ua en ru

Сироїд: Парламент фактично залежить від 5-7 людей

Сироїд: Парламент фактично залежить від 5-7 людей Оксана Сироїд вважає, що президент не повинен впливати на уряд
В інтерв'ю РБК-Україна Сироїд розповіла, чому не задоволена роботою парламенту і хто намагається паралізувати його роботу, про долю законопроекту про вибори на Донбасі і чому на її думку Європі і США вигідно їх проведення, відносинах "Самопомочі" з президентом Петром Порошенко і відмінностях уряду Володимира Гройсмана від Кабміну Арсенія Яценюка.

Соратницю мера Львова Андрія Садового Оксану Сироїд обрали віце-спікером Верховної Ради, коли "Самопоміч" входила до парламентської більшості. Тоді в керівництві парламенту не було опозиціонерів, що порушувало закон про регламент. Тепер закон дотриманий, адже "Самопоміч" в опозиції до президента.


З Сироїд РБК-Україна зустрівся в її кабінеті в парламенті. По стінах розвішані картини сучасної української художниці Влади Ралко, на кріслі - подушка у формі кота. Незважаючи на те, що парламент пішов на канікули, у Сироїд щільний графік, за годину бесіди вона постійно відволікалася на телефонні дзвінки і встигла провести 5-хвилинну зустріч з міністром освіти Лілією Гриневич.

В інтерв'ю РБК-Україна віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд розповіла, чому не задоволена роботою парламенту і хто намагається паралізувати його роботу, про долю законопроекту про вибори на Донбасі і чому на її думку Європі і США вигідно їх проведення. Також розмова торкнулася відносин "Самопомочі" з президентом Петром Порошенко і відмінностей уряду Володимира Гройсмана від Кабміну Арсенія Яценюка.

РБК-Україна: Завершилась четверта сесія Ради восьмого скликання. Чи була ця сесія продуктивною?

Оксана Сироїд: І так, і ні. По-перше, парламент слабкий перед президентом, хоча має контролювати президента, а не бути йому підпорядкованим. По-друге, парламент не є незалежним від олігархічних груп. Результатом цієї слабкості стала неефективність роботи по кількох ключових напрямках.

Наприклад, безпековий напрямок. Ми так і не визначилися, що у нас відбувається – війна чи щось інше? Якщо у нас антитерористична операція, чому ми досі не ухвалили закон про визнання організацій (ЛНР і ДНР, - ред.) терористичними. Законопроект уже півтора роки знаходиться в комітеті Ради. Якщо у нас війна, де рішення?

Ми підготували проект закону про тимчасово окуповану територію України, який все розставляє по своїх місцях. Я дуже тішуся, що розуміння та підтримка необхідності ухвалення цього проекту є високою, але парламент все одно не ухвалив цього рішення.

Також парламент не ухвалив, мабуть, найважливіше рішення – це законопроект про вибори на пропорційній основі з відкритими списками. З гаслом про необхідність ухвалення цього закону на вибори йшли всі, включно з президентом. Проте, нинішній закон про вибори дуже зручний для консолідації влади. Немає нового складу ЦВК. Це означає, що у нас не існує контролю за виборами тому, що нинішній склад ЦВК – залежний. Ми не маємо нового складу Рахункової палати. Ті інституційні речі, які би допомагали парламенту ставати більш незалежним, поки що ухвалювати він не спроможний. Проте парламенту вдалося вийти з політичної кризи.

РБК-Україна: Обравши новий уряд?

Оксана Сироїд: Так. Це є великий поступ щодо спроможності парламенту шукати компроміси, які вигідні державі, а не окремим особам. Це еволюція. Це трохи посилило і уряд, і парламент, і державу у сприйняті України на міжнародній арені. Були ухвалені і рішення, що стосувалися людських потреб. Наприклад, закон про вживані автомобілі, про ліки, закони, що стосувалися бійців АТО та їхніх родин. Але, на жаль, ці речі несистемні, і ми поки що не побачили від уряду жодного системного рішення, яке би пропонувало вихід зі стану бідності.

