RU

Двосторонній протокол з США погубить ряд галузей в українській економіці - аналіз довідки Р.Портмана.

Згідно поширеної апаратом торгового представника Роба Портмана (що підписав 6 березня з боку США з Україною двосторонній протокол про взаємний доступ на ринки товарів та послуг) офіційній довідці, Україна після вступу до СОТ бере на себе наступні зобов'язання. Встановити середній розмір закріплених мит на сільськогосподарську продукцію на рівні 11,1%; забезпечити ширший доступ на свої ринки для продукції, що представляє інтерес для США (м'ясо птиці і корма для тварин); взяти участь в угодах про торгівлю алкогольною продукцією, отриманої в результаті перегонки, по формулі "нуль тарифів на нуль тарифів"; дотримуватися міжнародних стандартів при імпорті яловичини, свинини, свійської птиці, риби і біотехнологічної продукції. На перспективу Україна погодилася ввести нульові субсидії для експортерів. Зобов'язання у сфері підтримки національного виробника будуть допрацьовані в рамках багатобічного пакету, який обговорюватиметься з іншими країнами-членами СОТ, включаючи США. Крім того, Україна погодилася встановити середню ставку митних зборів на промислові товари у розмірі 4,6%. При цьому багато категорій товарів, що представляють для США ключовий інтерес, оподатковуватимуться нульовими або зменшеними митними ставками. До 1 січня 2010 р. Україна зобов'язується повністю усунути тарифи на ввезення цивільної авіатехніки і запчастин до неї, комп'ютерів, напівпровідників і іншої продукції, що відноситься до області інформаційних технологій. Велика частина тарифів на цю продукцію - за винятком авіатехніки - буде відмінена відразу після вступу України до СОТ. Також Україна погодилася встановити нульові мита з моменту вступу до СОТ в наступних секторах економіки: фармацевтика, виробництво меблів, паперу і іграшок, кольорова металургія. З цього ж часу українська сторона зобов'язується щонайменше на 90% скоротити тарифи на продукцію, охоплену двосторонніми ініціативами в області сільськогосподарського, будівельного, наукового устаткування, сталеваріння і виробництва деревини. В хімічному виробництві "низькі" і "гармонізовані" мита будуть введені відносно більш ніж 1,3 тисяч найменувань продукції. В сфері послуг Україна узяла на себе зобов'язання, що припускають високий рівень лібералізації відносно секторів, які представляють інтерес для компаній США. Філіали американських банків і брокерських контор на Україні буде дозволено створювати з моменту її вступу до СОТ, страхових компаній - через 5 років після вступу. Істотно полегшений буде доступ на український ринок для телекомунікаційних і дистриб'юторських компаній, фірм, що займаються сервісом у сфері енергетики, експрес-доставками, наданням інженерно-будівельних і професійних послуг. В області нетарифних бар'єрів Україна, зокрема, пішла на відміну обмежень на зразок ліцензування імпорту продукції інформаційних технологій з криптографічними можливостями і погодилася на скорочення експортних мит на лом чорних, включаючи сталь, і кольорових металів. На 5 і 10 років, відповідно, даний дозвіл залишати в таємниці "нерозкриту інформацію" відносно фармацевтичної продукції і сільськогосподарських хімікатів. Прагнення України вступити до СОТ раніше Росії примушує серйозно задуматися про реальну ціну входження України в цю міжнародну організацію. Звертають на себе особливу увагу наступні моменти. Зобов'язання зменшити середній розмір закріплених мит на сільськогосподарську продукцію до 11,1% приведе до збільшення об'ємів імпорту сільськогосподарської продукції. Зобов'язання забезпечити ширший доступ на свої ринки м'яса птиці неминуче приведе до втрат птахівничої промисловості України. Нульові субсидії для експортерів, що фактично означають відхід держави від підтримки виробників сільгосппродукції в даній області, негативно позначаться на національному експорті аграрної продукції. Вступ до СОТ має цілий ряд інших негативних наслідків для сільськогосподарського виробництва і аграрного ринку України. Серед них можна відзначити нездатність дрібнотоварних виробників України (що випускають в даний час до 60% валового продукту АПК) конкурувати з крупними іноземними компаніями, які прийдуть на український ринок, внаслідок чого національний виробник буде з нього витиснений. Невідповідність і висока вартість впровадження міжнародних санітарних і фітосанітарних стандартів в Україні (зобов'язання вже прийняте в рамках угоди з США) може стати серйозною перепоною для розвитку галузі і розширення експорту сільськогосподарської продукції. Необхідність зміни механізмів державного регулювання АПК при вступі до СОТ приведе до скорочення заходів, завдяки яким галузь розвивалася впродовж останніх п'яти років. Йдеться про такі заходи, як часткова компенсація сільгоспвиробникам за рахунок держбюджету ставки за користування кредитами, доплати з держбюджету за здачу продукції відповідної якості; списання господарствам державних боргів. За своїм значенням і місцю в структурі народногосподарського комплексу України металургія є ключовою, без перебільшення можна сказати, стратегічною галуззю економіки країни. В даний час її частка у ВВП складає близько 25%. Гірничо-металургійний комплекс забезпечує понад 40% валютних надходжень. Україна займає 7 місце в світі по виплавці стали і одне з перших місць по експорту металопродукції. Досвід західних країн, які вже пройшли цей шлях, показує, що деякі сектори економіки