Навіщо в Мін'юст прийшли грузини?
Сергій Савельєв
Реформатори з уряду Михайла Саакашвілі має намір позбавитися від корупційних схем в системі виконання рішень та держреєстрації.
Контингент іноземних консультантів, які приймають українське громадянство і займають високі державні пости в органах виконавчої влади, стрімко зростає. 14 січня громадськості представили відразу чотирьох претендентів на відповідальні посади, які мають досвід проведення реформ системи юстиції в Грузії. Втім, не виключають, що якщо в української сторони політичної волі до реформ не буде, то всі зусилля щодо впровадження такого досвіду в Україні можуть виявитися марними.
"Погані поліцейські"
Групу грузинських експертів, які сьогодні перебувають у статусі кандидатів на посади в Мін'юсті, але вже найближчим часом отримають українські паспорти, очолює Гія Гецадзе. Інформацію про те, що він буде призначений заступником міністра юстиції і координатором антикорупційних реформ у відомстві, першим у своєму Facebook опублікував Михайло Саакашвілі. Гецадзе був одним з перших, хто починав нову реформу поліції на посаді першого заступника міністра внутрішніх справ в уряді Саакашвілі в 2005 році.
"Уявіть, що в один день у нас було 35 тисяч поліцейських, а на ранок наступного дня - 12 тисяч. У нас не було часу розгойдуватися. Ми не звільняли індивідуально - скорочували цілими департаментами, які були непотрібні для країни. Наші опоненти говорили, що без поліції на дорогах ми всі загинемо. Але стало тільки краще. Поліцейські були добре мотивовані: зарплата, соцзабезпечення, премії за затримання особливо небезпечних злочинців. Брати хабарі стали боятися: адже вже немає вертикалі, по якій потрібно передавати частину грошей наверх. І кожен діяв на свій страх і ризик", - розповів Гецадзе про свій досвід в інтерв'ю.
Гія Гецадзе, Джамбул Ебаноїдзе, Хатія Шелія
Сьогодні Гецадзе - декан юрфакультету Державного університету Св. Іллі в Тбілісі. Останньою держпосадою майже десять років тому був пост губернатора регіону Імереті. Після цього нинішній кандидат на посаду заступника міністра юстиції України успішно займався приватною юрпрактикою. "Проводити реформи в Україні мене запросив міністр Павло Петренко. Звичайно, рішення відмовлятися від свого громадянства дається нелегко. Але я бачу прагнення Мін'юсту проводити реформи. І готовий в цьому допомагати. Тому що перемога України в боротьбі з корупцією буде перемогою і Грузії, і всього регіону", - вважає Гецадзе.
За його словами, в Грузії він навіть пожертвував політичними амбіціями. "Але в Україні це навіть на краще: тут у мене - як і в моїх колег - політичних інтересів немає. А тому ми можемо бути "поганими поліцейськими", які вказують на реальний стан справ. Упевнений, нас будуть лаяти. Тому що якщо не лають - це значить, що ти нічого не робиш", - каже майбутній заступник міністра юстиції.
Упрощай і контролюй
Ключовими галузями для реформування в Мін'юсті вибрали реєстраційну і виконавчу службу. Саме в цих відомствах і підконтрольних підприємствах за часів попередньої влади були сконцентровані багатомільярдні корупційні потоки - як хабарів за "прискорення" процедур, так і роялті за використання програмного забезпечення.
Впроваджувати зміни в системі виконання судових рішень буде Хатія Шелія, яка з 2010 по 2014 рр. очолювала юридичний департамент Національного бюро виконання (аналог української ГІС). Головою Нацбюро і заступником міністра юстиції Грузії в цей час був Джамбул Эбаноидзе, який вже протягом кількох місяців допомагає Мін'юсту України розробляти необхідні реформи. Саме Ебаноідзе запропонував пані Шелія, а також Георгію Циклаурі (буде реалізовувати реформи в реєстраційних органах) взяти участь в розгрібанні "авгієвих стаєнь" в Мін'юсті.
Циклаурі, який був одним з тих, хто впроваджував спрощення в систему держреєстрації Грузії, ось уже майже півроку консультує з цього приводу відомство Павла Петренко. А ось Хатія Шелія почала активно працювати з виконавчою службою всього тиждень тому. Поки складно сказати точно, які саме посади вони займуть у ввірених їм відомствах. Однак очевидно, що для серйозних зрушень потрібні повноваження не менше, ніж у заступника голови служби.
За словами Хатії Шелія, ситуація у виконавчій службі України сьогодні практично ідентична стану справ в Грузії 10 років тому. "Рішення не виконувалися, виконавчий збір у скарбницю не сплачувався. А якщо щось і йшло з торгів, то тільки "своїм".
Щоб побороти цю схему, ми, в першу чергу, вирішили розвантажити виконавців. Для цього в 2008 році було запроваджено інститут приватних виконавців. Вони стали зацікавлені не тільки в тому, щоб продати стягнене майно, але ще й зробити це якомога дорожче, а не чекати хабара за продаж "своєму", - говорить Шелія.
Крім того, за її словами, у виконавчій службі була проведена тотальна електронізація всіх процесів. "Виконавець йде описувати майно з планшетом, куди вбиває дані і вони відразу стають доступними в загальній базі і кредитора, і боржника. Вони можуть у режимі реального часу відстежувати, що відбувається з тим чи іншим лотом. І якщо виконавець зволікає з якимось процедурним рішенням - йому про це нагадають самі зацікавлені особи", - зазначає майбутній реформатор системи виконання судових рішень. За її словами, таке рішення дало поштовх для розвитку системи виконавців при банках, при інших великих компаніях.
Друга реформа - як і в багатьох інших держорганах - в Нацбюро виконань відмовилися від територіального розподілу справ: будь-який кредитор по всій країні може звернутися до служби із заявою незалежно від того, де конкретно знаходиться його боржник і майно останнього. В рамках електронізації та відмови від районування була створена єдина база даних боржників.
"Ми хотіли б запровадити таку ж базу і в Україні. Крім того, перспективним ми вважаємо напрямок приватних виконавців. Однак наші реформи і поради виявляться порожнім звуком, якщо система не буде працювати в цілому. Тому дуже важливо розуміти, що повинні реформуватися і суміжні міністерства і відомства. Що стосується приватного бізнесу, то очевидно необхідно буде законодавчо обмежувати, наприклад, можливості банків вступати в змову з боржниками і виводити активи перед приходом виконавчої служби", - сказала Х. Шелія.
Щоб уникнути розквіту корупційних схем, необхідно удосконалити систему контролю над діями виконавця, який сьогодні - головний господар становища у виконавчому провадженні. "Схемою такого удосконалення могло б стати розподіл різних функцій між підрозділами відомства і навіть бізнесом. Наприклад, один виконавець може реєструвати справи, другий - стежити за їх ходом, третій - безпосередньо конфісковувати майно. Уявіть, яка кількість людей вивільниться. Держава повинна буде тільки проводити аукціони - і заробляти прибуток в бюджет за рахунок "чорнової роботи" приватних підприємців", - говорить вона.
Втім, за словами Шелія, це не повинно позбавляти права приватні компанії створювати і свої торгові майданчики. При цьому торги потрібно проводити одночасно скрізь. А от відмінності будуть полягати в додаткових сервісах для клієнтів. Наприклад, аналітики продажу арештованого майна або юридичних послугах щодо подальшого оформлення придбаного лота.
Чим більше учасників, тим краще
На відміну від колег, Георгій Циклаурі вже певний час "занурюється" в українську реальність. "Як і в Грузії, система реєстрації дуже заплутана і має безліч шпарин для корупції. Ми починали зі спрощення самої процедури - зробили мінімальним пакет документів для реєстрації житла або бізнесу. Далі, впровадили електронний документообіг і відкрили реєстру прав. Не стало необхідності кожен раз отримувати виписку - адже роздрукований документ має таку ж силу, що і з мокрою печаткою. Сумніваєшся в достовірності - перевір у відкритій базі даних", - говорить Циклаурі.
Далі, за його словами, Грузія пішла на безпрецедентний для регіону крок: право на збір даних для реєстрації, крім власне інспекторів відомства, отримали - а для отримання потрібно було пройти попередню преавторизацию - і приватні компанії, банкіри, брокери.
Стандартний термін реєстрації прав - 5 днів. Однак "офіційне прискорення" за підвищену плату дає можливість пройти усі процедури швидше.
В рамках цієї реформи була децентрализирована служба оцінки землі при реєстраційній службі. Справу віддали приватникам, які сьогодні змагаються за клієнта додатковими сервісами. Крім того, сторонам угоди дозволили завіряти її у реєстратора без нотаріуса. Але з умовою, що відповідальність за зміст документа заявники беруть на себе.
Впроваджувати "легендарну" систему "прозорого" офісу для реєстраційної служби в Україні Циклаурі вже почав: влітку у Києві запустили реєстраційний центр спрощених процедур. Ще три таких центри має з'явитися в Києві, області та одному з регіонів вже до кінця лютого. "Крім того, щоб боротися з штучним затягуванням розгляду справ про реєстрацію, ми маємо намір запровадити систему відстеження відкладених справ, а також уніфікувати підхід до проблемних процедур. Щоб по справах з однаковими недоліками завжди були однакові рішення", - розповів без п'яти хвилин реформатор системи держреєстрації в Україні.
Кадри тягнуть на дно
Одним з головних викликів, з якими зіткнуться грузинські реформатори в нашій країні, стане опір змінам з боку чиновників середньої та нижньої ланки. За словами Гії Гецадзе, ключовим завданням для України на найближчі місяці стане виведення з гри неефективних бюрократів і набір нових, цілеспрямованих і націлених на результат осіб.
"Перший принцип - конкурсний відбір. Якщо тебе не призначили, а саме обрали щодо відповідності якомусь критерію - ймовірність корупційних проявів та/або лінощів істотно падає. Друге - нормальні зарплати. Для цього, звичайно, треба звільняти людей і перерозподіляти їх фінансування на тих, хто залишився. Я б почав з 20% скорочень вже зараз. Третє - це координація дій з правоохоронними органами. Що толку, якщо ми створимо електронну базу, відмоніторимо порушення виконавця або реєстратора, але при цьому не зможемо притягти таку особу до відповідальності", - зазначає майбутній заступник міністра юстиції Гія Гецадзе.
Саме розробкою кадрової політики та критеріїв відбору нових чиновників для структур Мін'юсту і має намір зайнятися Гецадзе на своїй новій посаді. Крім того, він буде виступати "містком" між міністерствами - особливо силовими і керівництвом відомств, щоб уникнути саботажу.
На питання про те, що вони будуть робити, якщо все ж запровадити реформи не вдасться, грузинські реформатори відповідають, що спробують переконати в необхідності рішучих змін українську сторону. А якщо не вийде - то, залишивши на пам'ять готові стратегії і плани дій, змушені будуть повернутися на батьківщину.
