвенція буде не потрібна. 

Депутат повинен займатися законотворчою діяльністю. Субвенції – це виконавча гілка влади на рівні голів районних і обласних держадміністрацій. У нас великі штати чиновників, вони повинні цим займатися. Звичайно, кожен депутат, який, як в народі кажуть, "підгодовує округ", намагається якомога більшу отримати субвенцію, щоб в наступну виборчу кампанію показати, що він це зробив.

Перерізав стрічки.

Так. Але президентська кампанія показала, що це не так вже ефективно. Кандидат від нової влади має на старті 20-25%, а той, хто працював п'ять років на окрузі, часто не має таких стартових позицій.

Як оцінити ефективність використання цих коштів? Чи дійсно за них були якісно побудовані дитячий садок, школа або дорога?

Міністерство фінансів каже: "Там депутати ділять, у них є комісія, нехай розбираються". Будь-який прем'єр-міністр для того, щоби отримати голоси в залі, звичайно, буде змушений ділити цю субвенцію. Ось і проблема: купуємо одне за інше.

Швидше за все, для наступних прем'єрів ця сумна традиція збережеться.

Кожен новий прем'єр не хоче взяти на себе відповідальність навести порядок хоча би з одним, із Пенсійним фондом. Є заборгованість 53 млрд гривень? То давайте закладемо ці кошти в бюджет, обнулимо все і тоді ми будемо мати нормальний прозорий Пенсійний фонд. 

Мені здається, що питання аудиту Пенсійного фонду настільки непопулярне, що жоден міністр соцполітики чи прем'єр його зараз не порушуватиме.

Нехай вони не порушують, порушимо ми. Зараз будемо розробляти план на наступний рік, я побачу, коли востаннє проводився аудит Пенсійного фонду. Так само і з Фондом соцстрахування. Але це вже питання наступного року, тому що у нас і так зараз два чи три позачергові контрольні заходи...

Якщо говорити про соціалку, то є ще цікаве питання верифікації державних виплат. Цим займалися міністерство фінансів та міністерство соціальної політики. Наскільки тут може Рахункова палата долучатися?

У 2019 році передбачається спрямувати із державного бюджету на виплату пенсії 174 млрд гривень, на державні програми соціального захисту населення з наданням пільг, житлових субсидій та допомоги окремим категоріям громадян – 102 млрд гривень, на виплату пільг і субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі – 20 млрд гривень. Разом це 26% видатків державного бюджету. Міністерство фінансів із 2016 року запроваджує верифікацію. Вони перевіряють, скоріш за все, достовірність інформації, поданої фізичними особами, нарахування, отримання соціальних пільг. Однак про результати говорити рано.

Перевіряють те, що вони можуть побачити через реєстри?

Так. Друга проблема: по вимушено переселеним особам у нас так само був контрольний захід. Немає єдиної системи баз даних, хоча кошти на неї були виділені навіть міжнародними партнерами. Ми не знаємо, скільки у нас вимушено переселених осіб. Хтось каже 1,7 млн, хтось каже 1,5 млн осіб.

Мінсоц же дає цю статистику. 

Так, але ця статистика у багатьох випадках опрацьовується вручну. Достовірність під питанням. Тобто, тоді під питанням кому і що виплачується.

Під час президентської кампанії уряд провів монетизацію субсидій у готівковій формі і ще були єдиноразові доплати пенсіонерам. Ви перевіряли наскільки це було ефективно?

Це відбулося в цьому році, тому ми ще не перевіряли.

Збираєтеся провести цю перевірку?

Плануємо. Але це не єдина проблема. У нас взагалі проблема із прожитковим мінімумом. Встановлений законом про держбюджет він ані кількісно, ані якісно не відповідає сучасним потребам: в 1,9 рази менше від фактично розрахованого. До того ж розрахованого Мінсоцполітики у цінах травня. Вони самі визнають, що прожитковий мінімум майже вдвічі менший, ніж потрібно.