РБК-Україна: Ви згадували про проблему з визначенням статусу окупованих територій Донбасу. «Самопоміч» постійно повторює про те, що існує законопроект про вибори на Донбасі. Звідки така інформація?

Оксана Сироїд: Я маю підтверджену інформацію від моїх джерел, що такий законопроект напрацьований і вже є у розпорядженні Адміністрації президента. Адміністрація, звісно, нікому його не показує. За моєю інформацією, над ним впродовж тривалого часу працював голова комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич.

Те, що такий законопроект існує, прямо підтвердив держсекретар Сполучених Штатів Америки Джон Керрі у відповіді на одне із запитань, яке прозвучало на спільній прес-конференції з президентом України.

"Президент Порошенко уже суттєво просунувся, вже має суттєвий прогрес у підготовці законопроекту про вибори, забезпеченні амністії, а також зосередженні на політичних аспектах децентралізації. Цей проект закону великою мірою підготовлений і задокументований письмово і погоджений сторонами. Але все ж залишається обсяг роботи, який потрібно зробити» (зачитала Сироїд уривок з виступу Керрі в Україні – ред.).

Виявляється, що уряд США знає більше, ніж український народ. А президент знає і не каже про це людям. І це є великою проблемою.

З чого складається "Мінськ"? Він складається з двох частин. Перша – безпекова. Там немає формули і строків. Друга – політична. Якщо безпекова стосується української сторони та сторони окупанта, то політична – лише української сторони. Політична складається з чотирьох пазлів. Перший – зміни до Конституції щодо надання особливого статусу. Другий – це закон про особливий статус або особливий порядок місцевого самоврядування. Третій – амністія. Четвертий – вибори. Це – чотири пазли юридичної капітуляції або юридичної окупації України.

На сьогодні зміни до Конституції готові на 60 відсотків. Законопроект про особливий статус готовий на 100 відсотків. Він був проголосований 16 вересня 2014 року, просто не набирає чинності. Законопроект про амністію так само був проголосований 16 вересня і йому бракує двох підписів – голови Верховної Ради і президента. І законопроект про вибори. Це є останній пазл. Як тільки він буде ухвалений, – решту буде запущено.

Це було зрозуміло, коли приїздили міністри Штайнмаєр (міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр, - ред.) та Олланд (президент Франції Франсуа Олланд, - ред.) в Україну, коли вони відступилися від вимог голосування за Конституцію і сказали: "Добре. Давайте будемо працювати над виборами". Тому що цього пазлу бракує для картинки. Такий підхід є суцільним цинізмом і блюзнірством. Якщо ми кажемо, що вибори мають відбутися відповідно до закону України, але який має бути погоджений між сторонами, то про чий закон ми говоримо? Між якими сторонами його погоджувати? Тоді це не закон України. А якщо ми погоджуємо із кимось закони, це означає, що у нас немає суверенітету. Нехай, наприклад, Німеччина чи Франція підуть і погодять з кимось свій закон.

РБК-Україна: Фракція «Самопоміч» наголошувала, що є загрози ухвалення законопроекту про вибори на Донбасі вже влітку. Сесію не було продовжено. Чи зберігаються такі загрози?

Оксана Сироїд: Ця загроза нікуди не зникає. Я вам більше скажу. Вчора і сьогодні (інтерв’ю було записано 15 липня – ред.) були наміри провести засідання робочої групи наче для обговорення проблем окупованих територій. Наче б то щодо визволення полонених хлопців, і як досягти того, щоби не зняли санкції. На вчорашньому засіданні була присутня особа, делегована Віктором Медведчуком. І це є надзвичайно небезпечний тренд, який сьогодні заданий в парламенті. Це тренд легітимації "Мінська" через парламент.

Парламент поки залишився єдиним інститутом, незаплямованим в цьому процесі. Зрозуміло, що президент, МЗС, уряд до цього причетні. І от залишився парламент, який ще не легітимував "Мінськ". Закони про амністію та особливий статус приймали депутати попереднього скликання, а зміни до Конституції, дай Бог, ми ніколи остаточно не проголосуємо.

