ua en ru

Спроба №5: Моз знову обіцяє українцям страхову медицину

Спроба №5: Моз знову обіцяє українцям страхову медицину Моз придумав чергову концепцію реформи охорони здоров'я
Замість того, щоб провести давно обіцяний українцям реформу охорони здоров'я, Моз поки тільки розмірковує над її проектом. Кожен новий керівник відомства вважає своїм обов'язком переробити напрацювання попередників. За останні 2 роки таких проектів було близько 4, але всі вони залишилися лише декларацією. Але і це не зупинило чиновників від розробки нової, вже п'ятої, концепції реформи. В ній Моз знову обіцяє українцям безліч поліпшень в системі охорони здоров'я, але традиційно забуває про конкретику.

Замість того, щоб провести давно обіцяний українцям реформу охорони здоров'я, Моз поки тільки розмірковує над її проектом. Кожен новий керівник відомства вважає своїм обов'язком переробити напрацювання попередників. За останні 2 роки таких проектів було близько 4, але всі вони залишилися лише декларацією. Але і це не зупинило чиновників від розробки нової, вже п'ятої, концепції реформи. В ній Моз знову обіцяє українцям безліч поліпшень в системі охорони здоров'я, але традиційно забуває про конкретику.

Про все і ні про що

Не минуло й 5 місяців з моменту презентації декількох концепцій реформування системи охорони здоров'я, як Моз уже розробив новий проект - "Концепція побудови нової національної системи охорони здоров'я України".


Однак новизною ідеї чиновників не відрізняються. Українцям знову обіцяють страхову медицину, реформу фінансування охорони здоров'я, визначити гарантований пакет медичної допомоги, забезпечити автономію медустанов, а також підвищити доступність ліків для населення за рахунок реімбурсації (часткового відшкодування з держбюджету цін на ліки в аптеках).

При цьому в цій концепції реформи Моз забув згадати про конкретні терміни її реалізації. Єдина дата, зазначена в документі – 2020 рік. До цього моменту чиновники розраховують завершити реформу охорони здоров'я.

Але є в новій концепції ідеї, які раніше Моз не пропонував. Наприклад, для поліпшення ситуації в галузі, чиновники планують спрямовувати надходження від низки податків на цільове фінансування лікарень і поліклінік. Зокрема, до переліку підакцизних товарів, поряд з алкоголем і тютюном, пропонується внести сіль. Примітно, що українці платили такий збір в 19 столітті.

Крім того, чиновник обіцяють оптимізувати мережу амбулаторій, районних лікарень і поліклінік, створивши госпітальні округи.

наприклад, зараз фактично в кожному районі області є лікарня. Після реформи надавати спеціалізовану медичну допомогу українцям будуть лише у багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування. Вона буде обслуговувати пацієнтів відразу з кількох районів. Але при цьому, районні лікарні не будуть ліквідовані. Їх перепрофілюють на лікування нескладних захворювань. Для повноцінної роботи нової моделі буде створена ефективна система надання швидкої допомоги.

Як і раніше, Моз обіцяє пропагувати здоровий спосіб життя, посилити профілактику захворювань і вибудувати систему оперативного реагування на епідемію.

Все це, на думку чиновників, має істотно скоротити рівень смертності українців. Зокрема, після проведення реформи, Моз розраховує, що дитяча смертність знизиться на 17%, а летальних випадків у результаті серцево-судинних захворювань і травм - на 25-30%. А рівень задоволеності населення якістю медобслуговування" зросте на 20%, сподіваються в Моз.

Джерел фінансування реформи, на думку чиновників, буде кілька: державний та місцевий бюджети, а також кошти міжнародних фінансових організацій та іноземних донорів. Однак у тексті концепції відсутні будь-які розрахунки витрат на реформу.

Отримати коментарі Моз на момент публікації статті РБК-Україна не вдалося – відомство не відповіло на запит видання від 26 липня.

Спроба – не катування

Історія реформування української охорони здоров'я нараховує не одну спробу представити концепцію преобразованйи і план дій чиновників. Ще в 2014 році тодішній керівник Моз Олег Мусій пропонував проект реформи, назва якого в цей раз використовували чиновники відомства. Втім, і по суті нова концепція мало відрізняється від напрацювань Олега Мусія та його команди.

Ще тоді в основу реформи закладався перехід до страхової моделі, пропонувалося гарантувати українцям безкоштовний пакет медичної допомоги та запровадити договірні відносини між замовниками та постачальниками. Два роки тому Моз розраховував, що понад 90% витрат на охорону здоров'я повинна покриватися за рахунок державного і місцевого бюджетів, а також фонду обов'язкового медстрахування. І тільки близько 10% припадало на з оплати лікарняних кас або кишень пацієнтів.

У Моз була навіть створена стратегічна дорадча група з питань реформування охорони здоров'я. Її завданням була розробка Нацстратегии побудови нової системи охорони здоров'я в Україні на період 2015-2025 років.

Фінальний документ група представила в березні 2015 року, коли один з її представників, Олександр Квіташвілі, вже очолив міністерство. Крім страхової медицини та гарантованого пакету медпослуг, українцям обіцяли розширити проекти з реімбурсації, провести реструктуризацію лікарень і поліклінік і скасувати принцип їх фінансування з розрахунку ліжко-місць.

При цьому стратегія виявилася далеко не єдиним програмним документом міністра Олександра Квіташвілі. Взимку Моз представив ще одну концепцію реформи, в якій держава фактично визнало, що здатне надавати українцям медичні послуги безкоштовно.

Тому чиновники запропонували ввести так званий державний гарантований пакет медпослуг, який би надавався пацієнтам безкоштовно медичними установами всіх форм власності. За решту - пацієнтам довелося б доплачувати самостійно.

Паралельно Мінздоров'я розробив концепцію "Національної лікарської політики". Він повинен був стати основою для реформи системи лікарського забезпечення населення. Документ складався з дев'яти розділів: відбір основних ліків; доступність; фінансування системи забезпечення ліками; системи постачання; регулювання і забезпечення якості ліків; раціональне застосування; дослідження; розвиток кадрових ресурсів; моніторинг та оцінка.

Але всі ці проекти так і залишилися на папері. Жоден з цих документів не був затверджений ні урядом, ні схвалений профільним комітетом парламенту.