можуть програти від членства до СОТ. Зокрема, це відноситься до так званих старих галузей - металлургии і видобутку корисних копалин. Так у Великобританії, за період з 1970 р. чисельність зайнятих в металургії скоротилася в 12,5 разу. У січні поточного року було видано розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.01.2006 р. №10-р., в якому затверджений план заходів щодо нейтралізації можливих негативних наслідків у зв'язку зі вступом України до СОТ. Як наголошується в розпорядженні, очікуване зростання цін на металобрухт на 100-110 грн. у зв'язку із зниженням розміру експортного мита приведе до зростання цін на прокат на внутрішньому ринку на 18-20 грн. (3,7-4 долари США) за одну тонну. Відповідно до тексту розпорядження, у разі одноразового зменшення ставки експортного мита на металобрухт з 30 до 5 євро за одну тонну впродовж одного року доходи бюджету зменшаться на 35 млн євро (217 млн грн.). Утвердження Україною Генерального договору за тарифами і торгівлею приведе до зниження надходжень від металургійних підприємств до бюджету на 19 млн євро (118 млн грн.). А припущення, що зарубіжні ТНК активізують свою інвестиційну діяльність і вкладатимуть засоби в модернізацію української металургії - неспроможні. При стані справ, що існує в металургії України, форсований вступ країни до СОТ приведе скоріше до наростання проблем, чим до їх вирішення. Відкритість національних фінансових ринків для доступу іноземних учасників також приведе до неоднозначних наслідків. У країні діють 165 банків, близько 400 страхових компаній і небагато чим більше 600 кредитних союзів. За оцінками експертів, багато банок і страхові компанії є "кишеньковими", обслуговуючими інтереси своїх акціонерів, активно працюють не більше 40-50 кредитних союзів. Унаслідок нерозвиненості фондового ринку украй мало інвестиційних компаній. Спеціалізовані фінансово-кредитні установи - іпотечні, кооперативні, торгові, клірингові, пенсійні та інші - практично відсутні. Середній банк володіє активами у розмірі 200 млн євро (у країнах єврозони - 2-3 млрдєвро). За експертними оцінками всього 15 банків країни володіють необхідним капіталом, достатнім для видачі одному позичальникові кредиту в розмірі понад 10 млн євро, і лише 3 банки можуть видати кредит в 50 млн євро. При цьому за 2005 р. питома вага іноземних інвестицій в статутному капіталі українських банків виросла з 9,6% до 19,5% і складає в даний час 23%. За наявними оцінками вже найближчим часом частка іноземного капіталу в банківській системі досягне 30%. Повне відкриття ринку фінансових послуг без якого-небудь перехідного періоду або обмежень, враховуючи неконкурентоспроможність більшості українських банків і інших фінансово-кредитних установ, дозволяє припустити як найбільш вірогідних наступні наслідки: - перехід найбільш надійних і кредитоспроможних клієнтів на обслуговування в іноземні банки і витіснення національних банків в менш прибуткові і ризикованіші сегменти ринку; - скорочення ресурсної бази українських банків , як наслідок, зниження ними об'ємів кредитування економіки, а значить, і можливості фінансування і розвитку національного виробництва; - пониження депозитних ставок (а значить і доходів вкладників) і скорочення доходів бюджету від банківського бізнесу (філіали платять податки в країні свого походження). Крім того, слід враховувати потенційні погрози для національної грошово-кредитної, фіскально-бюджетної і інвестиційної системи: - практично повна втрата контролю над національним банківським ринком ; - ослаблення контролю над валютним ринком країни з боку НБУ; - банкрутство ряду національних банків, що не зуміли витримати конкуренції з іноземними структурами; - зростання залежності економіки країни від іноземного капіталу. В цілому, оцінюючи стан справ, що склався, доводиться констатувати, що переговори про вступ України до СОТ ведуться, мабуть, в умовах підвищеної секретності. Йдеться про появу тексту законопроекту N 9207 "Про заборону створення банків з іноземним капіталом, отримання нерезидентами істотної участі в банках і відкриття філіалів банків-нерезидентів на території України", який передбачається поставити на голосування в середині березня 2006 р. (на останньому пленарному тижні). Тобто вже після підписання протоколу з США про взаємний доступ на ринки товарів і послуг. Ймовірно, це може означати, що депутати не мали можливості (або не отримали такий) ознайомитися з текстом даного протоколу, де чорним по білому сказано, що Україна приймає на себе зобов'язання по відкриттю філіалів іноземних банків і ніяких заборон тут бути не може за визначенням. Є ще один момент, який також викликає безліч питань. За заявами офіційних представників України, зокрема на сайті Міністерства економіки, а також в українських ЗМІ пройшла інформація про те, що на переговорах з США для сектора фінансових послуг в цілому вдалося добитися перехідного періоду протягом 5 років. Проте на сайті Офісу торгового представника США дається абсолютно інша інформація: перехідний період передбачений виключно для сектора страхування, а філіали американських банків і брокерських контор на Україні буде дозволено створювати з моменту її вступу до СОТ. Таким чином для України наслідку прискореного вступу до СОТ можуть бути досить серйозними, оскільки фактично українська делегація поступилася по всіх без виключення вимогам, що висувалися в її адресу з боку членів Робочої групи по приєднанню України до СОТ.