Спроби зробити парламент учасником цього процесу були давно. Зокрема, були спроби говорити і зі мною про те, що "давайте самі напрацюємо цей закон про вибори".

Тут ми маємо дві різні політики, які слід розмежувати. Перша – це наша політика стосовно "Мінська". Друга – стосовно окупованих територій. Якщо ми кажемо про політику стосовно окупованих територій, в нас є позиція, є проект закону про тимчасово окуповану територію, і ми готові це обговорювати. Якщо ми кажемо про політику стосовно "Мінська", я буду готова це обговорювати тільки після того, коли президент прийде до парламенту і відзвітує не переді мною, а перед представниками українського народу і перед українським народом про те, що відбулося, що він підписав.

Я хочу, щоб він показав оригінали документів, які підписав. Я хочу побачити перелік людей, які беруть участь у переговорах в Мінську. Щоб він пояснив, чим ці люди уповноважені. Чи це розпорядження президента чи рішення Міністерства закордонних справ? На що вони уповноважені? Щоб президент надав перелік домовленостей, які вже досягнуті і які ще мають бути досягнуті. Тільки тоді я буду готова взагалі розглядати будь що, що стосується «Мінська».

РБК-Україна: Чи може бути зібрано 150 підписів для проведення позачергового засідання влітку?

Оксана Сироїд: То нехай чесно скажуть, що їм потрібно 150 підписів, щоб проголосувати за законопроект про вибори на Донбасі. Це не буде позачергове засідання. Це буде позачергова сесія, оскільки ця сесія закрита. Позачергову сесію можна скликати тільки під конкретно визначені питання.

РБК-Україна: В ході візиту держсекретаря США Джона Керрі відбулася його зустріч зі спікером Парубієм. Чи відомі вам якісь деталі? Можливо, ви теж були на зустрічі?

Сироїд: Я не можу знати, адже не була присутня на тих зустрічах.

РБК-Україна: Керрі не зустрічався з депутатами парламенту?

Сироїд: Можливо, з кимось зустрічався, але мені про це не відомо. Але позиція наших міжнародних партнерів є досить очевидною і зрозумілою. У Сполучених Штатах прослідковується момент інституційної слабкості. Переддень президентських виборів у США – це точка інституційної слабкості, бо йде перезавантаження влади. Вони беззастережно зацікавлені, щоб показати ефективність їхньої участі в тому процесі. До цього треба ставитися спокійно і прагматично.

Водночас вони залишаються партнерами, і я переконана, що якщо Україна захистить свій суверенітет, не піддасться на провокацію і не проголосує за вибори і зміни до Конституції, США підтримає цю позицію.

З того, що я знаю внаслідок своїх візитів до Вашингтону, я переконана, що ми зможемо цю позицію надалі аргументувати і шукати реального вирішення проблеми. Що стосується наших європейських партнерів, ситуація є дещо складнішою. Європа з Росією значною мірою взаємоінтегровані – і економічно, і політично, зокрема, через Раду Європи та ОБСЄ.

Тому європейцям важливо відновити добросусідські стосунки з Росією. Якщо Україна визнає, що це війна, і Росія – окупант, що внаслідок російської окупації загинуло 10 тисяч людей, то європейським колегам буде якось не зовсім комфортно співпрацювати з окупантом, на руках якого кров людей.

Тому набагато простіше переконати Україну, що на Донеччині та Луганщині в нас внутрішній конфлікт, внаслідок якого гинуть люди. З Кримом інша історія, тому що анексія Криму відбулася фактично без крові. Так, вона сталася незаконно, але тут немає незручності.

І для Росії це різні території. Тому що одна територія – це Кримський федеральний округ РФ, а інша – незрозумілі конгломерати під назвою ДНР і ЛНР. Крим Росії потрібен, а ДНР/ЛНР не потрібні. Їм насправді потрібно окупувати всю Україну. А для України статус цих територій є абсолютно однаковим – це є тимчасово окупована територія України.