Про ризики держбюджету

Як у нас справи із виконанням бюджету, які є ризики?

Біда. Ось свіжа інформація за січень-червень. Не виконано план доходів загального фонду на 28 мдрд гривень, або 5,9% бюджету. Найбільш кричущі цифри. План надходжень недовиконано: податок на додану вартість з товарів, ввезених на митну територію України – на 19,3 млрд гривень (12,4%), частини чистого прибутку державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність - 13 млрд гривень (35,9%), податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів, робіт та послуг з урахуванням бюджетного відшкодування – 9,8 млрд гривень (21,9%), акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів – 8,7 млрд гривень (24,4%).

Голова Рахункової палати Валерій Пацкан: Ми не знаємо, скільки у нас вимушено переселених осіб

Недовиконання – це проблема та відповідальність Мінфіну та бюджетного комітету?

Основна проблема – це планування. Які чинники, які критерії використовувалися під час планування, в який спосіб? Наприклад, проблема приватизації. З року в рік ми пишемо про ризики недоотримання коштів від приватизації.  Уряд закладає одні кошти в план, а отримує 10% від цієї цифри, в кращому випадку. У січні-червні від приватизації надійшло тільки 0,3 млрд гривень, тобто недоотримано 95,8% від плану. 

Однією із причин поразки Петра Порошенка на президентських виборах називали скандал із закупівлями в оборонному секторі після розслідування Bihus.info. Ви робили якісь кроки після цього, намагалися розібратися, що там відбувається?

Всі зробили заяви, що вони звернулися до Рахункової палати з цього приводу. Але жодного звернення до нас не надійшло. Коли розслідування Bihus.info вийшло, я кожного ранку сидів та перевіряв пошту, чи є запит по "Укроборонпрому"? Ні, немає. "Ми всі звернулися". Куди звернулися, хто звернувся? Я ініціював зупинення виділення 32 млн гривень, які Гройсман хотів спрямувати на аудит "Укроборонпрому". 

На уряді я казав, що це неправильно, ми не можемо дати приватній компанії замовлення в частині "оборонки". Вони не мають права доступу до державної таємниці, максимум перевірять відкриту фінансову звітність і ми за це заплатимо кошти. Проте фахівці Рахункової палати це можуть зробити. Я сказав: "Окей, Володимир Борисович. Звернення до нас, офіційно на уряді, тоді я вношу коригування в план на цей рік і ми приходимо з аудитом". Жодної ініціативи не було.

До команди нового президента ви зверталися, щоби пояснити цю ситуацію? Вони з вами взагалі якось комунікують? Ви ж все таки для них представник старої влади, а вони анонсували повне перезавантаження.

В який спосіб можна нас повністю перезавантажити? Ми не є політичним органом. Я півтора роки як перестав бути політиком. Коли прийшов сюди, то сказав, що моя політична кар’єра призупинена на період моїх повноважень в Рахунковій палаті. Під себе підгрісти все? Так не може бути. Нас обирав парламент. Кожна Рада, яка прийде на тиждень чи на два, буде вибирати нову Рахункову палату? Тоді ми будемо мати величезну кількість звернень від міжнародних організацій, від МВФ, і Україна не отримає більше жодного траншу чи кредиту. 

Я готовий комунікувати, питань немає. Давайте звернення, ми готові їх розглядати. Минулого року ми повністю змінили формат Рахункової палати, включили під час планування нами плану перевірок на наступний рік критерій "суспільний резонанс". Написав Бігус? Окей, я готовий йти на перевірку, але жодного звернення немає. 

Ви можете оперативно реагувати на суспільний резонанс: стався інцидент і вже на цьому тижні зайти із перевіркою? Чи внутрішні бюрократичні процедури не дозволяють?

