ua en ru

Микола Патрюк: "Не всі норми закону "Про очищення влади" мають право на життя"

Микола Патрюк: "Не всі норми закону "Про очищення влади" мають право на життя" Н. Патрюк
В Україні досі точаться дебати навколо законів "Про забезпечення права на справедливий суд" та "Про очищення влади". Свою думку щодо цих законів в інтерв'ю РБК-Україна висловив заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) Микола Патрюк.

В Україні досі точаться дебати навколо законів "Про забезпечення права на справедливий суд" та "Про очищення влади". Свою думку щодо цих законів в інтерв'ю РБК-Україна висловив заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) Микола Патрюк.

"Я не знаю суддів, які відмовилися проходити люстраційну перевірку. А якщо такі судді і є, то їх доля поза межами ВККСУ", - сказав, зокрема Микола Патрюк.

РБК-Україна: Чи були враховані всі побажання ВККСУ при написанні закону "Про забезпечення права на справедливий суд"?

Микола Патрюк: Члени ВККСУ ще до організаційного засідання досить активно працювали над законопроектом. Завдяки наполегливості Сергія Козьякова, як члена ради, приблизно 90% наших пропозицій були враховані в законопроекті. На деяких речах ми наполягали, але їх було відхилено. Я думаю, що згодом вони все ж будуть враховані.

РБК-Україна: На чому ви наполягали і що не було враховано?

Микола Патрюк: Наприклад, я особисто відстоював, щоб результатом добору окрім іспитів, тестування ще була і співбесіда. За моїм баченням, в результаті співбесіди могло би знівелюватися і 99 балів, набраних по знанням, внаслідок отримання інформації щодо особи як фахівця-правника.

Зокрема, чи зможе майбутній суддя виконувати функції, чи зможе нести мантію на своїх плечах. Не йдеться про сумніви у фахових здібностях кандидатів, а йдеться про виявлення їх особистих якостей як то: вміння, навички спілкування, впевненість у вирішенні проблем, доброчесність тощо. Ми пропонували, щоб остаточним результатом в конкурсі була кінцева співбесіда.

Також у нас є пропозиції щодо скарг на дії судді. Сьогодні подати скаргу на дії судді може будь-який громадянин через адвокатів (абзац 1, ч. 2, ст. 93 закону). Але чомусь в абзаці другому цієї норми записано обов'язок прокурора відмовити у зверненні зі скаргою щодо судді за певних обставин. Тобто, зобов'язано прокурора відмовитися від права, якого він не має. А це, на мою думку, зайве.

А в цілому закон на цьому етапі без конституційних правок має право на життя. Але є і критика. Венеціанська комісія вважає, що певні положення мали би право на життя після правок конституційного характеру.

РБК-Україна: З якими проблемами ВККСУ вже зіткнулася в контексті вступу в силу закону "Про забезпечення права на справедливий суд"?

Микола Патрюк: Наведу приклад. ВККСУ за новим законом має складатися з 14 членів. До вступу закону в силу склад комісії передбачав 11 членів, але нас працювало дев'ять.

Сьогодні складнощі полягають в тому, що за новим законом ВККСУ складається з двох палат: дисциплінарної і кваліфікаційної. В законі передбачено, що на першому засіданні комісія може утворювати палату за наявності не менше чотирьох членів палати. Дисциплінарна палата створена з чотирьох чоловік, кваліфікаційна - з п'яти.

Однак закон передбачає, що доповідач у дисциплінарній справі не бере участі в голосуванні. За законом палата складається з 7 членів комісії. Рішення має прийматися більшістю. Більшість від 7 - мінімум чотири члени комісії. Створена палата з чотирьох членів, але вже вона функціонувати не може, бо піде в засідання, безумовно з доповідачем, який не може брати участь в прийнятті рішення. Тоді рішення прийматимуть три члена із 7 передбачених законом. А це менше половини. Більшості немає.

Вже в першому засіданні ми вимушені були прийняти рішення - делегувати одного члена кваліфікаційної палати до складу дисциплінарної палати. Ця проблема буде існувати до формування повного складу комісії.

Окрім цього, є проблеми в нових напрямках добору, кваліфікаційного оцінювання, первинного оцінювання (оцінювання діючих суддів). Перехідними положеннями передбачено, що судді Верховного суду України і вищих судів протягом 6 місяців проходять оцінювання.

Проте, для будь-якого оцінювання у нас ще не готова база. Вища кваліфікаційна комісія суддів спільно із Національною школою суддів України почали підготовку текстів майбутнього оцінювання.

РБК-Україна: Чи не виникнуть складнощі в проведенні такої атестації суддів? Адже в Україні майже 9 тис. суддів, а це означає, що атестацію потрібно проводити близько 30 суддів щоденно, а по завершенню атестації останнього судді потрібно буде починати все знову.

Микола Патрюк: Є така проблема. Але будемо вирішувати проблеми за мірою їх надходження. Поки що ми готуємо тести.

РБК-Україна: Як буде проходити підвищення кваліфікації суддів?

Микола Патрюк: Питання кваліфікації мало місце і в попередньому законі. В новому законі така ж ситуація. Діє Національна школа суддів України. На базі цієї школи і проходитиме підвищення кваліфікації.

РБК-Україна: Яке Ваше ставлення до ініціативи створення регіональних відділень ВККСУ?

Микола Патрюк: Я про таку ініціативу не чув. Але я був членом Кваліфікаційної комісії суддів області.

Мені подобався такий підхід. Бо в тому середовищі, добираючи кандидатів на посаду, всебічно з'ясовували, в тому числі, дивлячись в очі, всі подробиці.

Сьогодні робота комісії на іншому шляху, уніфікованому. Я не бачу можливості в такому напрямку, щоб і регіональні відділення впровадити. Можливо, ідея непогана, але вона буде додатковою складністю.

РБК-Україна: Скільки суддів ВККСУ відсторонила від посад у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності в 2015 р.?

Микола Патрюк: З початку року ми розглянули 15 клопотань генпрокурора щодо відсторонення або провадження строку відсторонення суддів від посад у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності. Щодо 13 клопотань рішення було позитивним, у двох - відмовлено.

РБК-Україна: Яка доля судді Печерського районного суду Києва В'ячеслава Підпалого, який зняв арешт з рахунків екс-віце-прем'єра Сергія Арбузова? Чи проведена вже перевірка дій судді?

Микола Патрюк: Справа по суті ще не розглядалася. До розгляду справи по суті я позбавлений права в силу закону давати будь-який коментар, оскільки в разі висловлення будь-якої позиції я буду визнаний таким, що не маю права брати участь в розгляді справи.

РБК-Україна: Чи надійшло до ВККСУ звернення щодо перевірки діяльності всіх суддів Окружного адміністративного суду Києва через відмову розглядати справу щодо заборони Комуністичної партії? Розпочато таку перевірку?

Микола Патрюк: До ВККСУ надійшло звернення Міністерства юстиції щодо перевірки дій судді Валерія Кузьменко та інших. Після підготовки всіх матеріалів буде призначено розгляд справи по суті.

РБК-Україна: Чи багато ще заяв від суддів про переведення до інших судів з Донецької та Луганської областей (із зони проведення АТО) знаходиться в ВККСУ? Які рішення ВККСУ приймає за такими заявами?

Микола Патрюк: У нас була проблема, коли на одну вакантну посаду претендували 3-5 суддів з проблемних регіонів. Комісія 18 грудня 2014 року прийняла спеціальне положення щодо цих суддів. Зокрема про проведення спеціальних конкурсів щодо можливості переведення цих суддів. Вакансії в нас є в багатьох судах по всій країні.

Більшість суддів пішли на Харківську, Київську, Дніпропетровську, Одеську області. Але суддям було запропоновано більший спектр зайняття посад. Було проведено роз'яснювальну роботу. Ми провели декілька "пільгових" засідань по переведенню цих суддів. На сьогодні в ВККСУ залишилося ще п'ять нерозглянутих заяв від суддів з Донецької і Луганської областей.

Клопотання суддів щодо переведення до інших судів з проблемних регіонів, в разі наявної вакансії в суді, задовольнялися стовідсотково.

РБК-Україна: Є судді, які відмовилися проходити люстраційну перевірку. Чому? І яка подальша доля таких суддів?

Микола Патрюк: Я не знаю суддів, які відмовилися проходити люстраційну перевірку. А якщо такі судді і є, то їх доля поза межами ВККСУ.

Є проблема, тому що Венеціанська комісія відклала своє завершальне рішення на червень в питанні пропозицій. Комісія вважає, що не всі норми закону "Про очищення влади" мають право на життя.

Спілкувався Ілля Іванов

Микола Патрюк народився 27 вересня 1949 р. на Буковині. Після строкової служби у Збройних Силах СРСР вступив до Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського. Закінчивши виш, стажувався у Хотинському районному народному суді Чернівецької області.
З 1976 року по 1977 рік - народний суддя цього ж суду, з 1977 року по 1986 рік - його голова.
У 1986-1995 роках працював суддею Чернівецького обласного суду.
З 1995 року по 2004 рік - заступником голови цього суду (з 2001 року Чернівецький апеляційний суд).
З 2004 року по 2007 рік - суддя Верховного Суду України.
З 2007 року по 2010 рік - заступник голови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
2010-2012 роки - суддя Верховного Суду України.
2012 -2014 роки - заступник секретаря Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
З 2014 року - суддя Верховного Суду України.
Рішенням XІІ позачергового з'їзду суддів України від 25 вересня 2014 року обраний членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, Почесною відзнакою Верховного Суду України "За вірність Закону". Заслужений юрист України.