РБК-Україна: Давайте ще поговоримо про проблеми роботи парламенту. Ситуація особливо загострилася протягом останніх двох тижнів. І ми бачили, що всього лиш кілька днів парламент більш-менш працював. З чим це пов’язано? Це проблеми коаліції?

Оксана Сироїд: Це проблема залежності парламенту. Парламент фактично залежний від кількох людей. 5-7 осіб.

РБК-Україна: Назвіть прізвища.

Оксана Сироїд: Як ми між собою кажемо, реклама - платна. Я думаю, що ті всі імена відомі. Не потрібно їх рекламувати. Фактично це ті, кого називають олігархами. Найбільшою проблемою є навіть не факт залежності парламенту, а проблема в тому, що ці олігархи самі по собі залежні від Росії. Майже всі. За винятком кількох людей.

Тому те, що відбувається в парламенті, великою мірою продиктовано інтересами Росії, щоб дестабілізувати ситуацію. Головна мета – дискредитувати парламент, заблокувати його роботу і піти на дострокові вибори.

РБК-Україна: А чи можна говорити, що дестабілізація роботи парламенту вигідна Петру Порошенку, щоб показати Заходу, що парламент наразі неспроможний ухвалити законопроект про вибори на Донбасі?

Оксана Сироїд: Люди про це кажуть. Я не мала з ним (Петром Порошенком - ред.) про це особистої дискусії, і мені дуже би не хотілося так думати. Мені дуже би не хотілося думати про те, що глава держави зацікавлений в дестабілізації законодавчого органу в такій ситуації. Я сподіваюся, що здоровий глузд і державний інтерес мають перемагати над банальним бажанням концентрації влади. Тому що піти на дострокові вибори сьогодні для України – це величезний ризик передовсім через те, що ми маємо старий виборчий закон.

За умови застосування чинного виборчого закону наступний склад парламенту буде набагато гірший, аніж сьогоднішній, тому що мажоритарка буде повністю продана, а які рейтинги політичних сил - ми усі зараз бачимо.

Друга причина – безпекова ситуація. Ми можемо зайти у вибори і не вийти з них. Третя причина – це ЦВК. Ми не маємо легітимної Центральної виборчої комісії. Четверта причина – турбулентність у виконавчій владі. Тобто увесь уряд піде на вибори. І півроку у нас не буде уряду. Можна нарікати, скільки завгодно, що цей уряд поганий. Але півроку не буде нічого. Буде півроку торгівлі популізмом.

РБК-Україна: Чого чекати від осені? Чи може восени президент розпустити парламент?

Оксана Сироїд: На моє переконання, цей парламент абсолютно працездатний. Він має достатньо ресурсів, щоб приймати рішення. Я не бачу підстав, щоб припиняти його повноваження.

РБК-Україна: Тобто блокують роботу парламенту фракції "Батьківщина", Радикальна партія, які хочуть вибори? А також "Опозиційний блок", який нещодавно заявив про готовність складення мандатів?

Оксана Сироїд: "Батьківщина" та "Опозиційний блок" завжди були відверті у своїх вимогах про дострокові парламентські вибори. Я також не виключаю, що це почало відбуватися, щоб відволікти увагу людей від загрозливої ситуації з перспективою ухвалення законопроекту про проведення виборів на окупованих територіях. Ми ж не одноразово спостерігали, коли впускається димова шашка, а за нею не видно реальності.

РБК-Україна: Ви згадували, що парламенту вдалося вийти з політичної кризи, призначивши новий уряд. А чи є різниця між урядом Арсенія Яценюка та урядом Володимира Гройсмана у питаннях співпраці з Верховною Радою?

Оксана Сироїд: Думаю, що всі помітили, що різниця є. Є дві причини, чому уряд Гройсмана ефективніший у співпраці з парламентом. По-перше тому, що Володимир Борисович прийшов з парламенту. Він сам був жертвою, коли уряд ефективно не працював з парламентом. По-друге, попередній досвід пана Гройсмана – це управління великим містом. Він також мав певну відповідальність перед представницьким органом місцевого самоврядування.

В уряду є й проблеми. Це не вина цього уряду, це не вина персоналії – прем’єр-міністра чи інших міністрів. Це те, що у нас немає політичної відповідальності уряду, бо він не сформований командою. Це є така збірна солянка. Коли формувався уряд, то кожен намагався впхнути когось свого. І це не прем’єр-міністр стовідсотково формував цей Кабінет Міністрів. Об’єктивно він ще не мав можливості сформувати свою команду.

РБК-Україна: Ви вважаєте, що прем’єр-міністр має привести повністю свою команду?

Оксана Сироїд: Коаліційні уряди – це не завжди своя команда. Але прем’єр-міністр повинен мати прерогативу сказати, що "я з тим чоловіком з вашої команди працювати не буду". Ми досліджували досить тривалий час досвід формування коаліції та коаліційного уряду з декількох політичних сил, як це відбувається в Європі. Дуже часто це є компроміс, але прем’єр-міністр – це є та людина, чиє слово визначальне у призначенні того чи іншого міністра.

РБК-Україна: На вашу думку, уряд має бути технократичним чи політичним?

Оксана Сироїд: Лозунг технократичного уряду, по-перше, у нас неправильно використовувався. По-друге, він себе віджив. Технократичний уряд може бути тільки тоді, коли оголошуються дочасні вибори. Наприклад, не приведи Боже, оголосили сьогодні дочасні парламентські вибори. Прем’єр чи інші міністри прийняли рішення, що вони йдуть на вибори. Вони більше не можуть виконувати свої функції. Хто буде виконувати їхні завдання? І тоді призначається технократичний уряд, тобто уряд на перехідний період, поки триває виборчий процес.

У випадку, коли виборчий процес завершився, то технократичний і коаліційний уряд – це поняття не сумісні. Тому, що коаліція – це коаліція депутатських фракцій, які формують уряд. Вони не можуть сформувати технократичний уряд. Вони можуть сформувати уряд, який буде відповідальним перед цією коаліцією. У нас інша проблема.

Люди вважають, що технократи – це добро, а представники політичних сил – це обов’язково зло. Бо технократи, які приходили, - це дійсно були фахові та добросовісні люди. А політиків ми звикли бачити корумпованими і не відповідальними перед людьми.

Але це знову ж таки проблема у залежності політичних сил від олігархів. В нас поки що немає політичних партій. В нас є політичні проекти. Ми практично не маємо політичних партій в парламенті. Я не кажу зараз про «Самопоміч», яка є політичною партією, що будується по цеглинках знизу, і немає ніякої олігархічної залежності.

РБК-Україна: Ви зараз кажете, що "Самопоміч" інакша, але лідера партії, міського голову Львова Андрія Садового звинувачують у тому, що він на рівні Львова живиться від різних схем.

Оксана Сироїд: Правоохоронна система сьогодні дуже «критично» налаштована і до "Самопомочі", і до її лідера. Система правопорядку вже продемонструвала це не один раз впродовж останнього періоду. Думаю, якби дійсно так було, ми би давно вже мали з вами докази.

РБК-Україна: Була інформація ніби Андрію Садовому двічі пропонували прем’єрське крісло. Він відмовився. За яких умов Садовий би погодився стати прем’єром?

Оксана Сироїд: Тут відповідь дуже очевидна. Можна погоджуватися на посаду прем’єр-міністра, коли ти маєш за собою політичну силу, яка або має більшість в парламенті, або може цю більшість сформувати довкола себе. Ти можеш погодитися стати прем’єр-міністром тоді, коли можеш гарантувати, що ідеї, які ти пропонуватимеш, будуть прийняті в парламенті.

По-друге, запропонувати посаду прем’єр-міністра може тільки парламентська коаліція. Я не пам’ятаю, щоб парламентська коаліція пропонувала Садовому посаду прем’єр-міністра.

РБК-Україна: Але ж президент пропонував?

Оксана Сироїд: А президент який стосунок до цього має? Це коаліція має сказати президенту, що «ми вибрали такого прем’єр-міністра. Внесіть його кандидатуру до парламенту».

РБК-Україна: Тоді що? Садового хотіли підставити?

Оксана Сироїд: Це не була пропозиція. Це було розмірковування, наскільки мені відомо. Садовий розглядався як один із варіантів. А жодної пропозиції не було.

Погодитися на посаду прем’єр-міністра, не маючи тих голосів, які забезпечать прийняття рішень в парламенті - це би було безвідповідально.

РБК-Україна: Безвідповідально для своєї подальшої політичної кар’єри?

Оксана Сироїд: Безвідповідально перед людьми. Бо це є просто гола амбіція – «я хочу бути прем’єр-міністром і все». А що ти можеш зробити?

РБК-Україна: Останнім часом в парламенті склалася така ситуація, коли "Батьківщина" та РПЛ закликали блокувати трибуну. Тимошенко закликала "Самопоміч" долучатися до процесу. Ваша фракція не доєднується, хоча так само вимагає зниження тарифів, як колеги по парламенту. Тому "Самопоміч" звинувачують, що ніби то остання йде на співпрацю з Банковою в обмін на те, що Адміністрація президента більше не обливає брудом Садового за нещодавню ситуацію з Грибовицьким сміттєзвалищем, натомість «Самопоміч» яскраво не виступає проти президента та коаліції.

Оксана Сироїд: За цією логікою, якщо "Самопоміч" прийняла рішення не блокувати, це означає, що вона співпрацює з Банковою. А якщо би прийняла рішення блокувати, то значить співпрацює з "Батьківщиною" чи з РПЛ.

Рішення для нас було очевидним. "Самопоміч" була відверта та наполягала на тому, що парламент мусить працювати. В іншому випадку, це призведе до дочасних виборів. Ми говоримо про це впродовж року, що ми категорично проти дочасних виборів за будь-яких обставин.

Ми підтримували формування ТСК. На жаль, фракції РПЛ та "Батьківщини" не знайшли компромісу разом з фракціями БПП та "Народний фронт". По-друге, ми справді виступаємо за зниження тарифів, але ми маємо своє бачення. Ми розуміємо, як це можна зробити. Ми спілкуємося безпосередньо з урядом з цього приводу. Насправді, від того, що заблокується робота парламенту і розпочнуться дочасні вибори, тарифи не стануть меншими, а навпаки підвищаться.

Уряд піде на вибори, і тарифи точно ніхто не змінить. Чомусь про це ніхто не думає. Нам треба збільшити купівельну спроможність людей, тому що не страшна власне абсолютна цифра тарифів. Страшна їхня відносна цифра. Що сьогодні тариф у частці доходів людей є фактично непідйомний, і він поставив за межу бідності по суті 60 відсотків населення.

РБК-Україна: П’ять місяців, як "Самопоміч" покинула коаліцію. Чи не шкодує фракція про вихід з коаліції?

Оксана Сироїд: Як ми можемо про це шкодувати, якщо це відповідає нашим внутрішнім переконанням. Ми до цього йшли, мабуть, півроку. Це рішення виросло через наші світоглядні цінності.

РБК-Україна: Чи змінилися відносини фракції з президентом через вихід із коаліції?

Оксана Сироїд: З президентом ми підтримуємо робочі стосунки. Намагаємося спілкуватися і з президентом, і з представниками Адміністрації президента, коли працюємо над певними рішеннями. президент, передовсім, є главою держави. Потрібно його визнавати і підтримувати у цій функції. Хоча для мене боляче, що президент, як інститут, має занадто великий вплив на виконавчу владу. І це також потрібно враховувати і через те бути учасником цих розмов.

Не завжди ці розмови є прості, а співпраця - плідною. Але ми стоїмо на позиції, що говорити завжди краще, аніж не говорити. І шукати можливостей співпраці в інтересах людей та держави завжди краще, ніж закриватися і казати, що або так, або ніяк.