Ці процедури та закон "Про Рахункову палату" кажуть чітко, що я повинен винести на засідання палати зміни до плану роботи на цей рік. В нас колегіальний орган і ми повинні переважною більшістю голосів підтримати ті чи інші зміни. Проблем у нас із цим поки не було. В такий спосіб минулого року ми призначили перевірку НАК "Нафтогаз України" після звернення народних депутатів через премії керівництву. 

Ви сказали, що призупинили свою політичну кар’єру. Які у вас зараз стосунки із Віталієм Кличко?

Дружні. Спілкуємося десь раз на місяць або півтора. 

УДАР, по суті, вже розколовся. Ви розумієте яке майбутнє може бути у цього проекту і чи буде вам куди повертатися, якщо ви захочете відновити політичну кар'єру?

В мене вже була n-на кількість пропозицій навіть на ці вибори. Але я хочу реально змінити Рахункову палату і зробити так, щоби цей орган працював за міжнародними стандартами. Вперше за 22 роки ми провели аудит Рахункової палати, залучили фахівців із Великої Британії і вони нам зробили функціональну оцінку. Мене цікавило не те, скільки попередники вкрали на бензині, а як відкоригувати процеси, щоби тут все запрацювало.

Ви запитували про Кличка. Я розумію, що на цій посаді я можу втрати багато друзів. Ми вперше за 22 роки представили звіт у парламенті, показали топ-5 порушників. Зразу пішла атака за начебто мегадорогий годинник, який насправді коштує в межах 2 тисяч доларів і був куплений 10 років тому. Я нічого не ховав, зняв, бо було дуже жарко. Буде наступний топ-5, буде топ-10. Я прекрасно розумів, що я собі купляю дорого за свою репутацію квиток на війну. Якщо новий президент буде звертатися, то я  готовий пояснити йому все в частині формування бюджету, бюджетної політики, проговорити будь-які речі, що викликають суспільний резонанс: "Нафтогаз", "Укроборонпром", "Укрзалізниця". Я не збираюся нічого приховувати. 

На політичному рівні хто ваші партнери, від кого отримуєте підтримку, можливо серед членів уряду?

Коли я прийшов сюди вперше проводити засідання, до мене з міністерств на звіті приходили головні спеціалісти. Зараз за день-два до засідання приходять міністри: "А в нас там це, а ми там дали зауваження". Окей, дали, наші опрацьовують. Приходять тепер міністри і керівники державних установ. Коли я в перший раз прийшов на уряд, то всі сміялися: "О, добрий день, привіт". Зараз: "А до нас коли заходите?". Будь ласка, дивіться план на сайті. 

Де я шукаю друзів в політиці? Я комунікую з усіма народними депутатами, особисто ходжу на всі засідання бюджетного комітету. Наші спеціалісти доповідають в комітетах, де є суспільний резонанс. Ми є парламентський контроль за виконавчою гілкою влади.  Я комунікую із цим парламентом і буду комунікувати з наступним.

Ви сказали, що Рахункова палата має досить потужні повноваження, проте, можливо, ви вважаєте за необхідне їх ще посилити?

Коли я сюди прийшов, то тут взагалі не було поняття "доступ до баз даних". Зараз ми вже отримали доступ до 5 чи 6 баз даних і будемо далі розширятися. Треба посилити відповідальність за невиконання вимог та рекомендацій Рахункової палати, за перешкоджання діям членів палати. Тому нам потрібні зміни до законодавства. Проте якщо у нас будуть бачити якісь упереджені дії, то ми також будемо реагувати. 

В мене є питання, навіщо нам органи, які дублюють функції одне одного. Наприклад, у нас в кожному міністерстві є система внутрішнього контролю. Зараз ще існує Держаудитслужба, в якій працює 3,5 тисячі людей. Для будь-якого прем’єра, який би не прийшов, це просто прекрасний орган, який буде підчищати всі хвости і робити для прем'єра добре. Сподіваюся, що новий прем’єр від цього відмовиться.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся