Володимир Полевий: "Про спеціальний орган цензури не йдеться"
Заступник керівника інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони Володимир Полевий в інтерв'ю РБК-Україна розповів, які заходи безпеки вживатимуться на виборах Ради, про ситуацію з донецьким аеропортом, ідентифікацією тіл загиблих у зоні АТО та полоненими, а також про заходи у сфері інформаційної безпеки.
РБК-Україна: Незважаючи на побоювання багатьох, президентські вибори у травні пройшли відносно спокійно, на виборчих дільницях не було серйозних провокацій. Однак, зважаючи на напружену ситуацію на Сході, на прийдешніх парламентських виборах додаткові заходи безпеки не будуть зайвими. Як буде організована охорона виборчих дільниць загалом в Україні і зокрема у наближених до зони АТО населених пунктах?
Володимир Полевий: Заходи безпеки на виборах, як і заходи безпеки на будь-яких масових акціях, покладаються на підрозділи Міністерства внутрішніх справ. Для забезпечення посиленого режиму безпеки, з огляду на ймовірність, наприклад, терористичних актів, під час виборів на сході України буде залучено підрозділи Національної гвардії та контртерористичні сили, які знаходяться в цьому регіоні.
З огляду на ту кількість сил, яку вже зосереджено на Сході, там, безумовно, будуть посилені заходи безпеки. У разі необхідності правоохоронці будуть застосовувати спецзасоби, наприклад, переносні металодетектори. Будуть працювати кінологічні служби.
Забезпечення безпеки виборів - пріоритет №1 для сил АТО в кінці жовтня.
РБК-Україна: Незважаючи на оголошений режим припинення вогню, бойовики все ж продовжують обстріли не лише окупованих, але й деяких звільнених територій. Практично щодня гинуть українські військові. За яких умов українська сторона може порушити режим перемир'я і чи така можливість не розглядається взагалі?
Володимир Полевий: Наразі головною метою влади на сході України є встановлення миру і це є основним положенням мирного плану Президента України. Заради миру і збереження найціннішого - життя людей і були підписані документи у Мінську. Їх реалізація - це завдання номер один для усіх силових підрозділів.
Проте це не означає, що сили АТО пасивно спостерігають за обстрілами і нападами терористів. Такі дії отримують адекватну відповідь. Це означає, що сили АТО застосовують необхідні та наявні види озброєння. Поза межами населених пунктів мова йде і про артилерію та важке озброєння.
РБК-Україна: Терористи не припиняють спроби штурму донецького аеропорту. В ЗМІ з'являлася інформація про можливий обмін цього стратегічного об'єкту на окуповані терористами території, однак в РНБО заперечили можливість подібних переговорів. Як довго українські військові зможуть утримувати аеропорт за умови, якщо інтенсивність спроб його штурму не зменшиться? І чи розглядають в РНБО можливість підриву злітної смуги і виведення наших військових, як це було з летовищем в Луганську, у разі погіршення ситуації?
Володимир Полевий: Порівняння з луганським аеропортом доречне за зовнішньою ознакою: і там, і тут є аеропорт. Щодо відмінностей: Луганський аеропорт наші підрозділи залишали в умовах масованого наступу за участі російських підрозділів у серпні - вересні. Наступ відбувався по багатьох ділянках фронту на Сході.
Зокрема, в цей час відбувалися бої на Півдні під Іловайськом. Нова точка загрози у нас виникла під Маріуполем і, з огляду на тактичну небезпеку оточення, в цих умовах було прийняте рішення про залишення аеропорту. Підрозділи отримали відповідний наказ та відійшли організовано, а саму злітно-посадову смугу було підірвано.
Зараз наші підрозділи мають усі засоби для того, щоб утримувати донецький аеропорт. Більш детальні питання щодо тактики ведення антитерористичної операції належать до компетенції штабу АТО і саме він визначає військову складову операцій на сході України.
РБК-Україна: Відповідно до меморандуму, підписаного у Мінську, між окупованими терористами та контрольованими українською владою територіями має бути створена 30-ти кілометрова буферна зона. Поки процес створення цієї зони не розпочався. Однак все ж, якщо українська сторона відведе свої позиції за 15 кілометрів, які гарантії того, що терористи не займуть їх?
Володимир Полевий: У мінському протоколі тристоронньої контактної групи йдеться про відведення важкого озброєння калібром понад 100 міліметрів на відстань 15 кілометрів від умовної лінії розмежування.
Припинення вогню, проведення лінії розмежування, відведення важкої техніки - це погоджений сторонами алгоритм. При цьому не йдеться про те, що наші підрозділи залишають ці території. Безпосередньо в 15-ти кілометровій зоні залишаться наші сили і блокпости, але важке озброєння буде відведено.
Передбачена симетричність таких дій, тобто ми відводимо артилерію на 15 кілометрів - це саме роблять і незаконні збройні формування. А вже місія спостережної групи - спостерігати за дотриманням досягнутих домовленостей.
РБК-Україна: Нещодавно у ЗМІ з'явилась інформація про нібито зв'язок членів місії ОБСЄ на Донбасі з терористами. Зокрема, у мережі з'явились фото, на яких терористи користуються автомобілем місії. Наскільки можна довіряти місії ОБСЄ в зоні АТО і чи виключає українська сторона можливість певного підігрування бойовикам членами місії при розмежуванні сторін та розподілу територій між бойовиками і українськими ЗСУ?
Володимир Полевий: Щодо, власне, використання автомобіля ОБСЄ, сама спостережна моніторингові місія ОБСЄ дала оцінку таким діям, і визнала дії місії "порушенням власних внутрішніх правил безпеки" - це цитата.
Ми не даємо оцінку місії, ми очікуємо від місії реальних результатів щодо припинення вогню і встановлення насамперед контролю над українсько-російським кордоном. Доречно тут нагадати, що саме від ОБСЄ Президент очікує збільшення спостерігачів до 1500 осіб.
РБК-Україна: Скільки тіл українських бійців залишаються досі не ідентифікованими і яка кількість загиблих станом на сьогодні?
Володимир Полевий: У засобах масової інформації є цифри про більше 500 тіл, які знаходяться на впізнанні в моргах Донецької і Запорізької областей, регіонів, прилеглих до зони АТО.
Ця цифра вимагає пояснень: справа в тому, що, по-перше, при Адміністрації Президента створено Координаційний центр з допомоги постраждалим у зоні АТО, який очолює О.Богомолець. Експертизу тіл покладено на експертно-криміналістичні служби Міністерства внутрішніх справ і ця робота вже активно проводиться.
І друге, ідентифікації очікують тіла як українських військових, так і мирних жителів, а також учасників незаконних збройних формувань, які були вбиті і залишились на території, що підконтрольна українській владі. Тому не можна казати про те, що всі ці 500 осіб - це тіла наших воїнів.
РБК-Україна: Скільки українських бійців АТО вважаються без вісти зниклими і скільки досі перебувають у полоні бойовиків?
Володимир Полевий: Щодо того, скільки бійців є зниклими без вісти, я оперую офіційними цифрами і тут є розходження, але я не хотів би, щоб з цього приводу були спекуляції. Зниклих без вісти, за офіційними даними, ми маємо 330 осіб, полонених (серед військових) ми маємо 357 осіб.
Що таке зниклі без вісти? Це військовослужбовці, які, наприклад, не повернулися із завдання і їх безпосередній командир доповів про цей факт. Наприклад, на територіях, які захопили російські найманці чи незаконні збройні формування, все ще залишились бійці: вони можуть опинитися в полоні, можуть опинитися в лікарні, деякі з цих людей все ще повертаються, переходять умовну лінію фронту, тому вони належать до категорії зниклих без вісти.
Діє наказ про те, що дані про зниклих без вісти під час активних наступальних дій ворога в секторах Б і Д наприкінці серпня - на початку вересня все ще є закритими. Тому об'єктивно це не всі дані. Але ті дані, якими ми оперуємо, це 330 зниклих без вісти і 357 полонених.
РБК-Україна: У вересні Міністерство оборони почало передавати важке озброєння добровольчий батальйонам. Скільки батальйонів вже отримали таке озброєння і скільки ще планується передати?
Володимир Полевий: Нова військова техніка постійно надходить на озброєння підрозділів. Ніхто не робить різниці між так званими добровольчими та іншими підрозділами, особливо в частині Міністерства оборони. Характер озброєння залежить від функцій підрозділу. Якщо його завдання - забезпечення громадського порядку і затримання окремих правопорушніків - озброювати його танками та артилерією недоцільно. Також є і повинна бути різниця між озброєнням штурмового батальону десанту та підрозділом територіальної оборони, що охороняє залізничний міст.
Наші оборонні підприємства працюють в три зміни, вони постійно випускають нову продукцію на взамін знищеної і просто нові зразки, яких раніше не було, це пріоритет номер один. Конкретні цифри належать до інформації з обмеженим доступом. Зброя справді є, підрозділи її отримують і в цьому аспекті ефективність війська постійно зростає.
РБК-Україна: Нещодавно Ви заявивши про необхідність "зміни правил гри у ЗМІ" у зв'язку з активною антиукраїнською пропагандою з боку Росії. Яких саме тем могла б стосуватись ця заборона і хто має вирішувати, що можна, а що не слід оприлюднювати у ЗМІ? Як це буде регулюватися? Які можливі санкції?
Володимир Полевий: Це непроста тема, тому вона і набула широкого розголосу. Я говорю, насамперед, про інформацію, яка стосується безпеки.
Наприклад, яку інформацію можна поширити із зони АТО? У тому числі і журналістам, які здобули її "від джерел". Мабуть, мають бути розумні обмеження в інформації про наші підрозділи, про їхнє пересування і, часом, про втрати.
Друге: ми фіксуємо сплановані і скоординовані з-за кордону, з Росії акції, які також впливають на ефективність дій наших підрозділів. Йдеться про, наприклад, панічні чутки, або про настрої серед населення, що призводить до блокування руху наших колон. Або коли родичі військовослужбовців перешкоджають виїзду частин поза межі пункту їхньої дислокації, коли це роблять просто матері, з огляду на інформацію про те, що синів, начебто, "неозброєними посилають на смерть".
Повірте, ми фіксуємо факти, коли це зроблено організовано. Коли над створенням паніки системно працюють групи з-за кордону, які говорять про те, що "от скільки людей вже вбито", "солдати не забезпечені", "нас зрадили" і таке інше. У такий спосіб "самоорганізується" пікет, який зупиняє нашу військову частину на виїзді з пункту дислокації, а в цей час десь на фронті відбуваються бойові дії і підрозділи не отримують допомоги.
Саме тому є, наприклад, питання "антиботової терапії" у соціальних мережах.
Щодо відповідальності за поширення недостовірної інформації. Йдеться не лише про телебачення і радіомовлення, що є компетенцією Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, йдеться про друковані видання та інтернет видання, які за статусом не є ЗМІ.
Це питання вимагає широкої громадської дискусії. Ми наразі не виходили з жодною ініціативою, зараз ми працюємо в нормах існуючого правового поля і, насправді, є достатньо важелів, просто треба примусити систему працювати. І ми тільки "за" якщо медіа будуть самоорганізовуватись.
Якщо говорити про перспективу, то, мабуть, рамки допустимості мають визначатись за участі і структур громадянського суспільства, і журналістського середовища. Інформація зараз - це ресурс, який є всюди і ми його споживаємо постійно: по телебаченню, в Інтернеті, коли гортаємо газети, в метро... Людину не можна обмежити в праві на інформацію, але якість і певні рамки у її поширенні мають бути встановлені.
Йдеться не про спеціальний орган цензури, а про спільний компроміс у тому, що для громадян України, для журналістів, для національної безпеки, як стану захищеності інтересів українського суспільства, насамперед, потрібні певні правила, яких ми усі будемо дотримуватись. Уже після цього можна говорити, яким чином ми будемо реалізовувати механізм щодо дотримання цих правил.
Поки не варто говорити про певні часові нововведень, якщо ж вони будуть, то це реалізовуватиметься у вигляді законопроектів, і ці законопроекти будуть винесені на обговорення і проходити всю відповідну процедуру.
РНБО починає цей діалог і бере у ньому участь тому, що усвідомлює важливість проблеми у нашому медіапросторі. Це і односторонність при висвітленні подій, і , часом, суто маніпулятивні технології: наприклад, невідповідність відео і аудіо ряду сюжету, що є маніпуляцією, але не порушує жодної з правових норм. Задача держави - контролювати ці речі.
Розмову вела Юлія Молочко