РБК-Україна: Відносини якось змінилися? Стали рідше запрошувати на зустрічі?

Оксана Сироїд: Я не можу сказати, що це суттєво вплинуло на стосунки. Хоча я думаю, що те, що відбулося після підпалу на Грибовицькому сміттєзвалищі, і ця вся кампанія виникла не просто так, а внаслідок того, що "Самопоміч" не готова була на послух щодо певних рішень.

РБК-Україна: Чомусь всі забули про ситуацію на Грибовицькому сміттєзвалищі. Я не чула про результати розслідування. Вам щось про це відомо?

Оксана Сироїд: Я знаю, що цим займається міністерство екології та природних ресурсів. Мабуть, також правоохоронні органи ведуть розслідування. Бо це різні розслідування. Щодо екологічної безпеки та в зв’язку з тим, що загинули люди, і що є ймовірність підпалу. Я думаю, що розслідування ведеться, і сподіваюся, що ми почуємо його результати.

РБК-Україна: Після трагедії спостерігалися досить напружені стосунки Садового з президентом. Наразі щось змінилося? Адже, як мінімум, ми не чуємо взаємних докорів та образ.

Оксана Сироїд: Потрібне спілкування. Ми – у політичному процесі. Політики, що були до нас, звикли працювати у певний спосіб. Використовувати методи тиску. Замість того, щоб говорити і розуміти, чому хтось займає ту чи іншу позицію, давайте краще натиснемо чи пошантажуємо.

Дуже часто в сучасній політиці прийнято формувати не послідовні, а ситуативні стосунки. Наприклад, сьогодні тобі потрібно рішення, давайте будемо «співпрацювати», а завтра ти мені не треба, тому я з тобою і не співпрацюю. А співпраця – це постійна довіра. А в нас все робиться навпаки.

РБК-Україна: Після пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі Садовий зустрічався з президентом чи вони припинили спілкування?

Оксана Сироїд: Наскільки мені відомо, вони спілкуються.

РБК-Україна: Як часто фракція «Самопоміч» зустрічається з президентом?

Оксана Сироїд: Ми не зустрічаємось з того часу, як вийшли з коаліції.

РБК-Україна: А ви особисто?

Оксана Сироїд: Коли маємо нагоду, як от зустрітися в парламенті. Кількома словами перекинутися.

РБК-Україна: Чи змінився президент за цих два роки?

Оксана Сироїд: Я не думаю, що мені личить це коментувати. Я би сказала так, що ми бачимо чергову ситуацію, коли людина, яка потрапляє на посаду з такими «вивихнутими» повноваженнями, стає заручником цих повноважень і починає концентрувати владу. Я розумію, що спокуса є величезною тому, що дисбаланс закладений в самій Конституції. Є величезний обсяг повноважень і немає жодної за них відповідальності ні перед ким. Тому є спокуса далі й далі збирати під себе ці повноваження.

Це типова візантійська концентрація влади. Мені сумно за цим спостерігати, бо я розумію, що влада без відповідальності – це могильна плита для будь-якого політика. Завжди. Я не знаю, чи вони збоку це помічають чи ні. Але чомусь, коли вони потрапляють на ці посади, щось стається. І мені також прикро, що люди, які довкола президента, не можуть йому цього пояснити, що насправді концентрація влади без відповідальності дуже сильно шкодить і знищує довіру до цього інституту.

Те, що сьогодні довіра до президента є такою низькою, є наслідком накопичення влади і відсутності відповідальності.

РБК-Україна: Чи можна казати, що президент втомився?

Оксана Сироїд: А від чого втома? Втома від зайвої влади.

РБК-Україна: Більше посивів?

Оксана Сироїд: Зайва влада. Не треба президентові мати виконавчу владу. «Не царское это дело». Не потрібно. Президент має бути главою держави, а виконавчу владу має здійснювати уряд.

Розмовляла Надія Андрікевич